Рафальський Олег Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рафальський Олег Олексійович
Народився 21 жовтня 1959(1959-10-21) (64 роки)
Забріддя, Черняхівський район, Житомирська область
Діяльність політик, історик, викладач університету
Alma mater Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка
Галузь історіографія[1], політика[1] і педагогіка[1]
Заклад Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
Адміністрація Президента України[d]
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України
Посада директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України
Науковий ступінь доктор історичних наук
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України
Почесний краєзнавець України
Почесний краєзнавець України
Автограф

CMNS: Рафальський Олег Олексійович у Вікісховищі

Рафа́льський Оле́г Олексі́йович (нар. 21 жовтня 1959(19591021), Забріддя, Черняхівський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР) — український політик і науковець. Заступник Глави Адміністрації Президента України (2010—2014). З 2014 — директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Член-кореспондент НАН України, академік НАПН України. Віцепрезидент НАН України (із жовтня 2020)[2]. Входить до складу наукової ради Українського історичного журналу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 21 жовтня 1959(19591021) у селі Забріддя Черняхівського району Житомирської області.

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, 1983 р., історик, викладач історії та суспільствознавства.

З 2001 — Доктор історичних наук

З 2003 — професор.

Кар'єра[ред. | ред. код]

27.10.2014 Президент України Петро Порошенко звільнив О. Рафальського з посади заступника Глави Адміністрації Президента (Указ № 825 від 27 жовтня 2014). О. Рафальського звільнено за власним бажанням.[9]

Наукова робота[ред. | ред. код]

Член Президії Національної спілки краєзнавців України, автор понад 115 наукових праць

Відзнаки[ред. | ред. код]

Інше[ред. | ред. код]

Вільно володіє українською, російською. Німецька — базова.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Czech National Authority Database
  2. Обрано новий склад Президії НАН України. www.nas.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 18 жовтня 2020.
  3. Розпорядження Президента України від 3 лютого 2003 року № 19/2003-рп «Про призначення О. Рафальського Керівником Головного управління з питань внутрішньої політики Адміністрації Президента України»
  4. Розпорядження Президента України від 3 лютого 2005 року № 46/2005-рп «Про звільнення О. Рафальського з посади Керівника Головного управління з питань внутрішньої політики Адміністрації Президента України»
  5. Указ Президента України від 25 лютого 2010 року № 269/2010 «Про призначення О. Рафальського заступником Глави Адміністрації Президента України - Керівником Головного управління документального забезпечення»
  6. Указ Президента України від 5 квітня 2011 року № 359/2011 «Про звільнення О. Рафальського з посади заступника Глави Адміністрації Президента України - Керівника Головного управління документального забезпечення»
  7. Указ Президента України від 5 квітня 2011 року № 362/2011 «Про призначення О. Рафальського Заступником Глави Адміністрації Президента України»
  8. Указ Президента України від 27 жовтня 2014 року № 825/2014 «Про звільнення О. Рафальського з посади Заступника Глави Адміністрації Президента України»
  9. Порошенко звільнив заступника Глави Адміністрації Рафальського. ukranews.com. 27 жовтня 2014. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 27 жовтня 2014.
  10. Указ Президента України від 19 травня 2018 року № 138/2018 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2017 року». Архів оригіналу за 27 травня 2018. Процитовано 26 травня 2018.
  11. Відбулося вручення Премії імені академіка Петра Тронька НСКУ 2019 року | Національна спілка краєзнавців України (укр.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 6 грудня 2020.