Піта Лімджароенрат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Піта Лімджароенрат
тай. พิธา ลิ้มเจริญรัตน์
Нині на посаді
Народився 5 вересня 1980(1980-09-05) (43 роки)
Бангкок, Таїланд
Відомий як підприємець, політик, письменник, співак, модель
Місце роботи Grab (компанія)
Країна Таїланд
Національність Китайці в Таїланді
Alma mater Thammasat Universityd, Гарвардський університет, Массачусетський технологічний інститут, Bangkok Christian Colleged і Техаський університет
Політична партія Move Forward Partyd, Future Forward Partyd (2020) і Тай Рак Тайd (2006)
У шлюбі з Chutima Teepanatd
Релігія Тхеравада
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Піта Лімджароенрат (тай. พิธา ลิ้มเจริญรัตน์; прізвисько Тім; нар. 5 вересня 1980(1980вересня05), Бангкок, Таїланд) — тайський політик і бізнесмен, лідер партії «Рух вперед», де-факто спадкоємиці розпущеної партії «Майбутнє вперед».

Молодість й освіта[ред. | ред. код]

Піта народився 5 вересня 1980 року[1], старший син Понгсака Лімджароенрата, колишнього радника міністра сільського господарства та кооперативів, і Лінди Лімджароенрат. Він є племінником Падунга Лімджароенрата, колишнього секретаря міністра внутрішніх справ і близького помічника тодішнього прем'єр-міністра Таксина Чинавата[2][3].

Піта навчався у Бангкокському християнському коледжі, в 11 років батько відправив його у Гамільтон, Нова Зеландія[4]. Там він жив у родині середнього класу, маючи часткову зайнятість, зокрема розносячи газети та молоко, щоб заробити гроші. Його інтерес до політики розвинувся під час перегляду обмеженої кількості телевізійних каналів у Гамільтоні, які транслювали австралійські мильні опери або парламентські дебати. Через свою неприязнь до австралійських мильних опер він почав слухати промови тодішнього прем'єр-міністра Нової Зеландії Джима Болджера[5].

Після закінчення середньої школи у Новій Зеландії він повернувся до Таїланду та здобув ступінь бакалавра з фінансів на факультеті комерції та бухгалтерського обліку в Університеті Таммасат, який закінчив у 2002 році з відзнакою й отримав стипендію для навчання у Техаському університеті в Остіні[6]. Пізніше він отримав стипендію Гарвардського університету, ставши першим тайцем, якому це вдалося[7][8][9]. У 2011 році він здобув ступінь магістра публічної політики у Школі управління Джона Ф. Кеннеді Гарвардського університету та ступінь магістра ділового адміністрування у Школі менеджменту Слоуна Массачусетського технологічного інституту[3].

Ділова кар'єра[ред. | ред. код]

У віці 25 років, через смерть батька, Піта змушений був повернувся до Таїланду, щоб очолити CEO Agrifood, компанію з виробництва рисової олії, якою керувала сім'я[10][11]. Через два роки компанія змогла відновити свої позиції, це дозволило Піту повернутися до США, де він здобув ступінь магістра у 2011 році[4].

Він також обіймав посаду виконавчого директора Grab Thailand з 2017 до 2018 рік[12][4].

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Спочатку Піта приєднався як член партії «Майбутнє вперед» (тай. พรรคอนาคตใหม่). На запрошення лідера партії Танаторна Джангрунгруанкіта він прийняв пропозицію стати кандидатом на загальних виборах у Таїланді 2019 року[13] й отримав місце у Палаті представників як четвертий представник партії за партійним списком[a].

У липні 2019 року він виступив із промовою у Палаті представників, де обговорював «теорію п'яти кнопок», яка закликала уряд зосередитися на наступній сільськогосподарській політиці: володіння землю, борги фермерів, канабіс, агротуризм і водні ресурси. Попри приналежність до іншої партії, його промову схвально оцінив міністр внутрішніх справ Анупонг Паочінда[15][16].

Через два тижні після розпуску його партії він був призначений новим лідером партії «Рух вперед» (тай. พรรคก้าวไกล), де до нього приєдналися ще 54 члени парламенту від розпущеної партії[17][18][19] та був офіційно обраний головою 14 березня 2020 року[20][21].

Піта очолив партію «Рух вперед» на загальних виборах 2023 року. 15 травня він заявив, що готовий стати прем'єр-міністром після того, як його партія отримала найбільшу кількість голосів, і запросив партію «Для Таїланду» та низку менших партій сформувати коаліційний уряд[22].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Піта одружився з акторкою Чутімою Тіпанарт 12 грудня 2012 року[23][24]. Пара розлучилася у березні 2019 року[25]. Чутіма публічно стверджувала, що Піта контролював й ображав її у шлюбі[26]. Організація за права жінок і продемократичні активісти закликали Піта відповісти на звинувачення[27][26]. Чутіма подала позов проти чоловіка про фізичне насильство, але сімейний суд відхилив його як неправдивий[28][29]. Після цього вона сказала: «Можливо, насильство не було проблемою, але він завдав мені психологічної шкоди»[30]. Відтоді вона применшила ці звинувачення та висловила підтримку його політичним амбіціям[28][29]. У них є єдина донька Піпім, яку виховує Піта після отримання одноосібної опіки[30][31].

У 2008 році його назвали одним із «50 найвідповідальніших холостяків» «CLEO Thailand»[3][32][33].

Виноски[ред. | ред. код]

  1. ↑ Він став третім представником за партійним списком після того, як перший представник і лідер партії Танаторна Джангрунгруанкіта дискваліфікував конституційний суд Таїланду у листопаді 2019 року.[14]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ นายพิธา ลิ้มเจริญรัตน์. Hris.parliament.go.th (тай.). Архів оригіналу за 19 May 2019.
  2. ↑ เปิดประวัติ ทิม พิธา ลิ้มเจริญรัตน์ ส.ส.อนาคตใหม่ รู้จริงเรื่องเกษตรไทย (คลิป) (Thai) . Thairath. 27 липня 2019. Процитовано 10 червня 2020.
  3. ↑ а б в Real tests await Pita as leader of Future Forward's reincarnation. Thai Public Broadcasting Service. 9 березня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
  4. ↑ а б в เปิดประวัติ "พิธา ลิ้มเจริญรัตน์" จากกระดุม 5 เม็ด… สู่ดาวฤกษ์ดวงใหม่ (Thai) . Workpoint News. 2 лютого 2020. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
  5. ↑ The cigar-rolling, NZ schooled Harvard grad set to be Thailand's PM. Australian Financial Review (англ.). 18 травня 2023. Процитовано 19 травня 2023.
  6. ↑ BBA International Program, Thammasat Business School (PDF). bba.bus.tu.ac.th. 6 травня 2009. с. 2. Процитовано 10 червня 2020.
  7. ↑ เปิดประวัติ "ทิม พิธา" สามี "ต่าย ชุติมา" ดีกรี นักเรียนทุนฮาร์วาร์ดคนแรกของไทย (Thai) . Channel 3. 29 березня 2019. Процитовано 10 червня 2020.
  8. ↑ Young Entrepreneur of the Year Award. enterpriseasia.org. Asia Pacific Entrepreneuship Awards. Процитовано 10 червня 2020. Physical labor did not faze the high school valedictorian who graduated with first class honors in finance from Thammasat University in Thailand, where he also spent two years at the University of Texas at Austin.
  9. ↑ Pita Limjaroenrat. generationt.asia. Generation T. 12 грудня 2018. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020. He was also the first Thai student to receive Harvard's International Student Scholarship.
  10. ↑ Sriwipa Siripunyawit (28 липня 2014). Work hard but smart — Tim's key to success. Bangkok Post. Процитовано 10 червня 2020.
  11. ↑ Top 10 Young Thai Male Entrepreneurs. top10asia.org. Top 10 of Asia. 15 березня 2019. Процитовано 10 червня 2020.
  12. ↑ Issaree Chulakasem (14 вересня 2017). Grab Thailand announces Pita Limjaroenrat as its new Country Head Public Affairs. techsauce.co. Процитовано 10 червня 2020.
  13. ↑ ทิม พิธา จากเด็กเกเร สู่การเป็นนักธุรกิจหนุ่มคนเก่ง – เรียนจบมหาลัยอันดับหนึ่งของโลก. campus-star.com (Thai) . Campus Star. 6 квітня 2019. Процитовано 10 червня 2020.
  14. ↑ Thanathorn: Thai opposition leader disqualified as MP. BBC News. 20 листопада 2019. Процитовано 10 червня 2020.
  15. ↑ Tappanai Boonbandit (30 липня 2019). Parina Slams Future Forward MP'S Separation With Series of Commandments. Процитовано 10 червня 2020.
  16. ↑ "อนุพงษ์" ชื่นชม "พิธา" อภิปรายตรงประเด็น แจงมีทั้งทำแล้ว ทำได้ และไม่ได้ (Thai) . Thai Rath. 26 липня 2019. Процитовано 10 червня 2020.
  17. ↑ Pravit Rojanaphruk (7 березня 2020). FUTURE FORWARD SUCCESSOR SAYS HE WILL CONTINUE THE FIGHT. Khaosod. Процитовано 10 червня 2020.
  18. ↑ Thana Boonlert (9 березня 2020). Pita takes helm of new party in wake of FFP demise. Bangkok Post. Процитовано 10 червня 2020.
  19. ↑ Hathai Techakitteranun (8 березня 2020). New Thai party to replace dissolved Future Forward. The Straits Times. Процитовано 10 червня 2020.
  20. ↑ Pita takes the reins of the Move Forward Party, the 'second chapter of Future Forward'. The Nation. 14 березня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
  21. ↑ Patpon Sabpaitoon (14 березня 2020). Pita tries to keep FFP ideology alive. Bangkok Post. Процитовано 10 червня 2020.
  22. ↑ ประวัติ "พิธา ลิ้มเจริญรัตน์" ว่าที่นายกฯ คนที่ 30 ของประเทศไทย. อมรินทร์ทีวี เอชดี ช่อง 34 - AMARIN TV HD (тай.). 15 травня 2023. Процитовано 15 травня 2023.
  23. ↑ Mae Moo (7 квітня 2019). James' lucky break, Tim stakes claim, stork brings twins. Bangkok Post. Процитовано 10 червня 2020. The couple married on the auspicious date of 12/12/2012 but have been having problems for the past year or so, and separated five or six months ago.
  24. ↑ Winter 2016. hks.harvard.edu. Harvard Kennedy School. Процитовано 10 червня 2020. Pita Limjaroenrat MPP and wife, Chutima, are expecting their first child this coming March.
  25. ↑ Domestic Violence Allegations Stalk Thanathorn's Successor. NewsDay24. 13 березня 2020. Процитовано 10 червня 2020. Pita and Chutima filed for divorce in March 2019.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  26. ↑ а б Domestic Violence Allegations Stalk Thanathorn's Successor. Khaosod English. 12 березня 2020. In an interview in October 2019 to Khaosod’s Thai edition, Chutima said Pita forbid her from having male and gay friends, and once instructed her to prostate (graab) to him in apology for mentioning that Hollywood star Rober Downey Jr. was handsome.
  27. ↑ PARINA SLAMS FUTURE FORWARD MP'S SEPARATION WITH SERIES OF COMMANDMENTS. Khaosod English. 30 липня 2019. A few days after Parliament heated up during debate over the new government’s core policies, Phalang Pracharath MP Parina Kraikup took to Facebook to pen yet another social media outburst, this time aimed at Future Forward MP Pita Limjaroenrat’s alleged abuse of his ex-wife.
  28. ↑ а б Move Forward Party leader Pita's ex-wife plays down domestic abuse. The Nation. 21 квітня 2023. Процитовано 16 травня 2023.
  29. ↑ а б Tai Chutima Insists On Cheering Her Ex-Husband, Pita. Khaosod English. 22 квітня 2023. Процитовано 16 травня 2023.
  30. ↑ а б Mae Moo (26 травня 2019). Music master finds new pet, Tye flings mud, Toy's tantrum. Процитовано 10 червня 2020. It comes after the court earlier varied a custody order awarding to Tim sole custody rights to the couple's child, Nong PiPim, aged three.
  31. ↑ จ่ำม่ำมาก ! ยลโฉม 'น้องพิพิม' ลูกสาวคนแรกของ พิธา – ชุติมา ลิ้มเจริญรัตน์. hellomagazine.com (Thai) . Hello Magazine. January 2014. Процитовано 10 червня 2020.
  32. ↑ เปิดประวัติไม่ธรรมดา 'ทิม พิธา' ดาวสภาดวงใหม่ รู้จริงเรื่องเกษตรกรไทย เคยติดโผ 50 หนุ่ม CLEO 2008 (Thai) . Matichon. 28 липня 2019. Процитовано 10 червня 2020.
  33. ↑ 50 หนุ่มโสดในฝันของนิตยสารคลีโอประจำปี 2008. mthai.com (Thai) . MThai. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 10 червня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Піта_Лімджароенрат&oldid=42530937