Римсько-католицький костел (Іркутськ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Римсько-католицький костел
52°17′25″ пн. ш. 104°16′57″ сх. д. / 52.29041666669477451° пн. ш. 104.28258333335777763° сх. д. / 52.29041666669477451; 104.28258333335777763Координати: 52°17′25″ пн. ш. 104°16′57″ сх. д. / 52.29041666669477451° пн. ш. 104.28258333335777763° сх. д. / 52.29041666669477451; 104.28258333335777763
Тип споруди церква
Розташування  РосіяІркутськ
Початок будівництва 1881
Стиль неоготика
Належність католицтво
Єпархія Єпархія святого Йосипа в Іркутську
Стан об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Епонім Небовзяття Діви Марії
Вебсайт uspenie.irkutsk.ru/?rubr=12
Римсько-католицький костел (Іркутськ). Карта розташування: Росія
Римсько-католицький костел (Іркутськ)
Римсько-католицький костел (Іркутськ) (Росія)
Мапа
CMNS: Римсько-католицький костел у Вікісховищі

Церква Успіння Діви Марії — католицька церква в місті Іркутську. Розташована в історичному центрі міста, за адресою: вулиця Сухе-Батора, 1. Пам'ятник архітектури федерального значення.

У зв'язку з тим, що будівництво храму було здійснено польською громадою відомий також як Польський костел. У Польщі костел внесений до списку світової культурної польської спадщини[1]. В даний час в храмі розташовується Органний зал іркутської філармонії[2][3].

Історія[ред. | ред. код]

В Іркутську в першій половині XIX століття була побудована дерев'яна церква Успіння Пресвятої Діви Марії, прихожанами якої були поляки, заслані в Сибір після Листопадового повстання 1830 року. Цей храм в 1879 році згорів. На місці згорілого храму в 1884 році була побудована нова кам'яна церква, яка збереглася до нашого часу.

З остаточним встановленням радянської влади в Іркутську для костелу і римсько-католицької громади настали далеко не кращі часи. У 1938 р богослужіння остаточно припинилося, а громада була розпущена. В будівлі костьолу розмістилася Східно-Сибірська студія кінохроніки. Зовнішні будівля не піддалося руйнуванням (хоча зсередини було перебудовано до невпізнання).

У 1974—1978 за проектом архітектора Г. А. Вязунової були проведені роботи з реставрації храму. Їх завданням було повернення будівлі первісного вигляду з усуненням зроблених перебудов. У приміщенні костелу намічалося відкрити Музей історії поляків у Сибіру. Однак пізніше влада розмістила в цій будівлі органний зал Іркутської обласної філармонії.

У 1978—1990 р у відтвореній будівлі католицького храму був відкритий зал філармонії з подальшою інтенсивною концертною та гастрольну практикою. У великій апсиді колишнього костелу був встановлений спеціально спроектований концертний орган німецької фірми (в ту пору НДР) «Олександр Шуке».


В 1991 році після відновлення католицької громади в Іркутську були зроблені спроби повернути храм католикам. При вирішенні питання про передачу будівлі костелу в одноосібну власність католицької парафії представники зіткнулися з труднощами поєднання деяких повсякденних функцій музично-концертного закладу і храму. Так само, зіграли свою роль невідповідність деяких аспектів статусу будівлі храму, віднесеного до категорії історичних пам'яток, і досить мала місткість будівлі іркутського костелу в порівнянні з сучасними потребами та завданнями місцевого католицького середовища.

У зв'язку з цим з обопільної згоди міської влади Іркутська і римсько-католицької адміністрації було прийнято рішення про спорудження великого кафедрального римо-католицького собору Непорочного Серця Божої Матері (Богородиці й Пріснодіви) в Глазково, на вул. Грибоєдова. Після затвердження Святим Престолом єпархії святого Йосифа в Іркутську був побудований новий католицький собор Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії.

В даний час церква належить іркутській філармонії. Католицька громада Успіння Пресвятої Діви Марії здійснює в ньому щодня богослужіння після органних концертів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Павлюс И. О. Вернуть храм верующим // Иркутск. — 1998. — 7 сент. — С. 4.
  2. Второй зал иркутской филармонии. Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 11 лютого 2013.
  3. Схема расположения мест. Архів оригіналу за 25 липня 2013. Процитовано 11 лютого 2013.

Література[ред. | ред. код]

  • Литвинов Б. Т. Релігійні споруди неправославних культів // Пам'ятки історії та культури Іркутська. — Іркутськ: Східно-Сиб. кн. вид-во, 1993. — С. 413—416. — 448 с. — Тираж 5 000 прим. — ISBN 5-7424-0581-2
  • Шостакович Б. С. Пам'ятники та пам'ятні місця, пов'язані з політичним засланням 1830-1880-х рр. // Пам'ятки історії та культури Іркутська. — Іркутськ: Східно-Сиб. кн. вид-во, 1993. — С. 166—170. — 448 с. — Тираж 5 000 прим. — ISBN 5-7424-0581-2
  • Шостакович Б. С. Будинки римсько-католицького костелу в Іркутську: історія споруди і наступних перебудов // Іркутськ: події, люди, пам'ятники: Зб. статей за матеріалами журналу «Земля іркутська» / Укладач А. Н. Гаращенко. — Іркутськ: Відбиток, 2006. — С. 445—463. — 528 с. — 1000 екз. — ISBN 5-93219-131-7

Посилання[ред. | ред. код]