Піятухович Михайло Миколайович
Піятухович Михайло Миколайович | |
---|---|
Народився |
23 лютого 1891 Alieksiničyd |
Помер |
20 грудня 1937 (46 років) NKVD of Minskd, Мінськ, Білоруська РСР, СРСР |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Діяльність | літературознавець, критик, педагог |
Alma mater | Могильовська духовна семінарія і Історико-філологічний інститут князя Безбородька (1917) |
Науковий ступінь | професор |
Заклад | Інститут білоруської культури, Білоруський державний університет, Інститут літератури імені Янки Купалиd, Північно-Осетинський державний університет імені Кости Хетагуроваd і Minsk Belarusian Pedagogical Colleged |
Членство | Q109854214? |
Піятухович Михайло Миколайович (23.02.1891 23 лютого 1891, Алексиничі Сенненського повіту Могилівська губ., нині Сенненського р-ну Вітебської обл. - 20 грудня 1937, Мінськ, НКВС) — білоруський літературознавець, педагог.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 23 лютого 1891 року в селі Алексинічі Сенненського повіту Могильовської губернії в родині сільського православного священика. Навчався в Могильовській духовній семінарії. У 1917 році закінчив Ніжинський історико-філологічний інститут. Його направили до Петроградського університету для підготовки до професора кафедри російської мови та літератури. Через брак матеріальних засобів на початку 1920-х років змушений був переїхати до Одеси. З 1921 року в БРСР. Друкуватися почав у 1921. Активний критик і дослідник білоруської літератури. З вересня 1921 р. — член науково-термінологічної комісії, з лютого 1922 р. — науковий співробітник, з 1925 р. — активний член Інбелкульту; з 1929 — активний член Білоруської академії наук. До 1936 року працював в Інституті літератури Білоруської академії наук[1].
У 1921—1926 викладав білоруську літературу в МБПТ. З лютого 1922 р. працював у Білоруському державному університеті: доцент, з жовтня 1926 р. — професор. У травні 1926р став деканом педагогічного факультету.
На початку 1930-х років над М. Піятуховичу загрожували репресії за його «непролетарське походження».
Літературна критика Піятуховича завжди мала противників, але в середині 1930-х років полеміка вийшла за межі літературних дискусій і набула форми жорстких політичних звинувачень. М. Піятухович вирішив виїхати з родиною з Білорусі (у 1934 чи 1936 роках). Проживав у Орджонікідзе; працював викладачем-славістом в Північно-Кавказькому та Північно-Осетинському педагогічному інститутах. 9 січня 1937 року заарештований і доставлений до Мінська. 19 грудня 1937 року Військова колегія Верховного Суду СРСР засудила його до розстрілу. Реабілітований 27.12.1957.
Літературна діяльність[ред. | ред. код]
Ще до початку своєї діяльності на ниві білоруської науки М. Піятухович спеціалізувався на західноєвропейській літературі, зокрема французьких романтиках. Низка праць присвячена творчості поета Альфредо де Віньї («Де Віньї як мислитель»). Як критик і дослідник білоруської літератури опублікував у 1921 році статті про творчість Якуба Коласа.
Університетський курс М. Піатуховича ляг в основу його «Нарисів історії білоруської літератури. Частина 1 (Огляд літературно-ідеологічних течій ХІХ і початку ХХ ст. »(1928), які були позитивними в тодішніх методологічних дослідженнях, хоча не оминув соціологічного схематизму. Автор статей з фольклору Ф. Скорина, Ф. Богушевич, Я. Купала, Я. Колас, М. Багданович, Т. Гартний, Ядвігін Ш., М. Чарот, К. Чорний та ін. Редактор-укладач історико-літературного підручника «Виписки з білоруської літератури: нові і сучасні кола» (Редактор 1923 р., автор вступної статті до творів П. Труса (1934, 1935). Твір М. Піатуховича «Рукописи А. Рипінського» опублікував у 1990 р. В. Скалабан.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Францішак Скарына і яго літаратурная дзейнасць. Мн., 1926;
- Апавяданне «У палескай глушы» як новы этап бел. мастацкай прозы. Мн., 1927;
- Ля вытокаў лірыкі Янкі Купалы. Мн., 1927;
- Паэтычнае светаадчуванне ў творчасці Якуба Коласа. Мн., 1927;
- Звычаі і песні беларускага селяніна ў іх гаспадарчай аснове. Мн., 1928;
- Лірыка і проза Ц. Гартнага. Мн., 1928;
- Нарысы гісторыі беларускай літаратуры: Агляд літаратурна-ідэалагічных плыняў XIX і XX ст. Мн., 1928;
- Рукапісы А. Рыпінскага / Публ. В. Скалабана // Шляхам гадоў: Гісторыка-літаратурны зборнік. Мн., 1990.
Примітки[ред. код]
- ↑ Возвращенные имена: Сотрудники АН Беларуси, пострадавшие в период сталинских репрессий. — Мн., 1992. С. 86—87
Література[ред. | ред. код]
- Карабан С. Нарысы гісторыі беларускай савецкай крытыкі 20—30 гадоў. — Мн., 1971.
- Мушынскі М. Беларуская крытыка і літаратуразнаўства, 20—30-я гг. — Мн., 1975. — С. 90—101.
- Киселев Г. Разыскивается классик… — Мн., 1989. — С. 356—376.
- Возвращенные имена: Сотрудники АН Беларуси, пострадавшие в период сталинских репрессий / сост. и авт. предисл. Н. В. Токарев; под ред. А. С. Махнача. — Мн : Навука i тэхніка, 1992. — 120 с. — ISBN ISBN 5-343-01246-9.
- Піятуховіч Міхайла // Беларускія пісьменнікі: Біябібліяграфічны слоўнік. У 6 т. / пад рэд. А. І. Мальдзіса. — Мн.: БелЭн, 1992—1995. (біл.) Т. 5.
- Піятуховіч Міхаіл Мікалаевіч // Беларусь: энцыклапедычны даведнік / Рэдкал. Б. І. Сачанка (гал. рэд.) і інш.; Маст. М. В. Драко, А. М. Хількевіч. — Мн.: БелЭн, 1995. — С. 584. — 800 с. — 5 000 экз. — ISBN 985-11-0026-9.
- Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі. Энцыклапедычны даведнік у 10 тамах (15 кнігах). Т. 2 / Укладальнік Л. У. Маракоў. — Смаленск, 2003.
- Народились 23 лютого
- Народились 1891
- Померли 20 грудня
- Померли 1937
- Померли в Мінську
- Випускники Ніжинського педагогічного інституту
- Науковці Білоруського університету
- Реабілітовані в СРСР
- Розстріляні в СРСР
- Репресовані в СРСР
- Білоруські критики
- Білоруські педагоги
- Білоруські літературознавці
- Уродженці Сєнненського району