Раковський Володимир Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Раковський Володимир Євгенович
Народився 5 грудня 1900(1900-12-05)
Москва, Російська імперія
Помер 10 грудня 1987(1987-12-10) (87 років)
Поховання Востряковський цвинтар
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність науковець
Alma mater Хімічний факультет МДУd
Заклад Тверський державний технічний університетd
Institute for Nature Managementd
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор хімічних наук і член-кореспондент АН БРСРd (1940)
Батько Раковський Євген Володимировичd
Нагороди
орден «Знак Пошани»

Раковський Володимир Євгенович (рос. Раковский Владимир Евгеньевич; 19001987) — радянський спеціаліст з торфу, доктор технічних наук, професор, член-кореспондент АН БРСР. Відомий фундаментальними роботами в галузі твердих горючих корисних копалин, зокрема торфу.

Біографія[ред. | ред. код]

Син Євгена Володимировича Раковського. Закінчив хімічний факультет МГУ (1925).

Працював зам. директора Інституту торфу (1938—1941). У 1940 році був обраний членом-кореспондентом АН БРСР. Директор Інституту торфу АН БРСР (1942—1948; 1960—1963). У 1949—1960 рр. — керівник лабораторії цього ж інституту. У 1948—1959 рр. В. Є. Раковський завідував кафедрою хімічної технології торфу Московського торф'яного інституту, в 1964—1969 рр. — зав. кафедрою Калінінського політехнічного інституту. Керівник лабораторії хімії торфу Московської філії ВНІІТП (1970—1979). Спеціаліст в галузі хімії та хімічної технології торфу.

Підготував понад 40 кандидатів і докторів наук. Автор понад 300 наукових публікацій.

Джерела[ред. | ред. код]