Ратушна аптека
Ратушна аптека  | |
|---|---|
 | |
| 59°26′15″ пн. ш. 24°44′45″ сх. д. / 59.43775300002777584° пн. ш. 24.74584400002778040° сх. д.Координати: 59°26′15″ пн. ш. 24°44′45″ сх. д. / 59.43775300002777584° пн. ш. 24.74584400002778040° сх. д. | |
| Тип | аптека |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури Естоніїd[1] і Історична пам'ятка[d][1] |
| Країна |
 Естонія[2] |
| Розташування | Vanalinnd |
| Адреса | Ратушна площа |
| Засновано | 1415 |
  Ратушна аптека (Естонія) | |
 | |
 Ратушна аптека у Вікісховищі | |
Ратушна аптека (ест. Raeapteek) розташована в центрі Таллінна, в Естонії.
Аптека знаходиться навпроти міської ратуші, в будинку номер 11, і є однією з найстаріших діючих аптек в Європі, що працюють в одному і тому ж будинку з початку XV століття. Це також найстаріший комерційний заклад і найстаріший медичний заклад Таллінна.
Перше відоме зображення Ратушної аптеки — масляна картина, що показує Ратушну площу 1800 р. Перші фотографії датуються 1889 роком.
Історія[ред. | ред. код]
Історики не змогли визначити, коли саме відкрилася аптека, але найстаріші з доступних записів показують, що Ратушна аптека належала вже своєму третьому власнику в 1422 р. Деякі вчені вважають роком відкриття 1415 р.
В книзі записів міської ради є запис хіміка Нуклеуса, який заявив, що власниками аптеки є 10 чесних людей, більшість з яких — старійшини. Інші документи, датовані 1422 роком і пізніше, повідомляють, що першим аптекарем був Йоганн Молнер і що ліки вже продавалися в аптеках у другій половині XV століття.
Династія Бурхардтів: 1582—1911 роки[ред. | ред. код]
Династія Бурхардтів найбільш тісно пов'язана з історією аптеки, пробувши в бізнесі понад 10 поколінь і охопивши період понад 325 років з 1582 р. по 1911 р.
Між 1579 і 1581 роками угорський іммігрант на ім'я Йоганн Бурхардт Белаварі де Секава, переїхав до Таллінна зі свого рідного міста Пресбурга (нині Братислава) і отримав в оренду від міської ради для початку бізнесу аптеку. Він став першим у довгій династії фармацевтів, які утримували ратушну аптеку.
Він також почав сімейну традицію давати первістку-сину ім'я Йоганна, від якого завжди чекали продовження сімейного бізнесу. Ця традиція велася протягом восьми майбутніх поколінь, до кінця XIX століття, коли народився десятий Йоганн, названий Іоганном X Бурхардтом.
Бурхардти були добре освіченими і часто були не тільки фармацевтами, а й лікарями. Вони відіграли значну роль в житті міста.
В 1688 р. Йогану Бурхардту IV, нарешті, вдалося викупити аптеку у міської ради за 600 талерів. У 1690 році права династії Бурхардтів були підтверджені підписом правлячого короля Швеції Карла XI.
В 1710 р. Йоганн Бурхардт V почав свою кар'єру, в той час як Таллінн страждав від епідемії чуми. Коли Таллінн капітулював російським військам під час Великій північної війни, він був одним з перших, хто надав російській армії допомогу з ліками. В 1716 р. він став лікарем міста і лікарем гарнізону та військово-морського госпіталю.
Слава сім'ї Бурхардтів стала настільки великою, що в 1725 р. російський цар Петро I нібито закликав Йоганна Бурхардт VI до свого смертного одра, але помер раніше, ніж Бурхардт приїхав до Санкт-Петербурга.
В 1802 р. Йоганн Бурхардт VIII заснував приватний музей, назвавши його «Mon faible». Кілька експонатів з його колекції зараз представлені в естонському історичному музеї. У 1802 році він провів першу художню виставку в Таллінні.
Останні два Бурхардти були людьми хворобливими і не могли контролювати аптеку, тому знову здали її в оренду. Правління Бурхардтів підійшло до кінця в 1890-х роках зі смертю останнього спадкоємця по чоловічій лінії Йоганна X Бурхардта. Сестри Йоганна X продали майно в 1911 році К. Р. Лехберту, покінчивши з сімейним бізнесом, який тривав протягом десяти поколінь.
1944—1991 роки[ред. | ред. код]
Під час радянського періоду аптека була державною установою.
З 1991 року по теперішній час[ред. | ред. код]
Після 1990 року вся аптека пройшла велику реконструкцію, оскільки ремонту не приділялося належної уваги протягом майже 50 років. Ця реконструкція тривала більше 10 років до 2003 р.
В даний час основна частина аптеки знаходиться на першому поверсі і продає найсучасніші лікарські засоби, в тому числі аспірин, а також презервативи.
На першому поверсі аптеки діє антикварний магазин, а в 1999 р. на другому поверсі був відкритий часниковий ресторан «Бальтазар».
Особливості[ред. | ред. код]
Поруч із сучасною аптекою на першому поверсі є невеликий музей, у якому показані старі медичні документи, історичні аптекарські інструменти та інші раритети. Також в музеї є великий кам'яний герб династії Бурхардтів, датований 1635 роком. На ньому зображений грифон з короною і трояндою між лілеями.
На другому поверсі знаходиться кам'яний стовп, на якому каменяр вирізав дату 1663 р. разом з гербом Бурхардтів.
Продукти, продавані протягом всієї історії[ред. | ред. код]
В Середньовіччя клієнти могли придбати для лікування сік мумії (порошок з мумії, змішаний з рідиною), порошок із спалених їжаків, спалених бджіл, порошок з кажанів, зміїне зілля і порошок з рогу єдинорога.
Крім того були доступні земляні черви, гнізда ластівок і різні трави і духи.
Також були доступні і продовольчі товари такі, як цукерки, печиво та марципани.
В аптеці також можна було випити склянку Кларету (Рейнвейн з додаванням цукра і прянощів). Пізніше аптека отримала привілей на щорічний безмитний імпорт близько 400 літрів французького коньяка.
В аптеці також продавалися папір, чорнило, сургуч, барвники, порох, окатиші, спеції, свічки та факели. Коли тютюн був завезений до Європи і в кінцевому підсумку до Естонії, аптека була першим місцем його продажу.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
У своєму оповіданні «Мартов хліб», Яан Кросс описав, як в 1441 р. аптекарський підмайстер Март, змішуючи ліки для місцевого ратмана, винайшов рецепт марципана.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Seuberlich, Erich: Liv-und Estlands älteste Apotheken. Beiträge zu deren Geschichte gesammelt und bearbeitet von Erich Seuberlich. Riga, Druck von F.W. Häcker 1912.
- Вебсайт ресторану «Бальтазар» на другому поверсі. Включає коротку історію аптеки [Архівовано 7 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- History of the Pharmacy
- R. Sõukand, A. Raal: Дані про лікарські рослини естонської народної медицини [Архівовано 4 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Miljan, Toivo, 2004: Історичний словник Естонії. Обмежений попередній)
- Стаття Л.Лівшіца про історію створення марципана [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]