Ринколіт
| Ринколіт | |
|---|---|
-724023.jpg) | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | перевизначений (Rd)[d][1] |
| IMA-номер | IMA2016 s.p. |
| Абревіатура | Msd-Ce[2] |
| Хімічна формула | (Ca₃REE)[(H₂O)₂Ca₀.₅☐₀.₅]Ti(Si₂O₇)₂(OH)₂(H₂O)₂[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 9.BE.20 |
| Dana 8 | 56.2.5.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Просторова група | кристалографічна група 4d |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Карл Густав Мосандер[4] |
| Типова місцевість | Låven islandd[4] |
 Ринколіт у Вікісховищі | |
Ринколіт (англ. rinkolite; нім. Rinkolit m) — мінерал, діортосилікат натрію, калію, церію і титану.
Історія та етимологія[ред. | ред. код]
Назва — за прізвищем данського промислового діяча Рінка (Rink), E.M. Бонштедт, 1926. Синонім — ринкіт, мозандрит.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: Na2Ca4CeTiOF3[Si2O7]2.
або Na2.5Ca4CeTi0.75Nb0.25(Si2O7)2O3F[5] Склад непостійний: Na: Ca від 1:2 до 1:1.
Вміст води 0—7,7 %.
Сингонія моноклінна.
Форми виділення: призматичні або таблитчасті кристали, двійники.
Густина 3,3—3,5.
Твердість 4,0—5,5.
Колір від темно-червоного і червоно-бурого до темно-жовтого і зеленувато-жовтого.
Блиск скляний, алмазний. Крихкий.
Типоморфний мінерал нефелін-сієнітових пегматитів.
Відомий в Ґренландії, Норвегії, на Кольському півострові та в інших місцях.
Важлива руда на рідкісні землі. Метаміктний або прихованокристалічний склуватий різновид ринколіту — ловчорит.
Різновиди[ред. | ред. код]
Розрізняють:
- ринколіт кальціїстий (ринколіт);
- ринколіт церіїстий (різновид ринколіту, який містить до 21,25 % Се2О3).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Williams P. A., Hatert F., Pasero M. New minerals approved in 2009. Nomenclature modifications approved in 2009, Commission on New Minerals, Nomenclature and Classification // Міжнародна мінералогічна асоціація — 2009. — вип. 4.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (November 2016) — 2016.
- ↑ а б Берцеліус Є. Я. Mineralogie: Neue mineralien. Mosandrit // Jahres-Bericht über die Fortschritte der Chemie und Mineralogie — 1842. — Т. 21. — С. 178–179.
- ↑ Rinkite Mineral Data. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 11 вересня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ринколіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Ринколіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання[ред. | ред. код]
- Rinkolite [Архівовано 21 вересня 2015 у Wayback Machine.]
