Пітер Вілсон (футболіст)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Пітер Вілсон
Пітер Вілсон
Пітер Вілсон
Пітер Вілсон (ліворуч)
тисне руку гравцю збірної НДР
Бернду Браншу напередодні матчу
чемпіонату світу 1974 року
Особисті дані
Повне ім'я Пітер Фредерік Вілсон
Народження 15 вересня 1947(1947-09-15) (76 років)
  Феллінг, Англія
Зріст 185 см
Вага 80 кг
Прізвисько Великий Віллі
Громадянство Австралія Австралія
Позиція ліберо
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
Англія «Сент-Меріс Бойс Клаб»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1966—1968 Англія «Мідлсбро» 1 (0)
1968—1969 Англія «Гейтсхед» 2 (0)
1969—1971 Австралія «Сауз Кост Юнайтед» 62 (0)
1972 Австралія «Марконі Сталліонс» 21 (1)
1973—1974 Австралія «Сейфвей Юнайтед» 44 (0)
1975—1978 Австралія «Вестерн Сабарбс» 83 (3)
1979—1982 Австралія «АПІА Лейхгардт» 86 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1970—1979 Австралія Австралія 65 (3)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1973—1974
1982
Австралія «Сейфвей Юнайтед»
Австралія «АПІА Лейхгардт»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Пітер Фредерік Вілсон (англ. Peter Frederick Wilson; нар. 15 вересня 1947, Феллінг, Англія[1]) — австралійський футболіст англійського походження, ліберо.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець «Сент-Меріс Бойс Клаб». У 1966 році перейшов до «Мідлсбро». У команді стати основним гравцем не зумів, тому перейшов до «Гейтсхеда». У 1969 році вирішив виїхати до Австралії. У 1969—1971 році грав у клубі «Сауз Кост Юнайтед», у футболці якого 1969 року виграв чемпіонат штату Новий Південний Уельс.

У 1972 році перейшов у «Марконі Сталліонс», якому допоміг виграти срібні нагороди чемпіонату штату Новий Південний Уельс. У 1973—1974 році поєднував кар'єру футболіста та головного тренера у клубі «Сейфвей Юнайтед». У 1975—1978 роках захищав кольори «Вестерн Сабарбс». Останнім клубом у кар'єрі футболіста Пітера Вілсона став «АПІА Лейхгардт», в якому виступав до завершення кар'єри футболіста. У 1982 році — граючий головний тренер «АПІА Лейхгардт».

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

У 1970 році прийняв пропозицію виступати за національну збірну Австралії. У футболці австралійської збірної дебютував 10 листопада 1970 року в переможному (1:0) матчі проти Ізраїлю в Тель-Авіві. У 1973 році Австралія вперше виборола путівку на чемпіонат світу (1974 року). На турнірі в ФРН Пітер зіграв з капітанською пов'язкою у всіх трьох матчах австралійців на груповому етапі (з НДР 0:2, ФРН 0:3 та з Чилі 0:0). Востаннє футболку збірної Австралії одягав 13 червня 1979 року в програному (0:1) матчі проти Нової Зеландії в Окленді. З 1970 по 1979 рік зіграв 65 матчів у складі національної команди, в яких відзначився 3-а голами.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Пітер Вілсон двічі сходив на тренерський місток команд, в яких також виходив і на футбольне поле. У 1973—1974 роках тренував «Сейфвей Юнайтед», а в 1982 році — «АПІА Лейхгардт». Однак протягом кар'єри тренера особливих успіхів не досяг.

По завершенні кар'єри[ред. | ред. код]

Пітер Вілсон зараз проживає відлюдником біля Вуллонгонга в Новому Південному Уельсі. Протягом понад двадцяти років не давав жодного інтерв'ю представникам ЗМІ. Австралійська газета відстежувала його та повідомляла, що Пітер проживає в маленькому містечку на південь від Сіднея. «Я нічого не хочу сказати», - сказав він. «Мені нічого додати»[2].

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Марконі Сталліонс»
  • Прем'єр-ліга штату Новий Південний Уельс
    • Чемпіон (1): 1972
«АПІА Лейхгардт»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Звіт про матч, включає в себе дату народження
  2. Socceroos' brotherly misfits made 1974 finals (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]