Ребі Давид Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ребі Давид Ілліч
Народився 18 квітня 1922(1922-04-18)
Євпаторія, Кримська АРСР, Російська СФРР
Помер 22 квітня 2019(2019-04-22)[1] (97 років)
Сімферополь
Країна  СРСР
 Україна
 Росія
Діяльність художник, перекладач, краєзнавець, громадський діяч
Alma mater Московський поліграфічний інститут
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Заслужений працівник культури України Державна премія АРК

Давид Ілліч Ребі (18 квітня 1922, Євпаторія — 22 квітня 2019, Сімферополь) — радянський та український педагог, художник, перекладач. Найбільш відомий як автор підручника «Кримчацька мова». Заслужений працівник культури України.[2]

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Дитинство та юність Давида Ребі пройшли у Євпаторії. Виріс у кримчацькій громаді, розмовляв кримчацькою мовою.

Під час другої світової війни був лейтенантом Червоної армії, потрапив у полон, з якого звільнений у 1945 році. Після війни поїхав на навчання у Ленінград.

У 1968 році повернувся до Криму.

З 1989 року — член правління, пізніше — голова товариства «Кърымчахлар», при якому відкрито школу, де Ребі викладав кримчацьку мову. Пізніше написав свій підручник з вивчення кримчацької мови.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б http://www.newsru.co.il/world/22apr2019/krimchak_503.html
  2. Указ Президента України № 337/2012 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва». president.gov.ua. Офіс Президента України. Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 22 квітня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]