Розенфельд Леонід Георгійович

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Розенфельд Леонід Георгійович
Народився	3 червня 1930(1930-06-03) селище Верхнє (тепер входить до складу міста Лисичанськ), Луганщина
Помер	11 червня 2016(2016-06-11) (86 років) Київ
Країна	УРСР →  Україна
Діяльність	рентгенолог
Alma mater	Київський медичний інститут
Заклад	Інститут отоларингології
Науковий ступінь	академік НАМН України
Членство	Національна академія медичних наук України
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІ ступеня Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Леоні́д Гео́ргійович Розенфе́льд (3 червня 1930, селище Верхнє (тепер входить до складу міста Лисичанськ), Луганщина — 11 червня 2016, Київ) — радянський та український учений — знавець медичної радіології, 1967 — кандидат наук, 1972 — доктор наук, 1988 — професор, 1989 — заслужений діяч науки і техніки УРСР, 1991 — член-кореспондент НАН України, 1992 — заступник директора Інституту отоларингології ім. професора О. С. Коломійченка НАМН України, 2000 — академік НАМН України. Нагороджений орденом «За заслуги» 3 та 2 ступенів, орденом Святого Станіслава, знаками Національної академії наук України «За наукові досягнення», «За підготовку наукових кадрів», нагрудним знаком «Хрест Пантелеймона Цілителя», Почесною грамотою ВР України, численними грамотами. 2011 — почесний громадянин Харкова.

Життєпис

Народився в родині лікарів — батько був знаним фахівцем з рентгенології.

Навчався та одночасно стажувався в інституті вдосконалення лікарів, одразу по закінченні навчання дістав кваліфікацію рентгенолога. 1954 року закінчив лікувальний факультет Київського медичного інституту.

З 1955 року працював рентгенологом санаторію «Дніпро» МОЗ УРСР, по тому на Закарпатті і в Криму, з 1956 року завідував рентгенологічним відділенням у клініці, під орудою М. М. Амосова. З часом перетворив відділення в рентгеноторакальне, там виконувалися передопераційні контактні дослідження легенів, серця, стравоходу.

1967 року захистив кандидатську дисертацію «Рентгенодіагностика дивертикулів стравоходу»; з того ж року завідує відділенням рентгенології і радіології в Науково-дослідному інституті отоларингології (Інститут отоларингології імені професора О. С. Коломійченка НАМН України).

Підготував монографії:

• «Реконструктивна хірургія стравоходу»,
• «Рентгенодіагностика пухлин стравоходу, органів черевної порожнини та позачеревного простору»,
• «Рентгенодіагностика захворювань оперативних органів травної системи».

1972 року захистив докторську дисертацію в НДІ клінічної та експериментальної хірургії у Москві — керівник Б. В. Петровський: «Хвороби оперованого та штучного стравоходу».

В НДІ клінічної та експериментальної хірургії у Москві видав багато наукових праць, зокрема, з академіком Е. Н. Ванцяном.

Розробляв проблеми діагностики захворювань верхніх дихальних шляхів та черепа.

Один з провідних учених-рентгенологів та медичних радіологів України.

1988 року під його керівництвом в УРСР створено службу термодіагностики — на основі досліджень академіка НАН та НАМН України О. Ф. Возіанова, Розенфельд створює Центр термодіагностики.

Є засновником розробки теоретичних і практичних сторін нового напряму променевої діагностики — неіонізивного, нешкідливого та екологічно безпечного методу — дистанційної термографії.

Деякі його праці:

• 1988 — «Основи клінічної дистанційної термодіагностики»,
• 1990 — «Принципи пошуку вирішень деяких медичних проблем» — у співавторстві,
• 1991 — «Клінічна термодіагностика»,
• 1993 — «Комп'ютерна діагностика»,
• 1994 — «Неіонізуючі методи променевої діагностики захворювань навколоносових пазух» — у співавторстві.
• 1997 — «Найближчі результати застосування нового вітчизняного імуномодулятора бластена в комплексному лікуванні хворих на рак гортані та ротової частини глотки» — у співавторстві.
• 1999 — «Радіологічна термінологія (українська, англійська, російська)». Довідник — у колективі авторів.

Займається вдосконаленням рентгенологічних методик в оториноларингології, вивчає питання автоматизації променевого лікування пухлин вуха, горла, носа.

Є автором більше 440 наукових праць, з них 21 монографія, 3 навчальні посібники.

Зареєстрував 25 винаходів і патентів.

Як педагог підготував 10 кандидатів та 22 докторів наук.

Член редколегій та редакційних рад наукових і науково-практичних часописів: «Експериментальна онкологія», «Журнал вушних, носових і горлових хвороб», «Журнал Національної академії медичних наук України», «Лікарська справа», «Ліки України», «Український медичний часопис», «Український радіологічний журнал».

1996, 2000, 2007 — лауреат премій НАМН України.

Джерела

• Розенфельд Леонід Георгійович
• Леонід Георгійович Розенфельд
• Фармацевтична енциклопедія [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Харківська бібліотека