Підсінне
| Підсінне | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Київська область |
| Район/міськрада | нині Бориспільський район |
| Рада | Підсінненська сільська рада; з 1960 р. Стовп'язька сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1750-х |
| Існувало до | 1973 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°00′25″ пн. ш. 31°17′25″ сх. д. / 50.00694° пн. ш. 31.29028° сх. д.Координати: 50°00′25″ пн. ш. 31°17′25″ сх. д. / 50.00694° пн. ш. 31.29028° сх. д. |
| Карта | |
.svg)  Підсінне | |
 Підсінне | |
Підсінне — колишнє село, входило до складу Переяслав-Хмельницького району Київської області. Зникло у зв'язку із затопленням Канівського водосховища
З історії[ред. | ред. код]
За часів козаччини Підсінне належало до Трахтемирівської сотні Канівського та пізніше Переяславського полку
Є сповідний роспис цього села від 1751 року.[1]
За описом Київського намісництва 1781 року село відносилось до Переяславського повіту цього намісництва, і у ньому нараховувалось 76 хат виборних козаків, козаків підпомічників, посполитих, різночинських і козацьких підсусідків.[2]
За книгою Київського намісництва 1787 року у селі проживало 245 душ. Було у володінні різного звання «казених людей», козаків і власника бунчукового товариша Федора Гриневича.[3]
З ліквідацією Київського намісництва, село у складі Переяславського повіту перейшло до Полтавської губернії.
У 1880 році Підсінне увійшли у Ковалинську волость (пізніше стала Єрковецькою) Переяславського повіту.
У 1930 році в с. Підсінне був створений колгосп ім. Шевченка. До 1932 року село налічувало 233 двори, де мешкало 1157 чоловік (разом з хутором Кошари).
Загальна кількість померлих під час Голодомору за даними обласного архіву близько 250 чоловік, встановлено поіменно — 39 чоловік.[4]
Починаючи з 13 лютого 1960 року відповідно до рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих № 83 «Про зміни в адміністративнотериторіальному поділі» Підсінне підпорядковувалось Стовп'язькій сільській раді.
3 грудня 1973 р. видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих № 628 «Про зміни в адміністративнотериторіальному поділі деяких районів області» Підсінне опинилося у списку сіл на виключення з облікових даних «у зв'язку з переселенням жителів».
Невдовзі село було затоплено водами Канівським водосховищем. Жителям було надано можливість переселитися на вибір або у місті Переяслав або ж у найближчих селах району. Багато підсіннян зрештою оселилася у селі Дівички, де для цього було створено кілька нових вулиць. Тривалий час нова частина села Дівички також називалась Підсінне.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 101
- ↑ Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 265
- ↑ Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— ISBN 978-966-7195-95-3 — С.1240 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2021. Процитовано 18 лютого 2020.
|
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |