Райхскомісаріат Кавказ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Reichskommissariat Kaukasien
Райхскомісаріат Кавказ
Планований райхскомісаріат Німеччини
не існував
Прапор Герб
Прапор Герб
Райхскомісаріату Кавказ: історичні кордони на карті
Райхскомісаріату Кавказ: історичні кордони на карті
Адміністративна карта Райхскомісаріату Кавказ
Столиця Тбілісі (нім. Tiflis)(планована)
Мови німецька, кавказькі, тюркські та вірменська мови
Релігії православ’я, іслам
Форма правління цивільна адміністрація
Райхскомісар
 - планований Арно Шікеданц
Історичний період Друга світова війна
 - Засновано не утворений
 - Ліквідовано  
Площа
 - орієнтовно 500 000 км2
Населення
 - орієнтовно 18 000 000 осіб
     Густота 36 осіб/км² 
Валюта рубль = 0,1 райхсмарка
Попередник
Наступник
Російська РФСР
Вірменська РСР
Азербайджанська РСР
Грузинська РСР
Російська РФСР
Вірменська РСР
Азербайджанська РСР
Грузинська РСР
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Райхскомісаріат Кавказ
Німецький фронт на Північному Кавказі (1942)

Райхскомісаріа́т Кавка́з (нім. Reichskommissariat Kaukasien) — райхскомісаріат у складі Третього Рейху, який планувалося утворити після сподіваної перемоги Німеччини в Німецько-радянській війні.

Підґрунтя[ред. | ред. код]

Відповідно до концепції Розенберга про «розкладання» радянської Росії (так за кордоном часто називали Радянський Союз), передбачалося сприяння певній самобутності різноманітних народів цього простору. З цією метою намагалися задіяти і козаків, а також християнські та мусульманські народи Кавказу, хоча вони розглядалися як «расово чужі» і тим самим не як рівні союзники.[1] Ці етнічні групи вважалися особливо схильними до колабораціонізму, оскільки вони сильно постраждали від більшовицького режиму.

Географія[ред. | ред. код]

Столицею передбачалося зробити Тбілісі. Територіально райхскомісаріат мав складатися з тих земель Кавказу, що на момент початку війни належали СРСР: від кордонів з Туреччиною та Іраном на півдні до річок Дон і Волга на півночі (включаючи територію Астраханської області)[2]. Площа райхскомісаріату Кавказ оцінювалася у 500 тис. кв. км, а населення — у 18 млн жителів[3]

У складі райхскомісаріату планувалося створити національні утворення як автономні (вільні, в рамках райхскомісаріату) одиниці.

Основою економіки цього краю були б видобуток нафти і сільське господарство.

Керівництво[ред. | ред. код]

Гаданий адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Райхскомісаріат мав поділятися на сім генеральних комісаріатів з кількома спеціальними комісаріатами (нім. Sonderkommissariat) у деяких із них.

Генеральний комісаріат Грузія[ред. | ред. код]

нім. Generalkommissariat Georgien

Адміністративний центр: Тбілісі

20 окружних комісаріатів (75 районів)

у тому числі:

Опорою німецької політики в Грузії повинен був стати Грузинський легіон.

Генеральний комісаріат Азербайджан[ред. | ред. код]

нім. Generalkommissariat Aserbeidschan

Адміністративний центр: Баку

30 окружних комісаріатів (87 районів) включно з Нагірним Карабахом

Окремим утворенням повинна була стати Бакинська область.

Опорою німецької політики в Азербайджані мав стати Азербайджанський легіон і мусаватистський уряд.

Генеральний комісаріат Кубань[ред. | ред. код]

нім. Generalkommissariat Kuban

Адміністративний центр: Краснодар

30 окружних комісаріатів (83 районів), включаючи південно-західну частину Ростовської області

Генеральний комісаріат Терек[ред. | ред. код]

нім. Generalkommissariat Terek

Адміністративний центр: Ставрополь

20 окружних комісаріатів (60 районів)

Генеральний комісаріат для областей гірських народів (Гірський Кавказ)[ред. | ред. код]

нім. Generalkommissariat für die Gebiete der Bergvölker (Berg-Kaukasien)

Адміністративний центр: Орджонікідзе (Владикавказ)

30 окружних комісаріатів (93 районів), включаючи Кизлярську область

  • Спеціальний комісаріат Північна Осетія — адміністративний центр: Орджонікідзе - 3 окружні комісаріати (10 районів)
  • Спеціальний комісаріат Дагестан — адміністративний центр: Махачкала — 10 окружних комісаріатів (32 районів)
  • Спеціальний комісаріат Чечено-Інгушетія — адміністративний центр: Грозний
  • Спеціальний комісаріат Кабардино-Балкарія — 5 окружних комісаріатів (15 районів)
  • Спеціальний комісаріат Карачай — 2 окружні комісаріати (6 районів)
  • Спеціальний комісаріат Черкесія — 1 окружний комісаріат (4 районів)
  • Спеціальний комісаріат Адигея

На території комісаріату для гірських народів діяло ополчення горян Батальйон особливого призначення «Бергманн». У столиці Владикавказі почала функціонувати Націонал-соціалістична партія північнокавказьких братів, ідеологія якої поєднувала федералізм, ксенофобію та пронімецьку зовнішню політику.

Генеральний комісаріат Вірменія[ред. | ред. код]

нім. Generalkommissariat Armenien

Адміністративний центр: Єреван

12 окружних комісаріатів (42 районів)

Для утвердження генерального комісаріату було створено Вірменський легіон Вермахту

Генеральний комісаріат Калмикія[ред. | ред. код]

нім. Generalkommissariat Kalmückien

Адміністративний центр: Астрахань

Включала територію Калмицької АРСР, Астраханської області та південно-східну частину Ростовської області.

Опорою німецької окупаційної влади в Калмикії міг стати Калмицький кавалерійський корпус.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rolf-Dieter Müller: An der Seite der Wehrmacht. Hitlers ausländische Helfer beim „Kreuzzug gegen den Bolschewismus“ 1941–1945. Links Verlag, Berlin 2007, ISBN 978-3-86153-448-8, S. 229. (нім.)
  2. Генштаб — Оккупированная Москва (рос.)
  3. Там, где кончается Европа (рос.)
  4. Dieter Pohl: Die Herrschaft der Wehrmacht. Deutsche Militärbesatzung und einheimische Bevölkerung in der Sowjetunion 1941–1944. Verlag Oldenbourg, München 2008, ISBN 978-3-48658-065-5, S. 300. (нім.)