Резистентність (психіатрія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Резисте́нтність — в психіатрії означає опір організму людини до лікування психічного захворювання психотропними лікарськими засобами (антидепресантами, нейролептиками, транквілізаторами).

Здебільшого резистентність можна усунути застосуванням спеціальних антирезистентних методів лікування психічного розладу.

Найрадикальнішими методами усунення резистентності є шокові методи (ЕСТ, атропінокоматозна терапія, інсулінокоматозна терапія).

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]