Роберт Маршалл
| Роберт Маршалл | |
|---|---|
| англ. Bob Marshall | |
 | |
| Народився |
2 січня 1901[1][2] Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Помер |
11 листопада 1939[1][2] (38 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[3] |
| Країна |
.svg){kind=small} США |
| Діяльність | лісівник, охоронець довкілля, письменник |
| Alma mater | Гарвардський університет, Колумбійський університет, Університет Джонса Гопкінса, State University of New York College of Environmental Science and Forestryd і Етико-культурна школа Філдстонаd |
| Знання мов | англійська |
| Заклад | Бюро у справах індіанців і Служба лісу США |
| Батько | Луїс Маршаллd |
| Брати, сестри | George Marshalld |
| Сайт | wilderness.org |
Роберт Маршалл (серед колег більш відомий як Боб Маршалл — англ. Robert "Bob" Marshall) (2 січня 1901 — 11 листопада 1939) — американський природоохоронець, один із засновників Товариства дикої природи, підтримав його дії своїм внеском у 400 тис. доларів. Народився в Нью-Йорку, в сім'ї процвітаючого адвоката і філантропа. Закінчив Гарвардський університет, працював у Лісовий службі США. Своїми поглядами сприяв розвитку ідеї дикої природи. Організатор одних із перших в США охоронюваних ділянок дикої природи[4][5].
Роберту Маршаллу належить крилата фраза[4]:
|
У боротьбі з титанічною амбіцією цивілізації щодо підкорення природи на всій землі у нас залишилася лише одна надія. Цією надією є організація натхненних людей, які борються за свободу дикої природи. | 
|
Р. Маршалл відіграв величезну роль в розробці цілої системи аргументації на захист дикої природи. На його думку, велика цінність дикої природи пов'язана з ментальністю людини: дійсно, багато людей тягнуться до вільної природи з причини бажання подолання труднощів, відчуваючи тягу до свободи і спокою. Якщо дика природа зникне, то такі незадоволені люди, на його думку, можуть вдатися до злочинів[5].
У всіх своїх виступах природоохоронець підкреслював і естетичне значення дикої природи, пейзажі якої можна порівнювати лише з великими творами мистецтва. Одного разу Маршалла запитали: «Скільки територій дикої природи нам потрібно?». На що він відповів: «А скільки нам потрібно симфоній Брамса?»[4]. На його думку, природна краса більш значуща, ніж її штучні похідні[4][5].
Природоохоронець стверджував, що нам дуже важливо зберегти «явну цінність вічного, загадкового і первозданного… у світі, пригніченому жорстокими графіками та розкладами, точністю і штучною поверхнею»[4].
З метою посилення аргументації захисту ділянок дикої природи Маршалл успішно звернувся до концепції порівняльних цінностей і прав меншин. Демократичне суспільство, як він вважав, повинно поважати бажання тих, хто не може обходитися без дикої природи. Більшість вже має свої готелі і дороги, дикі ж місця з кожним днем стають все більш рідкісними. Багато хто буде, звичайно, вітати їх зникнення. «Але, — каже Маршалл, — в певний момент радість багатьох стає причиною бід небагатьох. Причому перші виграють не настільки багато, щоб через це можна було б пожертвувати благом другого»[4].
Скептикам Маршалл нагадував, що лише меншість відвідує галереї мистецтв, бібліотеки і навчається в університетах. І, все-таки, нікому не приходить в голову зробити з них цирки, закусочні і кегельбани лише тому, що більшості вони не потрібні. Якість має не меншу вагу, ніж кількість, і Маршалл стверджував, що цей принцип однаково можна застосувати й при розгляді земельних питань, пов'язаних з дикою природою[6][4][5].
Див. також[ред. | ред. код]
Список вибраних праць[ред. | ред. код]
Статті[ред. | ред. код]
- The Wilderness as a Minority Right // U.S. Forest Service Bull. −1928. — August 27. — Р. 5-6.
- Forest devastation must stop // The Nation. — 1929. — August 28.
- The Problem of the Wilderness // The Scientific Monthly. — 1930. — February. — Р. 141—148
- A Proposed Remedy for Our Forest Illness // J. Forestry. — 1930. — March.
- The Social Management of American Forests //League for Industrial Democracy. — 1930.
Книги[ред. | ред. код]
- Arctic Village. — New York: The Literary Guild (1933) (reprinted by the University of Alaska Press, Fairbanks, 1991. ISBN 978-0-912006-51-2)
- The People's Forests. (On Forestry in America). — New York: H. Smith and R. Haas. — 1933. (reprinted by the Univ. Iowa Press, Iowa City, 2002. ISBN 978-0-87745-805-0)
- Alaska Wilderness: Exploring the Central Brooks Range / 2nd ed. Berkeley: Univ. California Press, 1970. ISBN 978-0-520-01710-8 :(first published as Arctic Wilderness, in 1956).
Література про нього[ред. | ред. код]
- Glover James M., and Regina B. Glover. Robert Marshall: Portrait of a Liberal Forester // J. Forest History. — 1986. — Vol. 30, No 3. — P. 112—119.
- Marshall George. Bibliography of Robert Marshall, 1901—1939, With Reviews of His Published Works and Biographical Appreciations // The Living Wilderness. — 1951. — P. 20-23.
- Marshall George. Bibliography of Robert Marshall: A Supplement // The Living Wilderness. — 1954. — P. 31-35.
- Nash Roderick F. Wilderness and the American Mind / 4th ed. — New Haven: Yale Univ. Press, 2001. — ISBN 978-0-300-09122-9.
- Vickery Jim. Wilderness Visionaries. — Merrillville, Ind.: ICS Books, 1986. — ISBN 1-55971-435-2.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
- ↑ Freebase Data Dumps — Google.
- ↑ а б в г д е ж Nash R. Wilderness and american mind. — New Haven and London: Yale Univ. Press, 1982. — P. 200—220.
- ↑ а б в г Борейко В. Е. Философы зоозащиты и природоохраны. — К.: КЭКЦ, 2012. — 179 с.
- ↑ Marshall R. Wilderness // The american environment. Reading is the history of conservation / Ed. R. Nash. — Menlo Park-London: Addison-Wesley Publishing Company, 1968. — P. 121—127.