Піксін Іван Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Піксін Іван Олексійович
Народився 1905
Милорадовка (Саратовська область), Рукопольське муніципальне утворенняd, Краснопартизанський район, Саратовська область, СРСР
Помер 28 жовтня 1973(1973-10-28)
Москва, СРСР
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність мордвин
Діяльність політик
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Сталінграда»

Іван Олексійович Піксін (1905(1905), село Милорадовка, тепер Краснопартизанський район Саратовської області, Російська Федерація — 28 жовтня 1973, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський державний діяч, 1-й секретар Мордовського обласного комітету ВКП(б). Депутат Верховної ради СРСР 3-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Був пастухом, наймитом у заможних селян, робітником радгоспу.

З 1927 року служив у Червоій армії: у 1927—1928 роках — курсант Ленінградської школи вищого командного складу СРСР, у 1928—1929 роках — курсант Ульяновської школи вищого командного складу.

Член ВКП(б) з 1929 року.

З 1929 по 1932 рік — слухач робітничого факультету імені Леніна в місті Саратові.

У 1932—1937 роках навчався в Сталінградському інституті марксизму-ленінізму.

У 1937 — 27 березня 1940 року — завідувач культурно-пропагандистського відділу, 2-й секретар Краснооктябрського районного комітету ВКП(б) міста Сталінграда; завідувач відділу Сталінградського міського комітету ВКП(б); секретар Сталінградського міського комітету ВКП(б) з пропаганди та агітації.

27 березня 1940 — 14 жовтня 1947 року — 2-й секретар Сталінградського міського комітету ВКП(б).

У 1947—1948 роках — інспектор ЦК ВКП(б) у Москві.

У грудні 1948 — вересні 1951 року — 1-й секретар Мордовського обласного комітету ВКП(б).

У вересні 1951 — 1952 року — слухач Курсів перепідготовки при ЦК ВКП(б).

У 1952—1953 роках — секретар Чистопольського обласного комітету КПРС Татарської АРСР.

З 1953 року — заступник керуючого справами Ради міністрів Російської РФСР.

Потім — персональний пенсіонер у місті Москві.

Помер 28 жовтня 1973 року в Москві.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]