Піщатка (Білорусь)
|
село Піщатка | ||||
| Транслітерація назви | Piasčatka | |||
|---|---|---|---|---|
| Основні дані | ||||
| 52°28′15″ пн. ш. 23°22′25″ сх. д. / 52.47083° пн. ш. 23.37361° сх. д.Координати: 52°28′15″ пн. ш. 23°22′25″ сх. д. / 52.47083° пн. ш. 23.37361° сх. д. | ||||
| Країна |
 Білорусь | |||
| Область | Берестейська область | |||
| Район | Кам'янецький район | |||
| Рада | Рясненська сільська рада | |||
| Засновано | XIII ст. | |||
| Перша згадка | 1566 | |||
| Населення | 18 (2009[1]) | |||
| Часовий пояс | UTC+3 | |||
| Поштовий індекс | 225071 | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 321 км | |||
  Піщатка | ||||
  Піщатка Піщатка (Берестейська область) | ||||
 | ||||
Піща́тка (біл. Пясчатка) — село в Білорусі, у Кам'янецькому районі Берестейської області[1]. Орган місцевого самоврядування — Рясненська сільська рада[1].
Назва[ред. | ред. код]
- Піща́тка (біл. Пясчатка, пол. Piszczatka, рос. Песчатка) — сучасна назва[2][3].
- Піща́тка Полове́цька (пол. Piszczatka Połowiecka, рос. Песчатка Половецкая) — первісна стара назва[4].
- Пішча́тка — альтернативне написання сучасної назви[5].
- Пішча́та, Піща́та — альтернативна назва[5].
- Піщальня (біл. Пяшчальня) — альтернативна назва[5].
- Піщанка, Пішчанка (біл. Пясчанка, Пішчанка) — альтернативна назва[5].
- Піщета (біл. Пішчэта) — альтернативна назва[5].
Історія[ред. | ред. код]
Засноване у ХІІІ ст. як одне з поселень половців хана Тегака, яких переселив руський король Данило Галицький для захисту своєї держави від нападів ятвягів та литовців[4]. Про колишніх засновників свідчить урочище Боняк, розташоване неподалік села й назване на честь видатного половецького хана[5].
Вперше згадується 1566 року в ревізії Берестейського староства[5].
У XVIII ст. входило до володінь князів Радзивілів (1740 року селяни скаржилися Ганні Радзивіл про утиски і знущання солдат, які перебували на постої в селі)[5]. 1792 року перейшло до маєтностей Петра Ожаровського[5].
Адміністративна історія[ред. | ред. код]
- з 1566: Велике князівство Литовське, Берестейське воєводство, Берестейське староство, Милейчицька волость, Половецьке війтівство.
- з XVIII ст.: Велике князівство Литовське, Берестейське воєводство, Берестейський повіт, Половецька волость.
- з 25 грудня 1795: Російська імперія, Слонімське намісництво, Берестейський повіт, Половецька волость (за результатами третього поділу Речі Посполитої).
- з 12 грудня 1796: Російська імперія, Литовська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость.
- з 28 серпня 1802: Російська імперія, Гродненська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость.
- з 14 вересня 1917: Російська республіка, Гродненська губернія, Берестейський повіт, Половецька волость.
- з 7 листопада 1917: Російська РФСР, Гродненська губернія, Берестейський повіт Половецька волость.
- з 7 червня 1919: Цивільне правління (Польська Республіка), Берестейський округ, Берестейський повіт, Половецька гміна.
- з 12 грудня 1920: Тимчасове правління (Польська Республіка), Поліський округ, Біловезький повіт, Половецька гміна.
- з 19 лютого 1921: Польська Республіка, Поліське воєводство, Берестейський повіт, Половецька гміна (за результатами радянсько-польської війни).
- з 18 квітня 1928: Польська Республіка, Поліське воєводство, Берестейський повіт, Високо-Литовська гміна.
- з 2 листопада 1939: Білоруська РСР (за результатами німецько-радянського поділу Польщі).
- з 4 грудня 1939: Білоруська РСР, Берестейська область.
- з 1940: Білоруська РСР, Берестейська область, Кліщельський район.
- з 1 серпня 1941: Німецька імперія, Білостоцька округа, Більський крайскомісаріат.
- з серпня 1944: Білоруська РСР, Берестейська область, Кліщельський район.
- з 1945: Білоруська РСР, Берестейська область, Високівський район.
- з 17 квітня 1962: Білоруська РСР, Берестейська область, Кам'янецький район.
- з 25 серпня 1991: Білорусь, Берестейська область, Кам'янецький район.
Населення[ред. | ред. код]
До початку XVI століття місцеві жителі згадувалися як половці[4]. У XIX столітті польський історик Юзеф Ярошевич, зазначав, що вони асимілювалися й нічим не відрізнялися від русинів[5].
- 1897: 391 осіб[4]
- 1999: 25 осіб
- За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення села становила 18 осіб[1].
Серед мешканців села зафіксовано патроніми половецького походження:
- Кабакевич (біл. Кабакавіч) — від кабак (кабяк), «брудний»[5].
- Колкевич (біл. Колкавіч) — від колк, «домашня тварина»[5].
- Кадатевич (біл. Кадатавіч) — від кадат, «сват»[5].
Транспорт[ред. | ред. код]
Через село проходить республіканська дорога Р16 (Тюхничі—Високе—Піщатка), яка виходить на кордон із Польщею. У травні 2006 року за наказом білоруського президента Олександра Лукашенка в селі встановили автодорожній прикордонний перехід № 10 (Піщатка-Половці)[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 24 лютого 2020. (англ.)
- ↑ Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Брэсцкая вобласць: нарматыўны даведнік… С. 174
- ↑ Леонюк В. Половецька волость // Словник Берестейщини. — Львів : Видавнича фірма «Афіша», 1996. — Т. 1. — С. 250. — 360 с. — ISBN 966-95063-0-1.
- ↑ а б в г Евстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности). Санкт-Петербург, 2010.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Алексеюк М. И. Палавецкія паселішчы на Беларусі… С. 33—35.
- ↑ Наказ Президента Республіки Білорусь від 10 травня 2006 р. № 313
Джерела[ред. | ред. код]
- Алексеюк М. И. Палавецкія паселішчы на Беларусі // Помнікі гісторыі і культуры Беларусі, 1978. № 1. С. 33—35.
- Алексеюк М. И. Половецкие поселения на Брестчине. // Этногенез белорусов. М., 1973.
- Города и сёла Беларусии. Энциклопедия. Брестская область. Книга 2, Минск, 2006.
- Евстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности). Санкт-Петербург, 2010.
- Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Брэсцкая вобласць: нарматыўны даведнік / І. А. Гапоненка і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мінск: Тэхналогія, 2010. — 318 с. ISBN 978-985-458-198-9.
| |||||||||||