Підводні човни типу «CA»
| |
| Проєкт | |
|---|---|
| Назва: | Підводні човни типу «CA» |
| Будівники: | «Caproni» |
| Оператори: |
 Королівські військово-морські сили Італії |
| Будівництво: | 1938-1941 |
| У експлуатації: | 1941-1943 |
| Побудовано: | 4 |
| Віддано на брухт: | 4 |
| Основні характеристики | |
| Водотоннажність: | 13,3 т |
| Повна водотоннажність: | 16,4 т |
| Довжина: | 10 м |
| Ширина: | 2 м |
| Осадка: | 1,6 м |
| Двигуни: |
дизельний двигун 60 к.с. електричний двигун 25 к.с. |
| Швидкість: |
у підводному положенні: 5 вузлів у надводному положенні:6,5 вузлів |
| Дальність плавання: |
у підводному положенні: 57 миль на швидкості 3 вузли у надводному положенні: 700 миль на швидкості 4 вузли |
| Екіпаж: | 2 |
| Озброєння: | 2 x 450-мм торпедні апарати |
Підводні човни типу «CA» (італ. Sommergibili tascabili di Classe CA) — Надмалі підводні човни ВМС Італії періоду Другої світової війни.
Історія створення та конструкція[ред. | ред. код]
Надмалі підводні човни типу «CA» були розроблені в ініціативному порядку фірмою «Caproni». Італійський флот зацікавився ними та видав замовлення на будівництво двох одиниць («CA1» та «CA2»), які увійшли до складу флоту у 1937-1938 роках.
Початково передбачалось використовувати ці човни як протичовнові засоби. Вони були оснащені дизель-електричною силовою установкою і озброєні двома 450-мм торпедними апаратами. Але випробування показали, що підводні човни були дуже нестійкими на перископній глибині при найменшому хвилюванні моря.
У 1941 році човни передані 10-й флотилії MAS для використання як підводних транспортерів. Були демонтовані дизелі, торпедні апарати і перископ. Човни були переобладнані для транспортування восьми 100-кг підривних зарядів та трьох плавців.
У 1943 році були побудовані ще два підводні човни даного типу - «CA3» та «CA4».
Використання[ред. | ред. код]
У 1942 році після вступу США у Другу світову війну Юніо Валеріо Боргезе запропонував використати підводні човни типу «CA» для атаки на гавань Нью-Йорка. Океанський підводний човен повинен був доставити човен «CA» через Атлантику, і 2 бойові плавці повинні були встановити заряди на кораблях та портових спорудах.
Для здійснення операції човен «CA-2» був перевезений залізницею в Бордо на базу BETASOM. Як носій був вибраний підводний човен «Леонардо да Вінчі». На ньому демонтували 100-мм гармату та змонтували кишеню, де мав розміщуватись човен «CA», з якого демонтували дизель та торпедні апарати. Випробування пройшли успішно, але підготовка човна «CA» затягнулась, і «Леонардо да Вінчі» повернувся до підводної війни в Атлантиці. 23 травня 1943 року він був потоплений британськими кораблями, і атака на Нью-Йорк була скасована.
Після капітуляції Італії 9 вересня 1943 року човни «CA-1», «CA-3» і «CA-4» були затоплені італійцями у Ла-Спеції. «CA-2» був захоплений німцями в Бордо. Затоплений ними при відступі у 1944 році.
Представники[ред. | ред. код]
| Човен | Серія | Будівник | Вступив у стрій | Доля |
|---|---|---|---|---|
| CA 1 | I. | Caproni | 15 квітня 1938 року | Затоплений 9 вересня 1943 року |
| CA 2 | Квітень 1938 року | Затоплений в 1944 році | ||
| CA 3 | II. | Січень 1943 року | Затоплений 9 вересня 1943 року | |
| CA 4 | Січень 1943 року | Затоплений 9 вересня 1943 року |
Література[ред. | ред. код]
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
- А.В.Дашьян. Корабли Второй мировой ВМС Италии. Приложение к журналу «Моделист-конструктор», 8 (26) 2003. (рос.)