Решітчастий лабіринт
Фронтальний вигляд навколоносових пазух | |
Лабіринти решітчастої кістки | |
Деталі | |
---|---|
Нерв | Задній решітчастий нерв |
Ідентифікатори | |
Латина |
labyrinthus ethmoidalis, cellulae ethmoidales, labyrinthi ethmoidales |
MeSH | D005005 |
TA98 | A06.1.03.005 |
TA2 | 3180 |
FMA | 84115 |
Анатомічна термінологія |
Решітчастий лабіринт[1] (лат. labyrinthus ethmoidalis) — парна складова решітчастої кістки мозкового черепа, складається з двох кісткових мас, розташованих обабіч перпендикулярної пластинки. Заглибини (комірки) обох лабіринтів називаються решітчасті комірки[2] (cellulae ethmoidales), вони є однією з чотирьох парних навколоносових пазух. Розміри і кількість їх можуть різнитися[3]. Залежно від розташування виділяють передню і задню групи комірок[4]. Комірки решітчастої кістки формують пазухи разом з прилеглими ділянками лобової, верхньощелепних, слізних, клиноподібної і піднебінних кісток. Розташовані між верхніми частинами порожнини носа й очними ямками, відділені від них тонкими кістковими пластинками[5].
Групи комірок[ред. | ред. код]
Групи решітчастих комірок відкриваються в носові ходи[5].
- Задня група комірок (sinus ethmoidalis posterior) відкривається у верхній носовий хід над середніми носовими раковинами; іноді одна чи кілька комірок можуть відкриватися в клиноподібну пазуху.
- Передня група комірок (sinus ethmoidalis anterior) відкривається у середній носовий хід через решітчасту лійку (infundibulum ethmoidale).
Ці дві групи розділені базальною пластинкою (lamella basalis). Вона є однією з багатьох кісткових перегородок і більшою частиною поміщається всередині решітчастого лабіринту. Медіально пластинка переходить у кісткову частину середньої раковини[6].
Комірки Галлера[ред. | ред. код]
Комірки Галлера, інфраорбітальні решітчасті комірки чи максило-етмоїдальні комірки (cellulae ethmoidales infraorbitales) — комірки, розташовані нижче очних ямок латеральніше очноямкової пластинки решітчастої кістки (lamina papyracea). Можуть йти догори від передніх чи задніх груп решітчастих комірок. Названі на честь швейцарського анатома Альбрехта фон Галлера.
Іннервація[ред. | ред. код]
Решітчасті комірки іннервуються сенсорними волокнами від переднього і заднього решітчастих нервів, а також очноямковими гілками крилоподібного ганглія, що проводять постгангліонарні парасимпатичні нервові волокна з лицевого нерва для забезпечення секреції слизу.
Розвиток[ред. | ред. код]
Комірки решітчастої кістки відсутні на момент народження, але можуть бути виявлені ближче до 2 років засобами КТ[7].
Клінічне значення[ред. | ред. код]
Запалення слизової оболонки лабіринту (етмоїдит) і етмоїдальна карцинома, поширюючись догори, можуть спричинити менінгіт чи лікворею, а поширюючись латерально — екзофтальм і диплопію[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Черкасов В. Г. та ін. Решітчаста кістка // Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) / Під ред. проф. В. Г. Черкасова. — Вінниця : Нова книга, 2010.
- ↑ Черкасов В. Г. та ін. Ніс // Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) / Під ред. проф. В. Г. Черкасова. — Вінниця : Нова книга, 2010.
- ↑ Illustrated Anatomy of the Head and Neck, Fehrenbach and Herring, Elsevier, 2012, page 64
- ↑ St-Amant, Maxime. Ethmoidal air cells | Radiology Reference Article | Radiopaedia.org. radiopaedia.org (англ.).
- ↑ а б Otorhinolaryngology, Head and Neck Surgery, Anniko, Springer, 2010, page 188
- ↑ Hechl, Peter S.; Setliff, Reuben C.; Tschabitscher, Manfred (1997). Endoscopic Anatomy of the Paranasal Sinuses (англ.). Springer Vienna. с. 9—28. doi:10.1007/978-3-7091-6536-2_2. ISBN 978-3-7091-7345-9.
- ↑ Moore, K.L Et al(2014). Clinically Oriented Anatomy. Baltimore: Page960
- ↑ Human Anatomy, Jacobs, Elsevier, 2008, page 210
Посилання[ред. | ред. код]
- Anatomy figure: 33:04-07 at Human Anatomy Online, SUNY Downstate Medical Center
- Anatomy photo:33:st-0711 at the SUNY Downstate Medical Center