Роберто Матосас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Роберто Матосас
Роберто Матосас
Роберто Матосас
Роберто Матосас на обкладинці «El Gráfico» (1967)
Особисті дані
Повне ім'я Роберто Матосас Постільйоне
Народження 11 травня 1940(1940-05-11) (83 роки)
  Мерседес, Уругвай
Зріст 175 см
Вага 78 кг
Громадянство  Уругвай
Позиція захисник, півзахисник
Юнацькі клуби
1955-1958
1959-1960
Уругвай «Брістоль де Соріано»
Уругвай «Пеньяроль»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1960–1965 Уругвай «Пеньяроль» 44 (1)
1965–1968 Аргентина «Рівер Плейт» 164 (6)
1969–1972 Уругвай «Пеньяроль» 80 (5)
1972–1974 Мексика «Сан-Луїс»  ? (?)
1974–1976 Мексика «Толука»  ? (?)
1976 США «Сан-Антоніо Тандер» 3 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1963–1971 Уругвай Уругвай 20 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1980—1982 Мексика «Атлетас Кампесіонес»
1982—1983 Мексика «Тампіко-Мадеро»
1983—1985 Мексика «Монтеррей»
1986—1988 Мексика «Толука»
1989—1990 Мексика «Веракрус»
1990—1991 Мексика «Сантос Лагуна»
1991—1992 Мексика «Веракрус»
1992—1993 Мексика «Сантос Лагуна»
1999 Мексика «Веракрус»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Роберто Матосас (ісп. Roberto Matosas, нар. 11 травня 1940, Мерседес) — уругвайський футболіст, що грав на позиції захисника, півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Виступав, зокрема, за клуби «Пеньяроль», «Рівер Плейт» та «Пеньяроль», а також національну збірну Уругваю.

П'ятиразовий чемпіон Уругваю. Володар Кубка Лібертадорес.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Роберто Матосас народився 11 травня 1940 року в місті Мерседес, футболом розпочинав займатися у місцевій команді «Брістоль». У 1959 році перейшов до молодіжного складу «Пеньяроля», де дебютував на професіональному рівні наступного року. Уже в перший же рік Матосас разом з командою виграв перший в історії розіграш Кубку Лібертадорес. У 1961 році Пеньяроль повторив свій успіх, додавши також у колекцію трофеїв та перемогу в Міжконтинентальному кубку. Але сам Матосас не зіграв у трьох матчах проти португальської «Бенфіки», хоча і був у заявці.

У 1965 році Роберто перейшов в аргентинський «Рівер Плейт». Це був один з найдорожчих трансферів у світовому футболі на той час. Разом з «Мільйонерами» уругваєць дійшов в 1966 році до фіналу Кубка Лібертадорес, але так і не зумів стати чемпіоном Аргентини. Матосас з 1961 по 1973 рік провів у розіграшах Кубку Лібертадорес 78 матчів та выдзначився 6 голами[1].

У 1969 році Матосас повернувся в «Пеньяроль» — багато в чому це було обумовлено тим, що тренерський штаб збірної Уругваю орієнтувався, в першу чергу, на гравців, які виступали в першості Уругваю. Повернення на батьківщину допомогло Матосасу потрапити в збірну на чемпіонат світу 1970 року.

Завершував кар'єру Матосас у Північній Америці — у 1973-1974 роках виступав за новачка Прімери Мексики «Сан-Луїс», потім провів 1 сезон у «Толуці», а в 1976 році був граючим тренером команди «Сан-Антоніо Тандер».

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1963 року дебютував у футболці національної збірної Уругваю. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1970 року у Мексиці. Разом з нею зайняв 4-те місце на чемпіонаті світу 1970 року (на той час за четверте місце команді вручалися бронзові медалі), провівши всі 6 матчів, зіграних Селесте на турнірі[2].

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у її формі 20 матчів[3].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

По завершення кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. Майже два роки, які «Атлетас Кампесіонес» провів у вищому дивізіоні Мексики, команду тренував Роберто Матосас. Після того як команда продала власну ліцензію на виступу у вищому дивізіоні «Тампіко-Мадеро» в 1982 році, Роберто перейшов на посаду головного тренера вище вказаного клубу. У сезонах 1983/84 та 1984/85 років Матосаса очолив «Монтеррей». Після цього повернувся до свого колишнього клубу, «Толуки». Потім протягом декількох років тренував «Веракрус» та «Сантос Лагуна».

Досягнення[ред. | ред. код]

«Пеньяроль»
«Толука»

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]