Рабочий Юрій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Віктор Рабочий
Особисті дані
Повне ім'я Юрій Петрович Рабочий
Народження 1 березня 1949(1949-03-01) (75 років)
  Ворошиловськ, Луганська область, УРСР
Зріст 181 см
Вага 80 кг
Громадянство СРСР, Україна
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1966—1970 СРСР «Комунарець» (Ком) 31 (8)
1970—1973 СРСР «Хімік» (С) ? (13)
1974 СРСР «Спартак» (ІФ) 38 (0)
1975—1983 СРСР «Зоря» (Л) 247 (12)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Юрій Петрович Рабочий (нар. 1 березня 1949, Ворошиловськ, Луганська область, УРСР) — радянський футболіст та український тренер, виступав на позиції захисника. Майстер спорту СРСР. Провів понад двісті матчів за ворошиловградську «Зорю».

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Батько — народився Старобільському районі й працював кранівником на Комунарському металургійному заводі, а його мати — донська козачка, працювала на тому ж заводі в їдальні. Юрій був старшим з двох братів[1].

Брав участь у міжшкільних спортивних змаганнях. Займався в спортивній секції під керівництвом Володимира Чумака. Виступав в юнацьких змаганнях чемпіонату Луганська й області. У складі команди грав з Володимиром Малигіним. Його гра сподобалася Юрію Кремньову та Євгену Пестову й він перейшов в коммунарский «Комунарець», який виступав у другій лізі СРСР. Коли його призвали в армію, проходив курс молодого бійця в місті Остер Чернігівської області. Надалі служив розвідником мотострілецького полку в навчальному центрі «Десна». Грав за команду дивізії в чемпіонаті збройних сил. Після демобілізації Робочий збирався писати заяву на зарахування в команду міста Рівне, проте після зустрічі з Євгеном Пестовим вирішив повернутися в Комунарськ[1].

На початку 1970-х Юрій перейшов у сєверодонецький «Хімік», в який вмовили його перейти Вадим Добіжа й Леонід Расторгуєв. «Хімік» також грав у Другій лізі. У 1973 році команда припинила виступи в турнірі і Робочий покинув Сєвєродонецьк. Кар'єру він продовжив в івано-франківському «Спартаку» з Першої ліги, куди його запросив В'ячеслав Першин. Начальник команди Олександр Кольцов пообіцяв надати йому квартиру, проте в підсумку він жив у гуртожитку. Робочий став гравцем основи, зігравши у всіх матчах другої ліги 1974 року, діючи в захисті в парі з Петром Кобичиком[1].

У 1975 році став гравцем ворошиловградської «Зорі» з Вищої ліги СРСР. Причиною переходу в «Зорю» стало виділення йому двокімнатної квартири в центрі Ворошиловграда через Облрадпроф. На перших зборах в Абхазії Рабочого пробували на різних позиціях у захисті. Після приходу на тренерський місток Йожефа Сабо в 1977 році, Юрій став грати як нападник. В цьому році команда дійшла до півфіналу Кубка СРСР, де поступилася московському «Торпедо» (0:1). У 1979 році команда зайняла передостаннє місце в чемпіонаті СРСР й вилетіла в Першу лігу. В цьому ж році Рабочий почав виступати як капітан[1]. У 1983 році провів останній сезон як професійний футболіст через травми, завершивши таким чином кар'єру в 35 років[2].

Один з найкращих центральних захисників в історії луганської «Зорі»[3]. У складі команди провів більше двохсот матчів. У 2010 році сайт Football.ua включив його до списку 50 найкращих гравців «Зорі», поставивши його на 26 місце[4].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

По закінченню кар'єри гравця став працювати дитячим тренером у школі луганської «Зорі». Серед його вихованців Роман Разумов, Микита Каменюка, Віктор Онопко, Олександр Бацманов, Роман Коршиков та Руслан Даудов[1][2][5][6][7]. Працював з групою футболістів 1993 року народження[2]. У цій групі він працював з футболістами Дмитром Тертишним й Ренатом Мірошниковим[8][9].

Стиль гри[ред. | ред. код]

Рабочий виступав на позиції захисника й нападника. Юрій є лівшею[1]. Відзначали його хорошу гру в пас[10].

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 1974 році він одружився. З майбутньою нареченою його познайомила подруга футболіста В. Новікова. Виховує сина[1].

Статистика[ред. | ред. код]

Сезон Клуб Ліга Чемпіонат Кубок
Матчі Голи Матчі Голи
1966 «Комунарець» Друга ліга 1 0
1968 30 3
1969 ? 5
1972 «Хімік» (Сєвєродонецьк) ? 5
1973 ? 8
1974 «Спартак» (Івано-Франківськ) Перша ліга 38 0 4 0
1975 «Зоря» (Ворошиловград) Чемпіонат СРСР 7 0
1976 (В) 10 0 1 0
1976 (О) 13 0
1977 26 4 4 1
1978 25 1 3 1
1979 30 1 5 0
1980 Перша ліга 37 3 5 1
1981 43 2 4 0
1982 17 0 3 0
1983 39 1

Джерела:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж Сили Рабочему не позичати (рос.). Офіційний сайт ФК «Зоря» (Луганськ). 28.08.2013. Процитовано 8 червня 2017.
  2. ↑ а б в Професія тренер — Юрій Петрович Рабочий (рос.). Сайт уболівальників ФК «Зоря» (Луганськ). 01.03.2010. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 8 червня 2017.
  3. ↑ 55 найкращих гравців «ЗОРІ» за її історію (рос.). football.lg.ua. Процитовано 8 червня 2017.
  4. ↑ Станіслав Крайовий (01.03.2010). 50 найкращих. «Зоря» (частина перша) (рос.). Football.ua. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 8 червня 2017.
  5. ↑ Цей день в історії ... 27 серпня (рос.). Сайт вболівальників ФК «Зоря» (Луганськ). 27.08.2011. Процитовано 8 червня 2017.
  6. ↑ Коршиков Роман Анатолійович (рос.). Офіційний сайт ФК «Сталь» (Алчевськ). Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 8 червня 2017.
  7. ↑ Руслан Даудов: «У наступному сезоні вистрілимо!» (рос.). Телекомпанія РТВ. 17.11.2011. Процитовано 8 червня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. ↑ Склад ФК «Кремінь» (рос.). Офіційний сайт ФК «Кремінь». Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 8 червня 2017.
  9. ↑ Друга ліга. Славутич поповнився тріо новачків (рос.). FootballNews.com.ua. 08.08.2012. Процитовано 8 червня 2017.[недоступне посилання з квітня 2019]
  10. ↑ Робочий Юрій Петрович (рос.). football.lg.ua. Процитовано 8 червня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рабочий_Юрій_Петрович&oldid=42534281