Радченко Наталія Сергіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Радченко Наталія Сергіївна
Народилася 1914
Таганрозький округ, Область Війська Донського, Російська імперія
Померла 1942
Старобешеве, Старобешівський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
·розстріл
Країна  УНР
 Українська Держава
 Донська Республіка
 Українська РСР
 СРСР
 РРФСР
 Російська імперія
Діяльність селянка, політична діячка, трактористка
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Ната́лія Сергі́ївна Ра́дченко (1914, Таганрозький округ, Область Війська Донського, Російська імперія — 1942, Старобешеве, Старобешівський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР) — українська радянська діячка, селянка. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1942).

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 1914(1914) року в багатодітній родині селянина-бідняка на хуторі Мале Ребрикове, тепер у складі села Любівка, Старобешівський район, Донецька область, Україна. З дитячих років наймитувала в заможних селян.

У 1927–1930 роках — робітниця Кутейниківського цегляного заводу на Донбасі. У 1930–1933 роках — робітниця приміського радгоспу № 13 «Макіїввугілля». У 1933 році — колгоспниця колгоспної артілі «Правда» села Мале Ребрикове Старобешівського району.

З 1933 року — причіплювачка, трактористка жіночої тракторної бригади (яку очолювала Парасковія Ангеліна) Старобешівської машинно-тракторної станції (МТС) Старобешівського району Донецької області. У 1934 році закінчила півторамісячні курси із підвищення кваліфікації трактористів.

З 1936 року — бригадир жіночої тракторної бригади Покрово-Киреєвської машинно-тракторної станції Старобешівського району Донецької (Сталінської) області.

26 червня 1938 року обрана депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Амвросіївській виборчій окрузі № 288 Сталінської області.

Під час німецько-радянської війни не евакуювалася, залишилася на окупованій території.

Розстріляна нацистами 1942 року в Старобешевому на Донбасі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Радченко Наталія Сергіївна : облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 62.
  • Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 67.
  • Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР] : газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
  • Сопов І., Червоний В. Наталія Сергійовна Радченко // Колгоспник Донеччини : газета. — Сталіно, 1938. — № 71 (373). — 27 травня. — С. 2.
  • Юр'єв М. Наша радість і гордість // Колгоспник Донеччини : газета. — Сталіно, 1938. — № 77 (379). — 9 червня. — С. 3.
  • Радченко Наталья Сергеевна зарегистрирована кандидатом в депутаты Верховного Совета УССР // Социалистический Донбасс : газета. — Сталино, 1938. — № 123 (1757). — 30 мая. — С. 1. (рос.)
  • Замечательная трактористка // Социалистический Донбасс : газета. — Сталино, 1938. — № 129 (1763). — 6 июня. — С. 1. (рос.)