Рахмонов Журахон Рахмонбердійович

Рахмонов Журахон Рахмонбердіевіч
Ім'я при народженні	узб. Раҳмонов Жўрахон Раҳмонбердиевич
Народився	18 серпня 1917(1917-08-18) Ош (Киргизстан)
Помер	7 квітня 1977(1977-04-07) (59 років) Ош (Киргизстан)
Поховання	Ош
Національність	узбек
Громадянство	СРСР
Діяльність	Актор, амплуа — ролі реалістично-психологічного репертуару
Заклад	Ошський Державний академічний узбецький музично - драматичний театр імені Бабура
Роки діяльності	1937—1977
Дружина	Ойімхон (1929—1997)
Діти	Анзіратхон (1951—2015), Муяссархон (1955), Санжарбек хожі (1959—2012), Мінурахон (1962), Муаззамхон (1964), Анвар (1969—2004)
Батьки	Рахмонберді Мадазімов
Провідні ролі	Батрака в «Бай і наймитів», Токтогула в «Токтогула», городничого в «Ревізорі», пристава у «Весіллі», «Батир і Ра'но» М. Рахмона, Айнок силача в «Равшан ва Зулхумор», Дикого в «Грози», Ташбалти в «Ташбалта закоханий», Бабахана в «Тахір і Зухра», Ясумана в «Фархад і Ширін», Мавляна в «Любов до Батьківщини», батька «Наречена за 5 сом», «Перший учитель» Ч. Айтматова, тисячника Кадиркула в «Коли зоря зійде над Ферганой», «Криваві дні» Ф. Г. Литвинський, М. Азізова, «Легендарна особистість» Сохіб Жамола, шаха в «Орзігуле», Женгіш ога в «Незнайомий знайомець» М. Карімова, роль німецького офіцера, «Минулі дні» А. Кадиров, «Нодір», «Сурмахон», «Дорогі дівчата», «Скупість», «Зведена дівчина» А. Абдугафурова, «Сильніше бурі», «Могутня хвиля» Ш. Рашидова та інші. А також він брав участь у численних концертних програмах
Нагороди та премії
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Заслужений артист Узбецької РСР (5 липня 1974). Почесна грамота Президії Верховної Ради Киргизької РСР (10 лютого 1968). Ударник 9 п'ятирічки (28 січня 1976). Почесна грамота Президії Верховної Ради Киргизької РСР (28 серпня 1974). Почесна грамота Міністерства культури Киргизької РСР (1957 рік) і численні медалі, як ветерану ВВВ

Журахон Рахмонов — засновник театру імені Бобура міста Ош, радянський театральний актор, Заслужений артист Узбецької РСР (1974).

Життєпис

Журахон Рахмонов народився 18 серпня 1917 року в Оші в сім'ї службовців. Він був одним із засновників узбецького драматичного театру імені Кірова (нині імені Бобура) м. Ош. Поступив артистом в театр в 1937 році. Також засновниками Ошского театру імені Кірова є його батько Рахмонберді Мадазімов (з 1918 року), а також його брат Урінбой (з 1927 року).

У 1938 році був призваний до лав Червоної армії. Брав участь в Радянсько-фінській війні, обороні блокадного Ленінграда, служив старшим сержантом 9-го танкового корпусу 2-го Білоруського фронту. Брав участь у визволенні Росії, України, Білорусі, Польщі, Німеччини, взятті Берліна і Рейхстагу. Нагороджений орденом «Вітчизняної війни» II ступеня (наказ 9-ТК № 015 / п от 23 серпня 1943), а також численними медалями.

Після закінчення війни Журахон Рахмонов повернувся на роботу в Ошский драмтеатр і до кінця життя працював там артистом, зіграв більше ста ролей в театрі і кіно. Велику роль у досягненні творчого підйому театрального колективу і Журахона Рахмонова зіграли поставлені на сцені театру твори Ч. Айтматова «Материнське поле», К. Яшина і М. Мухамедова «Ділором», Шекспіра «Отелло». У наступні роки Журахон Рахмонов зіграв ролі у творах «Могутня хвиля» Шарафа Рашидова, «Любов Ярова», «Червоний галстук» К.Треньов, «Обман і любов» Шиллера, «Слуга двох панів» К. Гольдоні, «Гроза» Олександр Островського, «Уркуя» Н.Байтемірова, «Переполох перед весіллям», «Любов, джаз і чорт».

14-25 жовтня 1958 Ж.Рахмонов разом з колективом Ошского узбецького театру брав участь у другій декаді киргизького мистецтва і літератури в Москві. 20 лютого 1961 брав участь на I з'їзді театрального товариства Киргизії.

У 1967 році Ошский узбецький театр був на гастролях в Таджицькій РСР. Гастролі пройшли з великим успіхом, колектив був нагороджений почесною грамотою міністерства культури Таджицької РСР.

11-17 липня 1967 брав участь у Днях культури і мистецтва Киргизії в Москві.

З 4 по 14 вересня 1969 брав участь в декаді киргизької літератури і мистецтва в Узбецькій РСР. 2-10 квітня 1970 брав участь у святі мистецтв народів СРСР, присвячений 100-літтю народження В. І. Леніна. Так як Журахон Рахмонов відмінно володів киргизьким мовою, то він задовго до відкриття Ошского киргизького драматичного театру імені С. Ібраімова (відкритий 24 листопада 1972, побудований в 1974 році) пропагував і активно брав участь в постановках класичних і сучасних драм киргизьких письменників. На сцені, при виконанні ролей киргизьких авторів, він грав на киргизької мовою.

У 1957 році він був нагороджений почесною грамотою міністерства культури Киргизької РСР, а в 1976 році медаллю ударника IX п'ятирічки. По закінченні гастролей в Ташкенті за великий внесок у пропаганду і розвиток культури і мистецтва Журахон Рахмонов Указом Президії Верховної Ради Узбецької РСР № 164 від 5 липня 1974 був удостоєний почесного звання Заслужений артист Узбецької РСР (медаль № 877). В історії Киргизії лише двоє артистів були удостоєні цього почесного звання. Журахон Рахмонов був комічним, трагічним актором, що зіграв більше ста ролей. Багато його комічні висловлювання і ситуації опубліковані в комічних п'єсках письменника Абдугані Абдугафурова і в його книзі «Видатні сини Оша» виданого в 2000 році і журналі «Муштум». У книзі драматурга Абдугані Абдугафурова «Академічний театр» виданого в 2010 році відображені заслуги Журахона Рахмонова у творчій діяльності Ошского театру імені Бабура. Заслуги Журахона Рахмонова за великий внесок у розвиток культури і мистецтва Киргизстану були високо оцінені керівництвом Киргизькій РСР і він був нагороджений двома почесними грамотами Президії Верховної Ради Киргизької РСР (1968 і 1974 роки). В історії Киргизії тільки кілька видатних державних і громадських діячів двічі удостоювалися цієї грамоти. Журахон Рахмонов помер 7 квітня 1977 і він був похований в місті Ош. На його похороні брали участь і виголошували промови перший секретар Ошского обкому партії Султан Ібраїмов і керівники Ошского міськвиконкому.

Артист

Творча діяльність Журахона Рахмонова проходила на сцені театру імені Бобура) м Ош в 1937-1977 роках. Їм зіграно більше ста ролей: Батрака в «Бай і наймитів», Токтогула в «Токтогула», городничого в «Ревізорі», пристава у «Весіллі», «Батир і Ра'но» М. Рахмона, Айнок силача в «Равшан ва Зулхумор», Дикого в «Грози», Ташбалти в «Ташбалта закоханий», Бабахана в «Тахір і Зухра», Ясумана в «Фархад і Ширін», Мавляна в «Любов до Батьківщини», батька «Наречена за 5 сом», «Перший учитель» Ч. Айтматова, тисячника Кадиркула в «Коли зоря зійде над Ферганой», «Криваві дні» Ф. Г. Литвинський, М. Азізова, «Легендарна особистість» Сохіб Жамола, шаха в «Орзігуле», Женгіш ога в «Незнайомий знайомець» М. Карімова, роль німецького офіцера, «Минулі дні» А. Кадиров, «Нодір», «Сурмахон», «Дорогі дівчата», «Скупість», «Зведена дівчина» А. Абдугафурова, «Сильніше бурі», «Могутня хвиля» Ш. Рашидова та інші. А також він брав участь у численних концертних програмах.

Робота в театрі

• 1937 — Шиллера «Обман і любов», Ш.Хуршід «Фархад і Ширін».
• 1938 — К. Гольдоні «Слуга двох панів», Сабір Абдулла «Шабля Узбекистану».
• 1946 — Мухтаров «Честь жінки».
• 1947 — Уйгун «Весна», Хуршид «Фархад і Ширін».
• 1948 — К.Треньов «Червоний галстук», Уйгун «Пісня життя», Уйгун «Алтинкуль».
• 1949 — Зіннат Фатхуллін «Пелюстки», Хамід Алімджан «Семург».
• 1950 рік — Ісмоілі Акрам «Справедливість», Сабір Абдулла «Алпамиш».
• 1951 — Боконбаєв «Токтогул», Хуршид «Лейлі і Меджнун».
• 1952 — Шукур Са'дулла «Ёрілтош», Махмуд Рахмон «Радість», Абдулла Каххар «Шовковий сюзане».
• 1953 — Іззат Султан «Алішер Навої», М. Лисенко «Наталка Полтавка», К.Яшін «Нурхон».
• 1954 — Шукур Са'дулла «Свято на поле», Бахром Рахмонов «Сердечні секрети».
• 1955 — К.Яшін «Офтобхон», Рабіндранат Тагор «Дівчина річки Ганг».
• 1956 — К.Яшін «Равшан і Зулхумор», Зіннат Фатхуллін «Любов до Батьківщини», І.Ахмедов «Скриня секретів».
• 1957 — Сабір Абдулла «Алпамиш», Самед Вургун «Юлдуз».
• 1958 рік — Хамід Алімджан «Ойгул і Бахтіёр», М.Шатров «Іменем революції».
• 1959 рік — Турсун Собіров «Орзігул», Ахмад Бобожонов «Ашик Гаріб і Шахсанам», А.Бобожон «Тайфун», Хамза «Секрети паранджі».
• 1960 — Кубаничбек Маліков «На високій землі», Хамід Гулям «Ташбалта закоханий», Карло Гоцці «Принцеса Турандот».
• 1961 — Ріхсі Оріфжонов «Якщо твоя голова крива», К.Яшін «Ділором».
• 1962 рік — Шукур Са'дулла «Два браслета», Бексултон Жакіев «Доля батька».
• 1963 рік — Мухаммаджон Хайруллаєв «Дитя», Абдулла Каххар «Голос з гробу», Яхёхон Маматхонов «Мелі хоббон, Набі товон».
• 1964 рік — Ахмад Бобожонов «Трагедія поеми», Байсеітов, Шангітбоев «Дорогі дівчата», У.Шекспір «Отелло», Касималі Джантошев «Чортова дівчина», Прем Чанд «Німмо».
• 1965 рік — Сахіб Жамал «Гулі сіёх», З.Фатхуллін «Любов у молодості», Касималі Джантошев «Гірський беркут», Іззат Султан «Політ беркута».
• 1966 рік — Іззат Султан «Невідомий чоловік», Сабір Абдулла «Гул і Навруз», Чингіз Айтматов «Материнське поле», Уйгун «Парвона».
• 1967 год — Алішер Навої «Ділором», Адхам Рахмат «Абдулла Набієв», Уткир Рашид «Свати», Касималі Джантошев «Дівчина з вусами».
• 1968 рік — Абдулла Кадирі «Скорпіон з вівтаря», Анатолій Софронов «Кухарка вийшла заміж», Мирзабек Тойбаев «Нова наречена», Бекніёзов, Ісмаїлов «Між двох вогнів», Абдугані Абдугафуров «Жаль».
• 1969 — Н. В. Гоголь «Одруження», Хамід Гулям «Дивні речі», Шараф Рашидов «Могутня хвиля», Мірзакалон Ісмоїлі «Коли зоря зійде над Ферганой».
• 1970 рік — Т. Абдумомунов «Впав сміється над подскользнувшімся», Ордубодій «Наречена за 5 сом», Шухрат «Дешевий наречений», Дімітрас Псафаса «Требуется брехун».
• 1971 — А. Д. Іловайський «Пригоди Чанду», Гунтекін «Обман по шаріату», Умаржон Ісмаїлов «Рустам», Суорун Омоллоон «Перед світанком».
• 1972 рік — Мухтаров «Чортове покоління», Токтоболот Абдумомунов «Дівчина Атабеков», А.Абдугафуров «Балои нафс».
• 1973 рік — Абдукаххор Маннонов «Початок життя», Олександр Островський «Гроза», Хамід Гулям «Ташбалта закоханий», Саідмуродов «Гірська красуня».
• 1974 року — А.Абдугафуров «Куйдірмаган кундош», Жура Махмудов «Красуня», Аали Токомбаев «Ашірбой», Ріхсі Оріфжонов «Злочин без покарання», Саїд Ахмад «Повстання невісток».
• 1975 рік — Турсун Сабіров «Орзігул», Н. В. Гоголь «Ревізор», Умарахунов «Людина здалеку», Хута «Старики з молодими душами», Ісмаїл Акрам «Справедливість».
• 1976 року — Мехрібон Назаров «Рука друга», Т. Абдумомунов «Нікому не кажи», Бабаханов «Жартівник Алі», Ахмедов «Скриня секретів».
• 1977 року — Папаян «Переполох перед весіллям», Насріддін Байтемір «Уркуя», А.Абдугафуров «Спадщина отців», Аали Токомбаев «Жалість до тварині».

Крім того, він брав участь у численних концертних програмах.

Особисте життя

Батько: Рахмонберді Мадазімов (1875—1933). Дружина: Ойімхон (1929—1997). Діти: Анзіратхон (1951), Муяссархон (1955), Санжарбек хожі (1959—2012), Мінурахон (1962), Муаззамхон (1964), Анвар (1969—2004).

Нагороди

• Орден Вітчизняної війни 2 ступеня (23 серпня 1943 року)
• Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
• Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
• Медаль «30 років перемоги у ВВВ»
• Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
• Знак «25 років перемоги у Великій Вітчизняній війні»
• Заслужений артист Узбецької РСР (5 липня 1974)
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Киргизької РСР (10 лютого 1968)
• Ударник 9 п'ятирічки (28 січня 1976)
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Киргизької РСР (28 серпня 1974)
• Почесна грамота Міністерства культури Киргизької РСР (1957 рік)
• і численні медалі, як ветерану ВВВ.

Література

• Енциклопедія Ошської області 1987, місто Фрунзе, стор.110.
• А. Абдугафуров «Видатні сини Оша», 2000 рік, місто Ош, стр.129-130.
• А. Абдугафуров «Академічний театр», 2010 рік, місто Ош, стор.6, 41, 45.

Твори в інтернет-бібліотеках

• Акторська династія
• Вони стояли біля витоків
• ЦентрАзія Персони
• Біографії знаменитостей [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Радянські актори кіно і театру чоловіки [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Архивные документы старшего сержанта Рахманова Журахона в ЦАМО [Архівовано 22 грудня 2019 у Archive.is]
• Журахон Рахмонов в журнале Муштум
• История театра