Пітер Доногоу
Пітер Доногоу | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 18 червня 1953[1][2] (70 років) |
Місце народження | Манчестер, Великий Манчестер, Велика Британія[1] |
Роки активності | 1976 — тепер. час |
Громадянство | Велика Британія |
Професії | диригент, піаніст |
Освіта | Chetham's School of Musicd |
Інструменти | фортепіано |
Жанри | класична музика |
Лейбли | EMI Records |
Нагороди | |
peter-donohoe.com |
Пітер Доногоу (англ. Peter Donohoe; нар. 18 червня 1953, Манчестер) — британський піаніст.
Закінчив Королівський Північний коледж музики у Дерека Віндема, потім займався у Івонна Лоріо і Олів'є Мессіана. Почав концертувати 1974 року, проте в фокус уваги фахівців і публіки потрапив тільки після того, як 1982 року розділив другу премію на VII Міжнародному конкурсі імені Чайковського (перша премія не була присуджена).
Багаторічна співпраця пов'язує Доногоу з Бірмінгемським симфонічним оркестром, в якому він в юності починав працювати в групі ударних. З цим колективом під керівництвом Саймона Реттла Доногоу, зокрема, записав три фортеп'янні концерти Бели Бартока. 2002 року Реттл запросив Доногоу для участі в своєму інавгураційному концерті як головного диригента Берлінського філармонічного оркестру. Серед інших помітних записів Доногоу — концерт № 2 П. І. Чайковського (за який піаніст був нагороджений премією журналу «Gramophone»), чотири концерти Анрі Шарля Літольфа (для знаменитої серії «Романтичний фортеп'янний концерт» студії Hyperion Records), Соната Ференца Ліста, твори Артура Блісса і Майкла Тіппета.
Виступає і як диригент. 1987 року заснував свій симфонічний оркестр, став запрошеним диригентом декількох камерних оркестрів (Московський камерний оркестр, Шотландський камерний оркестр, Австралійський камерний оркестр і Голландський Лімбург симфонічний оркестр).
На початку 1990-х очолював Бірмінгемського музичне товариство сучасної музики; в 1991—1995 рр. — художній керівник фестивалю мистецтв Solihull.
Віце-президент Консерваторії Бірмінгема.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Командор ордена Британської імперії (2010).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #134179218 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
Література[ред. | ред. код]
- Григорьев Л., Платек Я. Донохоу Питер // Современные пианисты. — М. : Советский композитор, 1990.
Посилання[ред. | ред. код]
- Питер Донохоу (рос.). Московская филармония. Процитовано 27 березня 2014.
- Питер Донохоу (рос.). Belcanto.ru. Процитовано 27 березня 2014.
- Выдающийся английский пианист Питер Донохоу (рос.). Городовой.спб.ру. 5 березня 2010. Процитовано 27 березня 2014.
- Питер Донохоу. Жюри (рос.). Международный конкурс юных пианистов имени Фридерика Шопена. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 27 березня 2014.
- Аршинова М. (22 березня 2010). Питер Донохоу: «В XX веке всё невероятно усложнилось, искусство стало безумно интеллектуальным» (рос.). OpenSpace.ru. Процитовано 27 березня 2014.
- Пітер Доногоу (англ.) на сайті MusicBrainz
- Народились 18 червня
- Народились 1953
- Уродженці Манчестера
- Командори ордена Британської імперії
- Лауреати Міжнародного конкурсу імені П. І. Чайковського
- Академічні музиканти Великої Британії
- Диригенти XXI століття
- Диригенти XX століття
- Британські диригенти
- Піаністи XXI століття
- Піаністи XX століття
- Британські піаністи