Розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Проєкт Розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування, англ. Base erosion and Profit Shifting (BEPS) — проєкт Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), план боротьби з ухиленням від оподаткування та виведенням грошей в офшори.

Ініціатива країн G20 обумовлена потребою розробити багатосторонній механізм боротьби з податковим плануванням, спрямованим на зменшення податкової бази та переміщення оподатковуваного прибутку до юрисдикцій з більш сприятливим режимом оподаткування.[1]

План дій BEPS[ред. | ред. код]

План дій BEPS передбачає 15 заходів боротьби зі схемами ухиляння від оподаткування (деофшоризації)[1][2][3]:

Захід 1. Вирішення податкових проблем спричинених цифровізацією, англ. Tax Challenges Arising from Digitalisation[4] — наприклад, сплата податку на додану вартість на товари та послуги цифрової економіки.

Захід 2. Нейтралізація ефекту гібридних інструментів (гібридних невідповідностей), англ. Neutralising the effects of hybrid mismatch arrangements[5] — використання компаніями лазівок та невідповідностей між країнами у правилах оподаткування певних видів доходів. Наприклад, міжнаціональна фінансова операція в одній юрисдикції може обліковуватись як податкове вирахування, а в іншій країні — як податкова пільга. Таким чином, знижується податкова база, тобто податок не сплачується в жодній юрисдикції.

Захід 3. Вирішення проблем, які випливають з використання так званих контрольованих іноземних компаній (КІК), англ. Controlled Foreign Company[6] — використання правил оподаткування дивідендів та активів контрольованих компаній для ухиляння акціонерів від оподаткування їх доходів як фізичних осіб. Таким чином доходи акціонера, контролера чи бенефіціара виводяться з юрисдикції країни резидентства особи до країни іншої юрисдикції.

Захід 4. Ліміт на податкове вирахування відсотків[7] — боротьба із зниженням податкової бази шляхом обліку відсотків за кредитами як податкового вирахування.

Захід 5 (мінімальний стандарт). Боротьба з податковими зловживаннями, англ. Harmful tax practices[8] — боротьба з офшорними зонами, тобто спеціальними режимами оподаткування у певних юрисдикціях, що шкодять іншим юрисдикціям.

Захід 6 (мінімальний стандарт). Протидія зловживанням податковими конвенціями англ. Prevention of tax treaty abuse[9], тобто використання компаній-прокладок для торгівлі між країнами, що не мають міжнародних договорів між ними, але мають преференції при торгівлі з країнами, що входять до податкової конвенції.

Захід 7. Статус постійного представництва, англ. Permanent establishment status[10], передбачає порядок оподаткування, яким застосовується облік прибутку згідно присутності підприємства у певній юрисдикції. Визначення цього статусу критично важливе для застосування правил оподаткування нерезидентів.

Заходи 8-10. Трансфертне ціноутворення, англ. Transfer Pricing[11], тобто використання торгівлі між юридичними особами мультинаціональної корпорації. Цим кроком забороняється використовувати знижки для пов'язаних підприємств. Виділяються такі групи: нематеріальні активи, ризики і капітал, операції з підвищеним ризиком.

Захід 11. Аналіз даних про BEPS, англ. BEPS data analysis[12], розробка методології збору та аналізу інформації про розмивання бази оподаткування та виведення прибутку.

Захід 12. Запровадження обов'язкового розкриття інформації, англ. Mandatory Disclosure Rules[13]. На платників податків накладається обов'язок розкриття схем, які вони використовують для зниження податкової бази та виведення прибутку, тобто використання схем агресивного податкового планування.

Захід 13 (мінімальний стандарт). Звіт «Country-by-Country», CbC, англ. Country-by-Country Reporting[14]. Розкриття інформації мультинаціональними корпораціями про сплачені податки, доходи, прибутки та економічну активність у кожній юрисдикції, в якій вони оперують.

Захід 14 (мінімальний стандарт). Прийняття процедур двостороннього погодження, англ. Mutual Agreement Procedure[15], визначає механізми вирішення спорів щодо оподаткування, яке на думку платника податків не відповідає умовам податкової конвенції між юрисдикціями.

Захід 15. Багатосторонній інструмент, англ. Multilateral Instrument[16] (MLI), багатостороння конвенція, інструмент для внесення змін у двосторонні угоди для закриття лазівок, що дозволяють уникнути оподаткування.

Учасники проєкту[ред. | ред. код]

Учасниками проєкту є 44 країни-члени ОЕСР та G20[1].

Країни, що не є членами ОЕСР/G20, можуть брати участь у діяльності робочих груп, регіональних об'єднаннях представників податкових органів, наприклад Внутрішньо-європейська організація податкових адміністрацій (IOTA), членом якої є Податкова адміністрація України[1].

Розробкою заходів займається Комітет ОЕСР з фіскальних питань через 6 робочих груп.[1]

BEPS і Україна[ред. | ред. код]

З 1 січня 2017 року Україна приєдналася до Програми розширеного співробітництва в рамках ОЕСР й взяла на себе зобов'язання імплементувати Мінімальний стандарт Плану дій BEPS — обов'язкові чотири заходи із п'ятнадцяти.[17]

Мінімальний стандарт – це обов’язкові 4 із 15 кроків, які мають бути реалізовані кожною країною-учасницею. І саме в цьому полягає відповідальність України – реалізувати Мінімальний стандарт Плану дій BEPS. Програма розширеного співробітництва англ. inclusive framework – це платформа для діалогу між країнами, створена задля реалізації заходів з протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутків з-під оподаткування. Мінімальний стандарт включає обов’язкову реалізацію наступних заходів:[18]

  • Шкідливі податкові практики або шкідливі пільгові режими – ЗАХІД 5 Плану дій BEPS.
  • Удосконалення чинних угод про уникнення подвійного оподаткування шляхом включення до них запропонованих правил запобігання зловживанню угодою - ЗАХІД 6 Плану дій BEPS.
  • Удосконалення чинних національних правових норм стосовно документації з трансфертного ціноутворення та майбутнього обміну інформацією - ЗАХІД 13 Плану дій BEPS.
  • Удосконалення чинних угод про уникнення подвійного оподаткування шляхом підвищення ефективності механізмів вирішення спорів - ЗАХІД 14 Плану дій BEPS.

Впровадження чотирьох кроків мінімального стандарту BEPS дадуть можливість у повній мірі оподатковувати зароблений в Україні прибуток. У 2019 році Україна ратифікувала Багатосторонню угоду MLI[19] — це виконання двох з чотирьох кроків мінімального стандарту BEPS. Ця угода дозволяє оперативно та одночасно внести зміни в усі необхідні двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування,[20] яких в угоді перераховано 76.[19]

У березні 2018 Міністр фінансів України Олександр Данилюк заявив, що Євросоюз буде встановлювати санкції щодо тих, хто не запровадив мінімальні стандарти BEPS (план боротьби з ухиленням від оподаткування та виведенням грошей в офшори) до кінця 2018 року. Тому до українського бізнесу можуть вводитися обмеження, якщо Україна не виконає мінімальний стандарт BEPS вчасно і опиниться в «офшорному» списку.[20]

Законопроєкт BEPS[ред. | ред. код]

24 жовтня 2018 Міністерство фінансів України та Національний банк України оприлюднили проєкт закону щодо імплементації Плану дій BEPS[21][22].

29 серпня 2019 зареєстровано Проєкт закону 1185 щодо запровадження податку на виведений капітал та імплементації стандартів протидії розмиванню податкової бази та виведення прибутку за кордон[23]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д BEPS Ключові аспекти для України (PDF). Deloitte. Серпень 2015. Архів оригіналу (PDF) за 25 березня 2018. Процитовано 25 березня 2018.
  2. ↑ Глобальна деофшоризація та її вплив на ЗЕД. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  3. ↑ Action Plan on Base Erosion and Profit Shifting (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. ↑ Action 1 Tax Challenges Arising from Digitalisation. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. ↑ Action 2 Neutralising the effects of hybrid mismatch arrangements. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  6. ↑ Action 3 Controlled Foreign Company. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  7. ↑ Action 4 Limitation on Interest Deductions. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  8. ↑ Action 5 Harmful tax practices. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  9. ↑ Action 6 Prevention of tax treaty abuse. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  10. ↑ Action 7 Permanent establishment status. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  11. ↑ Action 8-10 Transfer Pricing. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  12. ↑ Action 11 BEPS data analysis. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  13. ↑ Action 12 Mandatory Disclosure Rules. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  14. ↑ Action 13 Country-by-Country Reporting. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  15. ↑ Action 14 Mutual Agreement Procedure. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  16. ↑ Action 15 Multilateral Instrument. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  17. ↑ Імплементація Плану BEPS в Україні. ДФС України. 13 вересня 2017. Архів оригіналу за 25 березня 2018.
  18. ↑ Мінфін розробив дорожню карту реалізації Плану дій BEPS. Кабінет Міністрів України. 16 травня 2017. Архів оригіналу за 26 березня 2018.
  19. ↑ а б Закон України Про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 22 вересня 2020.
  20. ↑ а б Україна має виконати мінімальний стандарт BEPS, щоб не потрапити в офшорний список ЄС, - Олександр Данилюк. Кабінет Міністрів України. 21 березня 2018. Архів оригіналу за 26 березня 2018.
  21. ↑ MoF and NBU Publish the Draft Law on Implementation of the BEPS Action Plan in Ukraine. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  22. ↑ Міністерство фінансів та Національний банк оприлюднюють проект Закону із запровадження Плану дій BEPS в Україні. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  23. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 20 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Розмивання_оподатковуваної_бази_й_виведення_прибутку_з-під_оподаткування&oldid=37614629