Радіна Рене Юхимівна
| Радіна Рене Юхимівна | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1872 |
| Місце народження | Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Дата смерті | 17 серпня 1944 |
| Місце смерті | Відень, Третій Рейх |
| Професії | оперна співачка |
| Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Співацький голос | сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
Рене Юхимівна Радіна (у шлюбі Фігнер; (1872, Миколаїв, Херсонська губернія — 17 серпня 1944, Відень) — оперна співачка українського походження, сопрано.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася у єврейській сім'ї. Брат — Яків Юхимович Радін (1878, Миколаїв — 1942, Ленінград)[1]. Батьки з дитинства навчали доньку гри на фортепіано у музичних класах. Маючи вокальні здібності, з 1893 року брала уроки співу в італійського вокального педагога Роккіджані та через рік з успіхом виступала на концертах. В одному з концертів її партнером був оперний співак Михайло Медведєв. У 1895 році вступила до Московської консерваторії (клас співу Єлизавети Лавровської), потім продовжила навчання у Віденській консерваторії (клас професорів Єгер-Вільдчика та Штоля)[2].
У 1896 році співала в «Псков'янці» (Московська приватна російська опера Сави Мамонтова). З 1898 року виступала на концертах у Відні та у містах Німеччини. Пізніше з успіхом дебютувала на сцені Кельнського оперного театру, виконувала партії Сантуцца ("Сільська честь") П'єтро Масканьї), Леонори (Трубадур) Дж. Верді), Аїди («Аїда» Дж. Верді), Валентини (Гугеноти) Дж. Мейєрбера), Еврідіки («Орфей і Еврідіка» ) Крістофа Глюка), Ельзи («Лоенгрін» Ріхарда Вагнера).
У 1899 році, повернувшись в Україну, була запрошена до Харківської оперної трупи (антрепренер Олексій Церетелі), у складі якої гастролювала в Санкт-Петербурзі (Панаївський театр, 1900), Одесі, Єкатеринбурзі.
Пізніше співала в Тифлісі (1900—1904), Петербурзі (Новий літній театр; Російська опера, антреприза Є. Кабанова та К. Яковлєва, 1903; Опера Народного дому, 1903), Казані (1904, 1908), Нмжньому Новгороді (1904, 1905, антреприза Миколи Фігнера), Баку, Ризі, Ростові-на-Дону (1907), Самарі (жовтень 1909 року, у складі російської опери, що гастролювала, під керівництвом В. М. Міллера[3], де виступила в партії Лізи в «Піковій дамі» П. Чайковського, її партнером був Микола Фігнер).
У 1905 році залишила оперну сцену та обмежилася концертною діяльністю. У камерному репертуарі співачки були твори Роберта Шумана, Шарля Гуно, Едварда Гріга, Миколи Рубінштейна.
З 1929 року проживала у Відні (Австрія).
Родина[ред. | ред. код]
- Чоловік — оперний співак Микола Миколайович Фігнер.
Доньки:
- Маргарита Миколаївна Фігнер (8.01.1906, Санкт-Петербург — 25.07.1983, Ленінград) — режисерка, театрознавиця, педагог, публіцистка. Одружена з режисером, актором, театральним педагогом Едвіном Давидовичем Феєртагом (1897—1941)[4]
- Тетяна Миколаївна Фігнер († 1974, Ленінград) — артистка оперети Ленінградського театру музичної комедії, одружена з колегою — Павлом Захаровичем Фісенком (1916—1974, Ленінград) з 1935 року (Іркутськ)[5]. Працювали у Читинській музичній комедії під керівництвом Л. Ю. Сагайдачного. На початку 1941 року повернулися до Ленінграда. Під час німецько-радянської війни працювали у театрі та у концертних бригадах на фронті.
Адреса[ред. | ред. код]
- Санкт-Петербург (Петроград) Фурштатська вулиця буд. № 47 кв. 17[6]
Характеристика вокальних даних[ред. | ред. код]
Мала гнучкий, сильний голос великого діапазону і драматичний талант. Виконання відрізнялося витонченою манерою співу, тонким фразуванням.
Дискографія[ред. | ред. код]
- Записувалася на грампластинки (17 творів) Петербурзі («Е. Берлінерс грамофон», 1900; «Грамофон», 1907, 1908; «Зонофон», 1909).
- У 2001 році було випущено 2 CD з архівними записами Миколи та Медеї Фігнер у серії THE SYMPOSIUM OPERA COLLECTION VOLUMES 1&2. Nicolai Figner і Medea Mei-Figner. До цієї збірки увійшли також 2 записи у виконанні Радіною:
- 1. Oprichnik: It seems that I dream of noises and hear steps (in Russian) — Tchaikovsky — 1907/8 — G&T 6421L — X-2-63027 — CD 1255/6;
- 2. Au Printemps (in Ukrainian) — Gounod — 25/11/09 — G&T 6979r — X-63896 — CD 1255/6[2] .
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Блокада, 1941-1944, Ленинград: Книга Памяти. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 липня 2013.
- ↑ а б Радина, Рене Ефимовна // Большая русская биографическая энциклопедия (электронное издание). — Версия 3.0. — М. : Бизнессофт, ИДДК, 2007.
- ↑ Миллер Владимир Михайлович |. Архів оригіналу за 6 вересня 2013. Процитовано 8 листопада 2018.
- ↑ Энциклопедия. Архів оригіналу за 6 вересня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
- ↑ Фрейм 1. Архів оригіналу за 6 вересня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
- ↑ Доходный дом графини Н. В. Толстой, Эклектика, Архитектор Хренов А. С., Потёмкинская ул., 11, Фурштатская ул., 47-49. Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 28 липня 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
- Радина Ренэ Ефимовна // Отечественные певцы. 1750—1917: Словарь / Пружанский А. М. — Изд. 2-е испр. и доп. — М., 2008.
