Райхскомісаріат Кавказ
| Reichskommissariat Kaukasien Райхскомісаріат Кавказ | |||||||||||||||||||||
| Планований райхскомісаріат Німеччини | |||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||
| Столиця | Тбілісі (нім. Tiflis)(планована) | ||||||||||||||||||||
| Мови | німецька, кавказькі, тюркські та вірменська мови | ||||||||||||||||||||
| Релігії | православ’я, іслам | ||||||||||||||||||||
| Форма правління | цивільна адміністрація | ||||||||||||||||||||
| Райхскомісар | |||||||||||||||||||||
| - планований | Арно Шікеданц | ||||||||||||||||||||
| Історичний період | Друга світова війна | ||||||||||||||||||||
| - Засновано | не утворений | ||||||||||||||||||||
| - Ліквідовано | |||||||||||||||||||||
| Площа | |||||||||||||||||||||
| - орієнтовно | 500 000 км2 | ||||||||||||||||||||
| Населення | |||||||||||||||||||||
| - орієнтовно | 18 000 000 осіб | ||||||||||||||||||||
| Густота | 36 осіб/км² | ||||||||||||||||||||
| Валюта | рубль = 0,1 райхсмарка | ||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
.svg)
.svg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Райхскомісаріа́т Кавка́з (нім. Reichskommissariat Kaukasien) — райхскомісаріат у складі Третього Рейху, який планувалося утворити після сподіваної перемоги Німеччини в Німецько-радянській війні.
Підґрунтя[ред. | ред. код]
Відповідно до концепції Розенберга про «розкладання» радянської Росії (так за кордоном часто називали Радянський Союз), передбачалося сприяння певній самобутності різноманітних народів цього простору. З цією метою намагалися задіяти і козаків, а також християнські та мусульманські народи Кавказу, хоча вони розглядалися як «расово чужі» і тим самим не як рівні союзники.[1] Ці етнічні групи вважалися особливо схильними до колабораціонізму, оскільки вони сильно постраждали від більшовицького режиму.
Географія[ред. | ред. код]
Столицею передбачалося зробити Тбілісі. Територіально райхскомісаріат мав складатися з тих земель Кавказу, що на момент початку війни належали СРСР: від кордонів з Туреччиною та Іраном на півдні до річок Дон і Волга на півночі (включаючи територію Астраханської області)[2]. Площа райхскомісаріату Кавказ оцінювалася у 500 тис. кв. км, а населення — у 18 млн жителів[3]
У складі райхскомісаріату планувалося створити національні утворення як автономні (вільні, в рамках райхскомісаріату) одиниці.
Основою економіки цього краю були б видобуток нафти і сільське господарство.
Керівництво[ред. | ред. код]
- Райхскомісар — Арно Шікеданц[4]
- Начальник СС і поліції райхскомісаріату Кавказ — групенфюрер СС Геррет Корземан
- Голова військової адміністрації на Кавказі — генерал Кох-гарбах
Гаданий адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Райхскомісаріат мав поділятися на сім генеральних комісаріатів з кількома спеціальними комісаріатами (нім. Sonderkommissariat) у деяких із них.
Генеральний комісаріат Грузія[ред. | ред. код]
нім. Generalkommissariat Georgien
Адміністративний центр: Тбілісі
20 окружних комісаріатів (75 районів)
у тому числі:
- Спеціальний комісаріат Аджарія
- Спеціальний комісаріат Абхазія
- Спеціальний комісаріат Південна Осетія
Опорою німецької політики в Грузії повинен був стати Грузинський легіон.
Генеральний комісаріат Азербайджан[ред. | ред. код]
нім. Generalkommissariat Aserbeidschan
Адміністративний центр: Баку
30 окружних комісаріатів (87 районів) включно з Нагірним Карабахом
- Спеціальний комісаріат Нахічевань
Окремим утворенням повинна була стати Бакинська область.
Опорою німецької політики в Азербайджані мав стати Азербайджанський легіон і мусаватистський уряд.
Генеральний комісаріат Кубань[ред. | ред. код]
нім. Generalkommissariat Kuban
Адміністративний центр: Краснодар
30 окружних комісаріатів (83 районів), включаючи південно-західну частину Ростовської області
Генеральний комісаріат Терек[ред. | ред. код]
нім. Generalkommissariat Terek
Адміністративний центр: Ставрополь
20 окружних комісаріатів (60 районів)
Генеральний комісаріат для областей гірських народів (Гірський Кавказ)[ред. | ред. код]
нім. Generalkommissariat für die Gebiete der Bergvölker (Berg-Kaukasien)
Адміністративний центр: Орджонікідзе (Владикавказ)
30 окружних комісаріатів (93 районів), включаючи Кизлярську область
- Спеціальний комісаріат Північна Осетія — адміністративний центр: Орджонікідзе - 3 окружні комісаріати (10 районів)
- Спеціальний комісаріат Дагестан — адміністративний центр: Махачкала — 10 окружних комісаріатів (32 районів)
- Спеціальний комісаріат Чечено-Інгушетія — адміністративний центр: Грозний
- Спеціальний комісаріат Кабардино-Балкарія — 5 окружних комісаріатів (15 районів)
- Спеціальний комісаріат Карачай — 2 окружні комісаріати (6 районів)
- Спеціальний комісаріат Черкесія — 1 окружний комісаріат (4 районів)
- Спеціальний комісаріат Адигея
На території комісаріату для гірських народів діяло ополчення горян Батальйон особливого призначення «Бергманн». У столиці Владикавказі почала функціонувати Націонал-соціалістична партія північнокавказьких братів, ідеологія якої поєднувала федералізм, ксенофобію та пронімецьку зовнішню політику.
Генеральний комісаріат Вірменія[ред. | ред. код]
нім. Generalkommissariat Armenien
Адміністративний центр: Єреван
12 окружних комісаріатів (42 районів)
Для утвердження генерального комісаріату було створено Вірменський легіон Вермахту
Генеральний комісаріат Калмикія[ред. | ред. код]
нім. Generalkommissariat Kalmückien
Адміністративний центр: Астрахань
Включала територію Калмицької АРСР, Астраханської області та південно-східну частину Ростовської області.
Опорою німецької окупаційної влади в Калмикії міг стати Калмицький кавалерійський корпус.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Rolf-Dieter Müller: An der Seite der Wehrmacht. Hitlers ausländische Helfer beim „Kreuzzug gegen den Bolschewismus“ 1941–1945. Links Verlag, Berlin 2007, ISBN 978-3-86153-448-8, S. 229. (нім.)
- ↑ Генштаб — Оккупированная Москва (рос.)
- ↑ Там, где кончается Европа (рос.)
- ↑ Dieter Pohl: Die Herrschaft der Wehrmacht. Deutsche Militärbesatzung und einheimische Bevölkerung in der Sowjetunion 1941–1944. Verlag Oldenbourg, München 2008, ISBN 978-3-48658-065-5, S. 300. (нім.)