Родовід Бабенбергів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Родовід Бабенбергів
Дата створення / заснування 1489
Зображення
Місце розташування Монастир Клостернойбургd
Творець Hans Partd
У збірках Монастир Клостернойбургd
Статус авторських прав 🅮
CMNS: Родовід Бабенбергів у Вікісховищі

Родовід Бабенбергів (нім. Babenberger-Stammbaum) — пізньосередньовічний австрійський триптих. Присвячений генеалогії та історії роду Бабенбергів, перших правителів Австрії. Стоворений німецьким майстром Гансом Партом у 14891492 роках. Розмір — 344 × 809 см. Зберігається у Клостернойбурзькому монастирі, Австрія. Цінне джерело з історії європейського образотворчого мистецтва та геральдики пізнього середньовіччя.

Бічні панелі[ред. | ред. код]

На двох бічних панелях зображені 46 дружин і дочок дому Бабенбергів. Вони представлені традиційно для середньовічних генеалогічних дерев — по пояс і зі своїми гербами. На відміну від центральної, на бічних панелях портрети не впорядковані й виконані іншим художником. У XIX столітті зображення жінок були значно змінені, тому немає впевненості в тому, як вони виглядали спочатку. Особливий інтерес становлять жіночі вбрання: це костюми XV століття, а не відповідних епох.

Широка географія походження герцогинь демонструє шлюбну політику Бабенбергів. Шлюби укладалися не тільки з представницями інших герцогських домів, але також і з принцесами з королівських династій Угорщини і Чехії, і навіть дочками німецьких і візантійських імператорів: наприклад, Теодора Комніна, дружина Генріха II, або Феодора Ангеліна, дружина Леопольда VI.

У правій панелі візуально виділена Агнеса фон Вайблінген, дружина Леопольда III Святого, заради вшанування якого і було створено цей твір мистецтва. Пишна корона підкреслює її статус як дочки німецького імператора Генріха IV. Модель Клостернойбурзького монастиря Клостернойбург в її руках нагадує, що Агнеса — його співзасновниця.

У лівій панелі особливо цікава Гертруда Австрійська, яка після смерті останнього чоловічого представника Бабенбергів, свого дядька Фрідріха II, стала основною претенденткою на його спадщину, довкола якої спалахнула війна.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Röhrig, Floridus. Der Babenberger Stammbaum im Stift Klosterneuburg. Wien, 1975.
  • Der Heilige Leopold. Landesfürst und Staatssymbol. Katalog der NÖ Landesausstellung im Stift Klosterneuburg. Niederösterreichisches Landesmuseum, Wien 1985, S. 297 f.
  • Scheibelreiter, Georg. Der Babenberger-Stammbaum aus Klosterneuburg. Rückwärtsgewandte Heraldik als Chiffre historischen Geschehens // Wappenbild und Verwandtschaftsgeflecht. Kultur- und mentalitätsgeschichtliche Forschungen zu Heraldik und Genealogie. (= MIÖG; Ergänzungsband 53). Böhlau, Wien, 2009, S. 177 ff.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Родовід Бабенбергів