Пікторська Лідія Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пікторська Лідія Василівна
Народилася 19 (31) березня 1897
Воронеж, Російська імперія
Померла 1957
Львів, Українська РСР, СРСР
Діяльність акторка
Нагороди
медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
заслужений артист Туркменської РСР Сталінська премія

Лідія Василівна Пікторська (в шлюбі — Зимович; 18971957) — українська радянська акторка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Лідія Пікторська народилася 19 (21 березня) 1897 року в Воронежі в дворянській родині. Закінчила Воронезьку Маріїнську гімназію у 1915 році. Потім навчалася на Московських вищих жіночих курсах в 1915—1918 році. Вже за радянської влади продовжила навчання, вступивши у 1918 році на історико-філологічний факультет Воронезького державного університету. Але за спеціальністю не працювала.

На початку 1920-х років Пікторська влаштувалась на роботу до студійного театру Губернського відділу народної освіти, де зіграла роль Коломбіни («Блазень на троні» Рудольфа Лотара). Потім виступала в театрах Тули, Красноводська, Сталінська (нині — Новокузнецьк). З кінця 1930-х років працювала артисткою Російського драматичного театру імені О. С. Пушкіна в Ашхабаді Туркменської РСР.

Після закінчення німецько-радянської війни Лідія Пікторська переїхала до України. Спочатку, в 1949—1953 роках вона виступала в Одеському державному театрі Радянської армії. А потім у 1954 році перейшла до Львівського російського драматичного театру Прикарпатського військового округу (нині — Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки).

У 1956 році вперше знялася у кіно — це був український радянський художній фільм «Павло Корчагін».

Померла Лідія Пікторська в 1957 році у Львові.

Творчість[ред. | ред. код]

  • «Син Рибакова» Віктора Гусєва — тітка Катя
  • «Льотчики» Леоніда Аграновича, Семена Листова — Євдокія Йосипівна
  • «Кряжеви» Віктора Лаврентьєва — Олена Іванівна
  • «Прага залишається моєю» Юрія Буряковського

Фільмографія[ред. | ред. код]

Нагороди і премії[ред. | ред. код]

  • Сталінська премія третього ступеня (1952)[1] — за виставу «Прага залишається моєю» Ю. О. Буряковського на сцені Одеського державного театру Радянської армії
  • Заслужена артистка Туркменської РСР

Примітки[ред. | ред. код]