Родольфо Селая

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Родольфо Селая
Родольфо Селая
Родольфо Селая
Особисті дані
Повне ім'я Родольфо Антоніо Селая Гарсія
Народження 3 липня 1988(1988-07-03) (35 років)
  Усулутан, Сальвадор
Зріст 174 см
Прізвисько Fito (Фіто)[1]
Громадянство  Сальвадор[2]
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Сальвадор «Альянса»
Номер 20[2]
Юнацькі клуби
2001—2004
2004
2004—2006 		Сальвадор «Алакран»
Сальвадор «Сан-Рафаель»
Сальвадор «Атлетіко Мерсед»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2006–2007 Сальвадор «Інтіпука» 54 (21)
2007–2008 Сальвадор «Чалатенанго» 17 (1)
2008–2009 Сальвадор «Альянса» 27 (7)
2009–2010 Мексика «Леон» 10 (1)
2010 →  Сальвадор «Альянса» 14 (5)
2011–2013 Сальвадор «Альянса» 25 (17)
2011 →  Росія «Аланія» 13 (3)
2013 →  Росія «Аланія» 1 (0)
2013– Сальвадор «Альянса» 112 (41)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2008– Сальвадор Сальвадор 48 (21)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 24 липня 2017.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 24 липня 2017.

Родольфо Селая (ісп. Rodolfo Zelaya, нар. 3 липня 1988, Усулутан) — сальвадорський футболіст, нападник, фланговий півзахисник клубу «Альянса» та національної збірної Сальвадору.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 3 липня 1988 року в місті Усулутан. Почав займатися футболом у 2001 році в клубі «Алакран», який виступав у аматорській лізі Усулутана[1]. Потім виступав за «Сан-Рафаель» та «Атлетіко Мерсед», зо виступали у третьому дивізіоні Сальвадору.

У липні 2006 року Родольфо міг підписати контракт з «Депортіво Агіла», однак він не погодився із запропонованою зарплатою і уклав угоду з «Інтіпукою»[1], в якій провів півтора сезони, взявши участь у 54 матчах місцевої Сегунди.

На початку 2008 року гра Селаї привернула увагу головного тренера «Чалатенанго» Владана Вичевича, який зміг умовити його перейти у свій клуб. Після того, як президент «Чалатенанго» Лісандро Поль став президентом «Альянси», він привів з собою кількох гравців, трансферні права на які належали йому, в тому числі і Родольфо.

15 січня 2009 року був відданий в оренду в мексиканський «Леон». Перший матч у Лізі Ассенсо провів 1 серпня з «Коррекаміносом», вийшовши в стартовому складі і на 74-й хвилині поступившись місцем Ісмаелю Валадесу[3]. Перший і єдиний м'яч у Мексиці забив 23 серпня в матчі з командою «Крус Асуль», зрівнявши рахунок на 32-й хвилині, поклавши тим самим початок розгрому суперника[4].

3 грудня «Леон» викупив права на сальвадорця, підписавши з ним контракт на три роки, а 12 грудня віддав його в оренду в його колишній клуб «Альянса»[5]. Після закінчення сезону «Альянса» остаточно викупила трансфер Родольфо. У сезоні 2010/11 року Селая став найкращим бомбардиром спочатку Апертури, а потім і Клаусури, яку його команда виграла.

19 липня 2011 року на правах оренди до кінця сезону перейшов у владикавказську «Аланію» з правом подальшого викупу[6]. 9 серпня дебютував у Першості Росії у матчі з володимирським «Торпедо», вийшовши на поле з перших хвилин і на 65-й хвилині поступившись місцем на полі Роланду Гиголаєву[7]. 28 жовтня Родольфо досяг домовленості з керівництвом «Аланії» про продовження співпарці з російським клубом[8], якому сальвадорець допоміг зайняти перше місце та вийти до Прем'єр-ліги.

Влітку 2012 року повернувся в клуб «Альянсу», проте вже взимку 2013 року знову опинився в таборі «Аланії»[9]. Проте цього разу нападник провів лише одну у Прем'єр-лізі і незабаром знову повернувся в «Альянсу». Відтоді встиг відіграти за команду із Сан-Сальвадора 112 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

23 квітня 2008 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Сальвадору у товариському матчі проти збірної Китаю, вийшовши на поле на 79-й хвилині замість Осаеля Ромеро[10]. Вперше відзначився у складі збірної 6 вересня 2008 року на 8-й хвилині матчу з Гаїті, зробивши в цій зустрічі хет-трик[11].

У січні 2009 року брав участь в Кубку націй Центральної Америки, де зіграв два матчі, а збірна Сальвадору дісталася до півфіналу, де поступилася Коста-Риці, а потім у матчі за третє місце Гондурасу. У липні 2009 року Родольфо провів один матч[12] на Золотому кубку КОНКАКАФ, що проходив у США.

У червні 2011 року в складі збірної знову поїхав на Золотий кубок КОНКАКАФ, де зіграв чотири гри і забив чотири м'ячі, посівши третє місце в списку бомбардирів[13]. Після цього у складі збірної був учасником Золотого кубка КОНКАКАФ 2013 року та Золотого кубка КОНКАКАФ 2017 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Rodolfo Antonio Zelaya. Profile [Архівовано 2012-03-27 у Wayback Machine.] ElGrafico.com (ісп.)
  2. ↑ а б в г https://www.uslchampionship.com/rodolfo-zelaya
  3. ↑ Correcaminos UAT vs. León 3-2 «Soccerway.com», 1 серпня 2009 (англ.)
  4. ↑ León vs. Cruz Azul Hidalgo 5-1 «Soccerway.com» 23 серпня 2009 (англ.)
  5. ↑ Zelaya retorna al Alianza «ElGrafico.com» 12 грудня 2009 (ісп.)
  6. ↑ Родольфо Зелая став гравцем «Аланії» [Архівовано 22 липня 2011 у Wayback Machine.] Офіційний сайт «Аланії», 19 липня 2011
  7. ↑ Протокол матчу «Аланія» — «Торпедо» Володимир: Росія, Першість Росії, ФНЛ 2011, Тур 20 — 1:0 «Sportbox.ru», 9 серпня 2011
  8. ↑ «Аланія» продовжила відносини з Зелаей [Архівовано 30 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Офіційний сайт «Аланії», 28 жовтня 2011 (рос.)
  9. ↑ Зелая і Неко знову разом. Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 28 липня 2017.
  10. ↑ International Friendly Matches 2008 "RSSSF.com" (англ.)
  11. ↑ El Salvador vs. Haiti 5-0 "Soccerway.com" 7 вересня 2008 (англ.)
  12. ↑ Gold Cup 2009. El Salvador — Jamaica 0-1. Match Report [Архівовано 16 липня 2011 у Wayback Machine.] Офіційний сайт КОНКАКАФ, 10 липня 2009 (англ.)
  13. ↑ Gold Cup 2011. Stats Center [Архівовано 31 грудня 2012 у Wayback Machine.] Офіційний сайт КОНКАКАФ (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Родольфо Селая
1 Арройо (в) • 2 Моліна • 3 Домінгес • 4 Ромеро • 5 Мансія • 6 Менхівар • 7 Д. Серен • 8 Пінеда • 9 Бонілья • 10 Маєн • 11 Селая • 12 Орельяна • 13 Ларін • 14 Флорес (к) • 15 Бургос • 16 О. Серен • 17 Гарсія • 18 Карільйо (в) • 19 Санчес • 20 Алас • 21 Тамакас • 22 Вільялобос (в) • 23 Маррокін • Тренер: Едуардо Лара
Сальвадор


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Родольфо_Селая&oldid=38124031