Пікалов Микола Лаврентійович
Пікалов Микола Лаврентійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
15 грудня 1908 Полтава, Російська імперія | |||
Смерть | 4 квітня 1972 (63 роки) | |||
Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
Країна |
Російська імперія УНР СРСР | |||
Навчання | Харківський художній інститут (1935) | |||
Діяльність | графік | |||
Вчитель | Падалка Іван Іванович, Касіян Василь Ілліч, Довгаль Олександр Михайлович і Григор'єв Сергій Олексійович | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
|
Мико́ла Лавре́нтійович Піка́лов (15 грудня 1908, Полтава — 4 квітня 1972, Київ) — український радянський художник-оформлювач і ілюстратор; член Спілки радянських художників України з 1941 року[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 15 грудня 1908 року в місті Полтаві (нині Україна). Упродовж 1930—1935 років навчався у Харківському художньому інституті, де його викладачами були, зокрема, Іван Падалка, Василь Касіян, Олександр Довгаль, Сергій Григор'єв. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною»[2].
Жив у Києві, в будинку на вулиці Академіка Філатова, № 10 а, квартира № 18. Помер у Києві 4 квітня 1972 року.
Творчість[ред. | ред. код]
Працював у галузях мистецтва художнього оформлення та книжкової графіки. Серед робіт:
- оформлення
- зарубіжних виставок: архітектурної, педагогічної та сільськогосподарської (1932—1933);
- павільйону «Україна» на Всесоюзній сільськогосподарській виставці (1938);
- виставки книги і книжкової графіки Української РСР на Декаді української літератури і мистецтва в Москві (1951);
- головного павільйону на Республіканській сільськогосподарській виставці у Києві (1955—1958);
- українського відділу Міжнародної ювілейної виставки книги (1967);
- ілюстрації до книжок
- ювілейного видання творів Максима Горького у 16-ти томах (Київ, 1952—1955);
- «Історія української літератури» у 8-ми томах (Київ, 1967—1971);
- «Довженкові думи» (Київ, 1967).
Брав участь у республіканських виставках з 1951 року, всесоюзних — з 1953 року, зарубіжних — з 1959 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В. М. Ханко. Пікалов Микола Лаврентійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- ↑ Пикалов Николай Лаврентьевич / Память народа. (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Пікалов Микола Лаврентійович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 364.;
- Пікалов Микола Лаврентійович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 178.
- Народились 15 грудня
- Народились 1908
- Уродженці Полтави
- Померли 4 квітня
- Померли 1972
- Померли в Києві
- Випускники Харківського художнього інституту
- Члени Національної спілки художників України
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Радянські художники
- Українські ілюстратори
- Ілюстратори СРСР
- Радянські офіцери Другої світової війни
- Художники Києва