Розп'яття зі скорботниками і святим Домініком
| Розп'яття зі скорботниками і святим Домініком | |
| Дата створення / заснування | 15 століття |
|---|---|
 | |
| Назва | фр. Le Calvaire avec saint Dominique en prière[1] |
| Напрям, рух мистецький | італійське Відродження |
| Місце розташування | Hall 707d |
| Власник | Stefano Bardinid |
| Ґрунтується на | Трійця[2] |
| Похідна робота | Saint Dominic adoring the Crucifixiond |
| Головний предмет твору | Розп'яття Христове |
| Жанр | сакральне мистецтво |
| Творець | Фра Анджеліко[1] |
| З матеріалу | фарба для фрескиd |
| Зображує | Діва Марія, жінка (особа), Ісус Христос, чоловік (особа), німб[d] і Домінік де Гусман |
| У збірках | Department of Paintings of the Louvred[1] |
| Інвентарний номер | RF 265 |
| Метод виготовлення | техніка фрески |
| Ширина | 260 см[3] |
| Висота | 435 см[3] |
| Описано за адресою | wga.hu/html/a/angelico/14/4fiesole.html |
| Статус авторських прав | 🅮 |
| Класифікація Iconclass | 73D641(+5) |
 Розп'яття зі скорботниками і святим Домініком у Вікісховищі | |
Розп'яття з скорботниками і святим Домініком — фреска Фра Анджеліко, яка раніше зберігалася в монастирі Сан-Доменіко у Ф'єзоле, а зараз зберігається в Луврі в Парижі. Датується приблизно 1435 роком. Має розміри 435x260 см.
Історія[ред. | ред. код]
Картина, як і вівтарний образ Коронації Богородиці, була частиною комплекту монастиря Сан-Доменіко в Ф'єзоле. Звідки була вивезена під час наполеонівської окупації до Парижа. Після реставрації Бурбонів це була одна з близько сотні робіт, які не поверталися до Італії, через розміри та труднощі з транспортуванням.
Опис і стиль[ред. | ред. код]
Твір знаходився в трапезній монастиря і був явним запрошенням до роздумів і участі через молитву в Страстях Христових. На ньому зображено розп'ятого Христа з головою, покладеною на груди, з табличкою «ĬŇŘĬ» угорі. Біля підніжжя Голгофи стоять два плакальника (Марія та Іван Євангеліст), а в центрі на колінах стоїть св. Домінік, засновник ордену, до якого належали монахи.
Повністю подібне зображення, але без «скорботників», було також розписано в монастирі Сан-Марко, де оселилася домініканська спільнота, до якої також входив і сам Анжеліко. В обох роботах фігура Христа схожа, як і абстрактно-блакитний фон.
Ця фреска разом із фрескою Мадонни з немовлям між святими Домініком і Фомою Аквінським є важливою, оскільки показує перші зміни стилю Анджеліко до більш тверезих і містичних форм.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- John Pope-Hennessy, Beato Angelico, Scala, Firenze 1981.
- Guido Cornini, Beato Angelico, Giunti, Firenze 2000 ISBN 88-09-01602-5
