Рейхсбаннер
 | |
| Країна |
.svg){kind=small} Веймарська республіка |
| Голова партії | Otto Hörsingd і Karl Höltermannd |
| Засновник | Otto Hörsingd і Karl Höltermannd |
| Дата заснування | 22 лютого 1924 |
| Дата розпуску | 18 лютого 1933 |
| Штаб-квартира | Берлін, Третій Рейх |
| Ідеологія | об'єднання проти нацизму прихильників ліберальної і соціал-демократії |
| Кількість членів | 1 500 000[1] |
| Девіз | Спільність, право і свобода (нім. Einigkeit und Recht und Freiheit) |
| Друкований орган | Q1658914? і Das Reichsbannerd |
Рейхсбаннер (Рейхсбаннер Шварц-Рот-Гольд, нім. Reichsbanner Schwarz-Rot-Gold — державний чорно-червоно-золотий прапор, нім. Bund deutscher Kriegsteilnehmer und Republikaner — Союз німецьких учасників війни і республіканців) — міжпартійна, але фактично керована СДПН демократична політична та бойова організація, що існувала в Німеччині в 1924-1933 роках.
Історія[ред. | ред. код]
Політична ситуація в Німеччині продовжувала загострюватися внаслідок діяльності правих і націоналістичних воєнізованих утворень, як, наприклад, «Сталевий шолом», «СА», а також близького до Комуністичної партії Німеччини руху «Рот Фронт». У соціал-демократів діяли загони самооборони на місцевому рівні. Рейхсбаннер був заснований членами Соціал-демократичної партії Німеччини, партії Центру, Німецької демократичної партії і профспілками 22 лютого 1924 року в Магдебурзі у відповідь на пивний путч правих і гамбурзьке повстання комуністів у 1923 році.
Бойове крило Рейхсбаннера здійснювало захист демократії і республіки від її ворогів — монархістів, фашистів і комуністів, панівні висоти в ньому займали ветерани Першої світової війни. Рейхсбаннер виступав зберігачем демократичного спадщини Березневої революції 1848 року і державного прапора. У структурі Рейхсбаннера співіснували два рівня: політичний — громадська організація і технічний — бойові загони. До 1932 році за власними даними організації Рейхсбаннер нараховував більш трьох мільйонів членів та членкинь. Чисельність Республіканських загонів оборони «Рейхсбаннера» становила близько 200 000 людей[2]. У складі Рейхсбаннера переважали соціал-демократи, представники робочого класу.
Члени Рейхсбаннера вітали одне одного словом «Свобода» (нім. Freiheit) при піднятій руці над головою. В уніформу Рейхсбаннера входили захисна напіввійськова форма з захисними кашкетами, бриджами, чобітьми або черевиками з крагами або обмотками.
У 1953 році організація була відновлена, але істотного впливу не має.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Эванс Р. Третий рейх: Зарождение империи. — Екатеринбург: У-Фактория; М: Астрель, 2010. - 640 с.
Література[ред. | ред. код]
- David Magnus Mintert: «Sturmtrupp Republik der Deutschen». Das Reichsbanner Schwarz-Rot-Gold im Wuppertal. Verfolgung und Widerstand in Wuppertal, 6., Grafenau 2002, ISBN 3-9808498-2-1
- Karl Rohe: Das Reichsbanner Шварц Rot Gold. Ein Beitrag zur Geschichte Struktur und der politischen Kampfverbände zur Zeit der Weimarer Republik. Düsseldorf 1966
- Helga Gotschlich: Zwischen Kampf und Kapitulation. Zur Geschichte des Reichsbanners Schwarz-Rot-Gold. Berlin (Ost) 1987, ISBN 3-320-00785-8
- Günther Gerstenberg: Freiheit! Sozialdemokratischer Selbstschutz im München der zwanziger und frühen dreißiger Jahre, 2 Bände, Andechs 1997, ISBN 3-928359-03-7
- Helmut Lensing: Republikanische Wehrorganisationen im Emsland — Das «Reichsbanner Schwarz-Rot-Gold», die «Eiserne Front» und die «Volksfront gegen Radikalismus und соціальних Reaktion». In: Emsland-Jahrbuch. Jahrbuch des Emsländischen Heimatbundes Bd. 55/2009, Sögel 2008, S. 45-72. ISBN 978-3-88077-060-7
- Ziemann B. [1] — Cambridge, UK; New York, 2013. Архівовано з джерела 1 жовтня 2020