Роберт-Георг фон Малаперт-Нефвіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роберт-Георг фон Малаперт-Нефвіль
нім. Robert-Georg Freiherr von Malapert, genannt von Neufville
Народився 7 серпня 1912(1912-08-07)[1]
Дармштадт, Німецький союз
Помер 21 травня 1942(1942-05-21) (29 років)
Москва, СРСР
Країна  Німецька імперія
Діяльність офіцер
Учасник Друга світова війна
Титул барон
Військове звання Гауптман
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота
Авіаційна планка авіації наземної підтримки

Барон Роберт-Георг фон Малаперт, знаний фон Нефвіль (нім. Robert-Georg Freiherr von Malapert, genannt von Neufville; 7 серпня 1912, Дармштадт — 21 травня 1942, Москва) — німецький льотчик-ас штурмової авіації, гауптман люфтваффе (1942). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія[ред. | ред. код]

Представник давнього дворянського роду французького походження. Вивчав машинобудування у Вищому технічному училищі в Дармштадті. У 1934 вступив фанен-юнкером в піхоту. Восени 1936 року переведений до люфтваффе. Закінчив авіаційне училище в Зальцеделі (1937). 1 квітня 1937 отримав звання лейтенанта і зарахований в 3-ю групу 165-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників.

З 1 травня 1939 року — командир 8-ї ескадрильї 3-ї групи 51-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників, у складі якої брав участь у Польській і Французькій кампаніях, а також в битві за Британію, під час якої потопив кілька кораблів загальною водотоннажністю близько 20 000 брт. З липня 1940 року — командир 5-ї ескадрильї 1-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників. Учасник німецько-радянської війни. З 13.1.1942 командир 2-ї групи 1-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників. У квітні 1942 року здійснив свій 500-й бойовий виліт. 21 травня 1942 року його літак був підбитий і здійснив посадку на ворожій території. Смертельно поранений пострілом радянського снайпера при спробі перейти лінію фронту. Всього за час бойових дій здійснив 510 бойових вильотів.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 190, ISBN 978-3-938845-17-2
  • OBERMAIER, ERNST, Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Verlag Dieter Hoffmann, Mainz, 1976.
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. MAK