Розширення Шенгенської зони

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
   Шенгенська зона
   Держави з відкритими кордонами
   Зобов'язалися увійти до Шенгенської зони

З чотирьох членів ЄС, які не входять до Шенгенської зони, три — Болгарія, Кіпр та Румунія  — юридично зобов'язані приєднатися до неї; Ірландія зберігає право на неучасть, натомість застосовуючи власну візову політику, перебуваючи в єдиному міграційному просторі разом з Сполученим Королівством. Потенційно до Шенгенської зони в майбутньому вступлять держави-кандидатки на членство в ЄС опісля приєднання до Європейського Союзу: Албанія, Боснія і Герцеговина, Молдова, Північна Македонія, Сербія, Україна та Чорногорія.

Процедура приєднання[ред. | ред. код]

Процедура вступу до Шенгенської зони полягає в тому, що Єврокомісія оцінює певні критерії. Ці критерії включають законодавство про прикордонний контроль, інфраструктуру та організацію, захист персональних даних, візи, депортацію, співпрацю поліції тощо.[1] Після позитивної оцінки члени Шенгенської зони Ради Європейського Союзу разом із Європейським Парламентом ухвалюють одноголосне рішення про прийняти нового члена.

Держава Площа(км²) Населення Пiдписано Можливе вирiшення Умови
Болгарія Болгарія 110 994 7,131,494 02005-04-2525 квітня 2005[2] Приєднання до Шенгенської зони з відкритими кордонами по повітрю і морю з березня 2024 року[3] У Раді Європейського Союзу з питань юстиції та внутрішніх справ немає консенсусу щодо того, що країна має приєднатися до Шенгенської зони, незважаючи на виконання формальних критеріїв вступу, через звіти CVM, які «показують недостатність у досягненні стандартів ЄС щодо боротьби з організованими злочинність і корупція».[4][5]
Гібралтар Гібралтар 6,8[a] 34,408 Не підписано[Note 1] Офіційна дата не встановлена ЄС і Сполучене Королівство обговорюють договір або іншу домовленість для застосування в Гібралтарі на основі угоди, досягнутої між Сполученим Королівством та Іспанією 31 грудня 2020 року.[7][8] Гібралтар не є суверенною державою, тому в міжнародному праві Сполучене Королівство діє від імені Гібралтару.
Кіпр Кіпр 9251 1,170,125 02003-04-1616 квітня 2003[9] Офіційної кінцевої дати не існує Асиметричний прикордонний режим, викликаний кіпрським конфліктом[10]
Румунія Румунія 238 391 19,778,083 02005-04-2525 квітня 2005[2] Приєднання до Шенгенської зони з відкритими кордонами по повітрю і морю з березня 2024 року[3] У Раді Європейського Союзу з питань юстиції та внутрішніх справ немає консенсусу щодо приєднання країни до Шенгенської зони, незважаючи на виконання формальних критеріїв вступу. У червні 2021 року прем'єр-міністр Румунії Флорін Кицу назвав «обговорення звіту CVM» перешкодою.[11]

Історичні розширення[ред. | ред. код]

Хорватія[ред. | ред. код]

Докладніше: Хорватія в Європейському Союзі
На пункті пропуску в Брод-на-Купі на хорватсько-словенському кордоні (який зараз є зовнішнім кордоном Шенгенської зони) хорватський прикордонний контрольно-пропускний пункт не укомплектований. Натомість хорватські прикордонники разом зі своїми словенськими колегами здійснюють прикордонні перевірки на словенському прикордонному пункті в Петрині на іншому березі річки Купа.

Хоча Хорватія, яка приєдналася до ЄС 1 липня 2013 року, також юридично зобов'язана врешті-решт приєднатися до Шенгенської зони, впровадження було відкладено. У березні 2015 року тодішній міністр внутрішніх справ Хорватії Ранко Остоїч заявив, що його країна готова приєднатися до Шенгенської зони. Хорватія попросила ЄС провести технічну оцінку, яка тривала півтора року та почалася 1 липня 2015 року.[12] Ця оцінка була позитивною, і Хорватія отримала доступ до Шенгенської інформаційної системи в січні 2017 року.[13] 27 червня 2017 року Хорватія приєдналася до ШІС ІІ для співпраці правоохоронних органів.[14]

Хорватія має загалом 2 028 кілометрів (1 260 миль)[15] сухопутного кордону, з яких 990 кілометрів (620 миль) і 58 пунктів прикордонного контролю знаходяться з іншими країнами ЄС (Словенією та Угорщиною).[джерело?]

Потік біженців і мігрантів з Греції через Північну Македонію та Сербію до Хорватії, а потім до нинішніх держав-членів Шенгенської зони, таких як Словенія, Австрія та Угорщина, як частина європейської міграційної кризи 2015 року, змусив деяких засумніватися, чи буде політичний консенсус необхідний для подальшого розширення Шенгенської зони.[16][17][18][19] У вересні 2015 року Угорщина погрожувала накласти вето на приєднання Хорватії до Шенгенської зони після того, як вона дозволила мігрантам проїжджати через країну до Угорщини.[20] Словенія припустила, що може накласти вето на приєднання Хорватії до Шенгенської зони через прикордонну суперечку.[21]

У жовтні 2018 року високопоставлений хорватський урядовець заявив, що метою Хорватії є виконання технічних критеріїв для приєднання до Шенгену до кінця 2018 року та сподівається приєднатися до 2020 року.[22] Жан-Клод Юнкер, президент Європейської комісії, заявив у червні 2019 року, що він «хотів би, щоб ми (Європейська комісія) запропонували приєднання Хорватії до Шенгенської зони згідно з нашим мандатом». У травні 2019 року під час візиту до країни канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила, що Німеччина повністю підтримує приєднання Хорватії до Шенгену.[23]

У липні 2019 року Хорватія отримала від Єврокомісії неофіційну інформацію про те, що вона виконала всі технічні вимоги для вступу до Шенгенської зони.[24] На початку вересня 2019 року прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович заявив, що Хорватія «безумовно приєднається до Шенгену». 27 вересня 2019 року він сказав, що «Словенія не може блокувати вступ Хорватії до Шенгенської зони на невизначений термін»,[25] але наступного дня хорватська газета припустила, що принаймні три країни виступили проти вступу Хорватії до того, як було проведено реформу Шенгенської системи.[26] У листопаді 2019 року прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підтвердив, що його країна «рішуче підтримує» приєднання Хорватії до Шенгенської зони.[27]

22 жовтня 2019 року Європейська комісія підтримала приєднання Хорватії до Шенгенської зони, що є попереднім етапом повного приєднання до Шенгенської зони.[28] Президентство Португалії та комісар Ілва Йоханссон поінформували Раду, що Хорватія успішно завершила процедуру оцінки Шенгенської зони 13 березня 2021 року.[29] Робота та мета Хорватії зараз полягає в тому, щоб підготувати все, що необхідно для ухвалення Радою ЄС політичного рішення про членство в Шенгені. Це завдання, яке Румунія та Болгарія не виконали ще у 2011 році.[30]

15 березня 2021 року прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович заявив в інтерв'ю виданню Politico, що мета його кабінету — досягти приєднання Хорватії як до Шенгену, так і до єврозони до другої половини 2024 року — до кінця повноважень його уряду.[31][32][33]

25 травня 2021 року та 5 липня 2021 року прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович заявив, що Хорватія може увійти до Шенгенської зони у 2022 році.[джерело?]

2 липня 2021 року словенський міністр Алеш Хойс, який очолить Раду внутрішніх справ, яка відповідає за розширення Шенгену, заявив, що «Словенія абсолютно підтримує вступ Хорватії до Шенгену», а також що «він готовий поставити питання про Приєднання трьох країн (Болгарії, Хорватії, Румунії) до Шенгенської зони на порядку денному в будь-який момент, але він відчував, що це не гарна ідея, поки всі країни-члени не погодяться з цим».[34]

8 липня 2021 року Європейський парламент підтвердив, що Хорватія виконала всі умови для Шенгену.[35] Того ж дня Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії, заявила, що «Хорватія готова до Шенгену, наше завдання зараз — переконати Раду Ви можете бути впевнені, що я над цим працюватиму».[36]

23 липня 2021 року міністр закордонних справ Австрії Александер Шалленберг заявив, що «я дуже радий, що Хорватія скоро стане повноправним членом Шенгенської зони, і ми повністю підтримуємо її в цьому».[37]

Станом на липень 2021 року Хорватія ще не приєдналася до Шенгенської зони; однак, відповідно до хорватського Закону про іноземців, правила щодо в'їзду та перебування громадян третіх країн у Шенгенській зоні, передбачені відповідним законодавством Шенгенської угоди, також застосовуються до в'їзду та перебування громадян третіх країн на території Хорватії.[38]

Прем'єр-міністр Андрей Пленкович заявив у хорватському парламенті в липні 2021 року, подаючи звіт про засідання Європейської ради за останні шість місяців, що він очікує, що Хорватія увійде до Шенгенської зони у 2022 році.[39]

Під час свого візиту до Загреба 25 листопада 2021 року президент Франції Еммануель Макрон висловив свою підтримку: «Хорватія готова до Шенгену. Вона виконала критерії вступу, підтвердивши, що вона міцно організована та здатна захистити власні кордони, які також зовнішніх кордонів Європейського Союзу проти контрабанди».[40]

9 грудня 2021 року Рада Європейського Союзу дійшла висновку, що Хорватія виконала необхідні умови для застосування всіх частин Schengen acquis. Цей висновок є попередньою умовою для того, щоб Рада могла прийняти наступне рішення про скасування контролю на внутрішньому кордоні.[41]

14 грудня 2021 року прем'єр-міністр Пленкович заявив, що він очікує остаточного рішення від ЄС щодо приєднання Хорватії до Шенгенської зони та єврозони у 2022 році.[42]

Після поразки уряду Янеза Янші на виборах у Словенії у квітні 2022 року новий прем'єр-міністр Словенії Роберт Голоб оголосив про зміни у підході Словенії до Хорватії, заявивши, що він наполягатиме на виконанні рішення арбітражу щодо кордону перед прийняттям Хорватії до Шенгену.[43] Новий міністр закордонних справ Словенії Таня Файон також заявила, що вступ Хорватії до Шенгену має бути прив'язаний до імплементації рішення про кордон, додавши, що членство Хорватії в Шенгенської зоні «буде реально можливе тільки після того, як для Шенгену будуть встановлені чіткі та прозорі правила».[44] Уже в 2021 році Файон розкритикувала Єврокомісію за те, що вона рекомендувала Хорватії вступити до Шенгенської зони, заявивши, що «немає інформації про те, що Хорватія готова», і що «Хорватія недостатньо захищає свої кордони», і навіть припустила, що рішення Єврокомісії був політичним, заснованим на дружбі між президентом Європейської комісії Юнкером і прем'єр-міністром Хорватії Пленковичем.[45] Однак у травні 2022 року президентка Європейського парламенту Роберта Мецола розкритикувала будь-яку можливу блокаду як «ганебну» та «засновану на політичних мотивах» і закликала прийняти Хорватію до Шенгенської зони під час головування Франції в ЄС, тобто до кінця червня 2022 року.[46] На початку червня 2022 року президент Словенії Борут Пахор припустив, що прикордонна суперечка не призведе до блокування заявки Хорватії на вступ до Шенгену, посилаючись на заяву міністра закордонних справ Файон про те, що прикордонний арбітраж не прив'язаний до вступу до Шенгену.[47] Наприкінці червня 2022 року міністр закордонних справ Словенії Файон заявив, що Словенія не блокуватиме вступ Хорватії, але потім продовжив заяву, що «Нідерланди і, можливо, також якась інша держава» блокуватимуть розширення Шенгенської зони..[48] У жовтні 2022 року уряд Словенії заявив, що «в принципі» підтримує приєднання Хорватії до Шенгенської зони. Заява була зроблена після повідомлень про те, що Словенія готує односторонню заяву про те, що вступ до Шенгенської зони означає, що Хорватія визнає рішення арбітражу щодо кордону. Хорватія відкинула таке тлумачення як «юридичну екзотику». За даними словенських ЗМІ, Словенія також безуспішно лобіювала приєднання Хорватії до Шенгенської зони із заявкою Румунії та Болгарії. Проти цієї пропозиції виступають Хорватія та Чехія, які головують у Раді Європейського Союзу.[49][50]

У травні 2022 року Європейська комісія представила звіт про стан Шенгенської зони 2022, перший в історії звіт такого роду. У звіті нагадується, що в грудні 2021 року Рада визнала, що Хорватія виконала необхідні умови, і що тепер Рада має внести проєкт рішення про скасування контролю на внутрішніх кордонах і проконсультуватися з Європейським парламентом.[51]

22 червня прем'єр-міністр Андрей Пленкович, виступаючи перед Європейським парламентом у Брюсселі, заявив, що Рада ЄС надішле проєкт рішення щодо приєднання Хорватії до Шенгенської зони 1 січня 2023 року, а остаточне рішення може бути ухвалене. буде прийнято восени 2022 року.[52]

29 червня 2022 року Рада Європейського Союзу офіційно розпочала процедуру ухвалення рішення щодо вступу Республіки Хорватія до Шенгенської зони. Проєкт Рішення Ради «про повне застосування положень Шенгенського acquis в Республіці Хорватія» було направлено до Європейського парламенту. Очікується, що Європейський парламент проголосує з цього питання в листопаді 2022 року.[53] Після голосування в парламенті 22 країни-члени Шенгенської зони ЄС і Хорватія повинні одноголосно погодитися щодо вступу Хорватії до того, як Рада офіційно ухвалить рішення.[54] У проєкті рішення Ради пропонується застосувати шенгенські правила до Хорватії з 1 січня 2023 року, але відкладає застосування в аеропортах до 26 березня 2023 року. Пленкович уточнив, що інша дата для контролю повітряного руху має «технічні причини», оскільки в аеропортах Шенгену країн «необхідно змінити ворота для літаків, які прибувають і вилітають у Хорватію, щоб мати можливість розділяти пасажирів, тобто (щоб) направляти їх до виходів без прикордонного контролю».[55]

7 липня 2022 року прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала після зустрічі з прем'єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем у Празі заявив, що під час головування Чехії в ЄС, яке розпочалося на початку липня 2022 року, Чехія прагнутиме забезпечити вступ Хорватії до Шенгенської зони. Фіала також сказав, що він відчуває значну підтримку серед лідерів ЄС щодо приєднання Хорватії до Шенгенської зони, спілкуючись з ними на неформальних зустрічах.[56]

25 жовтня 2022 року Комітет з громадянських свобод парламенту ЄС схвалив скасування контролю на внутрішньому кордоні між Шенгенською зоною та Хорватією 45 голосами «за», 8 «проти» і 5 утрималися.[57] Європейський парламент проголосував за «Проєкт рішення Ради щодо повного застосування положень Schengen acquis у Республіці Хорватія» 10 листопада 2022 року: 534 голоси «за», 53 «проти» та 25 утрималися.[58] Після цього голосування Рада юстиції та внутрішніх справ ЄС прийме остаточне рішення щодо вступу Хорватії до Шенгенської зони 9 грудня 2022 року.[59]

24 листопада 2022 року Австрія висловила підтримку вступу Хорватії до Шенгенської зони, канцлер Карл Негаммер заявив у Загребі: «Ми підтримуватимемо шлях Хорватії до Шенгенської зони» з нагоди 30-річчя двосторонніх відносин між двома країнами.[60]

2 грудня 2022 року державний секретар Нідерландів Ерік ван дер Бурґ[en] заявив, що Румунія та Хорватія готові приєднатися після щотижневої зустрічі міністрів Нідерландів.[61]

8 грудня 2022 року міністри юстиції та внутрішніх справ, які представляють свої країни ЄС під назвою Рада юстиції та внутрішніх справ[en], яка є однією з конфігурацій Ради Європейського Союзу, прийняли остаточне рішення прийняти Хорватію до Шенгенської зони. Рішення набуло чинности 1 січня 2023 року, що означає, що перевірки осіб на внутрішніх сухопутних і морських кордонах між Хорватією та іншими країнами Шенгенської зони скасовані. Перевірки на внутрішніх повітряних кордонах, тобто в аеропортах, будуть скасовані з 26 березня 2023 року, враховуючи потребу, щоб це збігалося з датами літнього/зимового розкладу IATA. З 1 січня 2023 року Хорватія також почне видавати шенгенські візи та зможе повною мірою використовувати Шенгенську інформаційну систему.[62]

Подальше розширення Шенгенської зони[ред. | ред. код]

Болгарія[ред. | ред. код]

Докладніше: Болгарія в Європейському Союзі

Болгарія приєдналася до ЄС 1 січня 2007 року, також юридично зобов'язані приєднатися до Шенгенської зони, імплементація була відкладена. 15 жовтня 2010 року Болгарія приєдналася до ШІС II для співпраці правоохоронних органів.[63] 9 червня 2011 року Рада Міністрів дійшла висновку, що процес оцінки було успішно завершено і що Болгарія виконали всі технічні критерії приєднання.[64] Заявка Болгарії на приєднання до Шенгенської зони були схвалені Європейським парламентом у червні 2011 року,[65] але були відхилені Радою міністрів у вересні 2011 року, коли уряди Нідерландів і Фінляндії посилалися на занепокоєння щодо недоліків у антикорупційних заходах і в боротьбі з організованою злочинністю.[66][67] Хоча початковий план передбачав відкриття повітряних і морських кордонів Шенгенської зони з Болгарією до березня 2012 року, а сухопутних — до липня 2012 року,[67] триваючий спротив Німеччини, Фінляндії та Нідерландів затримав вступ Болгарії до Шенгенської зони.[68][69] 4 жовтня 2017 року Європейський парламент проголосував за доступ Болгарії до Шенгенської інформаційної системи,[70] повний доступ до якої вона отримала 1 серпня 2018 року.[71] Більше того, «остаточне політичне рішення, чи зможуть ці дві країни [Болгарія та Румунія] стати частиною Шенгенської зони та припинити систематичні перевірки на кордоні з сусідніми країнами ЄС, має бути ухвалене одноголосно всіма сторонами Європейської Ради».[70] 11 грудня 2018 року Європейський парламент проголосував за резолюцію про прийняття Болгарії, вимагаючи від Ради Європейського Союзу «швидких дій» у цьому питанні.[72][73]

Проти вступу Болгарії в 2023 році разом з Хорватією виступила Австрія, офіційні особи якої вважають Болгарію транзитним маршрутом для більшости іммігрантів до країни.[74] 5 грудня 2022 року Європейська комісія заявила, що вважає, що Болгарія повністю відповідають усім вимогам, необхідним для приєднання до Шенгенської зони – попри те, що Нідерланди раніше виступили проти включення до цього переліку Софії. Нідерланди рішуче виступають проти вступу Болгарії, а нідерландський прем’єр-міністр Марк Рютте заявив, що Болгарія допускає корупцію на своїх кордонах – нібито кордон із Туреччиною можна перетнути за 50 євро. За словами Єврокомісії, вона не має інформації про те, що кордон між Болгарією та Туреччиною можна перетнути за 50 євро.[75]

Гібралтар[ред. | ред. код]

Див. також: Вплив Brexit на Гібралтар
Кордон Гібралтару та Іспанії у 2004 році на фоні Гібралтарської скелі

У результаті Brexit Гібралтар перестав бути частиною Європейського Союзу 31 січня 2020 року, хоча для більшости цілей він розглядався як його частина під час перехідного етапу до 31 грудня 2020 року. Як і Велика Британія, він не був частиною Шенгенської зони, але, на відміну від Сполученого Королівства, Гібралтар також був поза митним союзом ЄС.[76] Завдяки заяві, поданій Сполученим Королівством до ЄЕС у 1982 році, з огляду на набуття чинности Акту про британське громадянство 1981 року, гібралтарці були зараховані до британських громадян для цілей законодавства Співтовариства, і як такі вони користувалися повним правом вільне пересування в межах Європейської економічної зони та Швейцарії.[77] Під час перехідного періоду Brexit до 31 грудня 2020 року Гібралтар для більшости цілей усе ще розглядався як територія ЄС.

31 грудня 2020 року уряди Іспанії та Сполученого Королівства (за порадами уряду Гібралтару) дійшли принципової згоди щодо основи договору Великобританії та ЄС щодо аспектів майбутніх відносин Гібралтару з Європейським Союзом..[78] І Іспанія, і голова представництва Великої Британії при Європейському Союзі згодом заявили Європейській комісії про своє бажання, щоб така угода була обговорена, і що ЄС повинен шукати мандат для цієї мети.[79]

Головний міністр Гібралтару Фабіан Пікардо заявив, що він очікує, що угода, яка діятиме протягом початкового періоду в чотири роки, зробить порт і аеропорт Гібралтару пунктами входу до Шенгенської зони. Цими пунктами входу керуватиме операція Frontex. Іспанія, як сусідня держава-член Шенгену, відповідатиме щодо Європейського Союзу за імплементацію Schengen acquis. Очікується, що жителі Гібралтару, незалежно від їх національности, матимуть максимальну та необмежену мобільність до Шенгенської зони.[80][79] Громадяни Сполученого Королівства, які не є резидентами Гібралтару, проходитимуть національні перевірки в третіх країнах, коли вони в'їжджатимуть до Гібралтару через порт або аеропорт Гібралтару.[81] Очікується, що національна перевірка третьої країни включатиме два види контролю: один з боку Агентства прикордонної та берегової охорони Гібралтару, що надає право на в'їзд до Гібралтару, а інший — з боку Frontex, який надає право на в'їзд до Шенгенської зони. Пікардо порівняв цю схему з розташованими поруч засобами керування на станціях Eurostar, хоча він визнав, що там ситуація дещо інша.[82]

31 грудня 2020 року міністр закордонних справ Іспанії Аранча Гонсалес Лайя сказала, що вона передбачає, що переговори та укладення договору займуть близько шести місяців, але тим часом Іспанія працюватиме над тим, щоб мобільність на кордоні була «такою ж плавною, як можливо».[78]

Окрім необмеженої мобільности людей, переговори також будуть спрямовані на вирішення питання максимальної та необмеженої мобільности товарів між Гібралтаром та Європейським Союзом, а також розглянуть питання, пов'язані з навколишнім середовищем, рівними умовами гри, координацією соціального забезпечення, правами громадян, даними, а також питання, пов'язані з продовженням визнання документів.[79]

6 жовтня 2021 року ЄС погодився розпочати офіційні переговори з Великою Британією, передбачаючи угоду щодо Гібралтару, і переговори почалися незабаром після цього.[83] Вони тривали станом на лютий 2022 року, сподівалися, що вони завершаться протягом весни 2022 року.[84] Станом на жовтень 2022 року переговори тривали.[85]

Кіпр[ред. | ред. код]

Докладніше: Кіпр у Європейському Союзі
Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (Грудень 2022)

Незважаючи на те, що Кіпр, який вступив до ЄС 1 травня 2004 року, юридично зобов'язаний приєднатися до Шенгенської зони, впровадження було відкладено через суперечку щодо Кіпру. За словами колишнього міністра закордонних справ Кіпру Гіоргоса Ліллікаса, «суворий і повний контроль, заснований на Шенгені, створюватиме величезні страждання на щоденній основі для турків-кіпріотів» Північного Кіпру, і незрозуміло, чи можливий цей контроль до виришення суперечки. Британські суверенні бази Акротірі та Декелія, британська заморська територія, яка знаходиться за межами ЄС, також потребують «іншого поводження та механізмів».[86] Акротірі та Декелія не мають прикордонного контролю з Кіпром, але мають власний прикордонний контроль на своїй авіабазі. Станом на 2018 рік не встановлено дати впровадження шенгенських правил Кіпром.[87] Кіпр має меншу потенційну користь від імплементації Шенгену, оскільки він не має сухопутного кордону з іншим членом ЄС; до найближчого члена ЄС потрібна подорож літаком або близько 12 годин подорожі морем.

У листопаді 2019 року міністр закордонних справ Кіпру Нікос Хрістодулідес повідомив, що Кіпр формально почав процес приєднання до Шенгенської зони у вересні. Важливою причиною є доступ до Шенгенської інформаційної системи та інша співпраця з прикордонного контролю.[88] Європейська комісія розглядає заявку.[89]

3 травня 2022 року Європейський парламент схвалив пропозицію надати Кіпру повний доступ до Шенгенської інформаційної системи. Цю пропозицію ще має схвалити Рада Європейського Союзу.[90]

Румунія[ред. | ред. код]

Докладніше: Румунія в Європейському Союзі

Хоча Румунія, яка приєдналася до ЄС 1 січня 2007 року, також юридично зобов'язана приєднатися до Шенгенської зони, імплементація була відкладена. 15 жовтня 2010 року Румунія приєдналися до ШІС II для співпраці правоохоронних органів.[63] 9 червня 2011 року Рада Міністрів дійшла висновку, що процес оцінки було успішно завершено і що Румунія виконала всі технічні критерії приєднання.[64] Заявка Румунії на приєднання до Шенгенської зони були схвалені Європейським парламентом у червні 2011 року,[65] але були відхилені Радою міністрів у вересні 2011 року, коли уряди Нідерландів і Фінляндії посилалися на занепокоєння щодо недоліків у антикорупційних заходах і в боротьбі з організованою злочинністю.[66][67] Хоча початковий план передбачав відкриття повітряних і морських кордонів Шенгенської зони з Румунією до березня 2012 року, а сухопутних — до липня 2012 року,[67] триваючий спротив Німеччини, Фінляндії та Нідерландів затримав вступ Румунії до Шенгенської зони.[68][69] 4 жовтня 2017 року Європейський парламент проголосував за доступ Румунії до Шенгенської інформаційної системи,[70] повний доступ до якої вона отримала 1 серпня 2018 року.[71] Більше того, «остаточне політичне рішення, чи зможуть ці дві країни [Болгарія та Румунія] стати частиною Шенгенської зони та припинити систематичні перевірки на кордоні з сусідніми країнами ЄС, має бути ухвалене одноголосно всіма сторонами Європейської Ради».[70] 11 грудня 2018 року Європейський парламент проголосував за резолюцію про прийняття Румунії, вимагаючи від Ради Європейського Союзу «швидких дій» у цьому питанні.[72][73] 3 березня 2022 року депутат Європарламенту від Румунії Еуген Томач офіційно попросив відповіді через парламентське запитання щодо того, «які перешкоди залишаються на шляху приєднання Румунії до Шенгенської зони через 15 років після вступу до ЄС», оскільки виконання критеріїв для вступу до Шенгенської зони було визнано 9 червня 2011 року.[91]

Друга спроба приєднання Румунії до Шенгену мала відбутися 8-9 грудня 2022 року, коли ЄК оголосила теми порядку денного засідання,[92] але вона провалилася через спротив Австрії,[93] офіційні особи якої вважають Румунію транзитним маршрутом для більшости іммігрантів до країни.[94] Румунія заперечує цю оцінку[95] і безуспішно намагалася переконати австрійський уряд проголосувати за приєднання Румунії до Шенгену.[96] Незважаючи на те, що Нідерланди заявили про підтримку Румунії, вони також проголосували проти через свою опозицію вступу Болгарії.[97]

У Румунії австрійське вето викликало сильне обурення. У результаті вето відносини між двома державами[en] погіршилися після відкликання з Відня посла Румунії в Австрії.[98] Розпочався бойкот Австрії з боку румунських компаній, підприємців, музеїв та університетів,[99] а також антиавстрійські написи з'явилися у відділеннях австрійських банків у Румунії.[100]

Потенційне розширення Шенгенської зони[ред. | ред. код]

Докладніше: Подальше розширення Європейського Союзу

Потенційно до Шенгенської зони вступлять держави-кандидатки на членство в ЄС опісля приєднання до ЄС, а саме західнобалканські держави, Молдова й Україна.

Україна[ред. | ред. код]

Докладніше: Україна і Європейський Союз та Вступ України до Європейського Союзу

У травні 2017 року президент України Петро Порошенко висловив упевненість в тому, що, доклавши зусилля, можна досягти приєднання України до Шенгенської зони:[101]

... наша мета — щоб Україна стала членом Шенгенської зони, щоб ... з Харкова до Лісабона можна було проїхати без зупинок на кордонах.

— Петро Порошенко

8 грудня 2017 року президент України Петро Порошенко під час спільного брифінгу з президенткою Литви Даля Ґрибаускайте у Вільнюсі висловив надію, що Україна приєднається до держав Шенгенської зони:[102]

Я хотів би висловити надію, що Україні вдасться приєднатись до країн Шенгенської зони. Це також одна з наших ініціатив по програмі Східне партнерство+, яка передбачає низку проєктів, щодо нашої співпраці: приєднання України до Європейського Союзу, приєднання України до Цифрового союзу, приєднання України до Шенгенського союзу і ми дуже уважно аналізуємо перспективи приєднання України до Митного союзу.

— Петро Порошенко

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Сполучене Королівство, керуюча держава, вважає, що площа Ґібралтару становить 6,8 км², тоді як для Іспанії вона на один менше.[6] Однак різні розширення з використанням землі, відвойованої у моря, на практиці збільшили її до 6,8 км².
  1. ↑ Застосування шенгенських правил у Гібралтарі не повинно залежати від вступу до ЄС. Велика Британія (і, отже, Гібралтар) була членом ЄС (але не Шенгену) з 1 січня 1973 року по 31 січня 2020 року.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ EU experts due in Cyprus to assess Schengen acquis implementation. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 10 листопада 2022.
  2. ↑ а б Treaty between the Kingdom of Belgium, the Czech Republic, the Kingdom of Denmark, the Federal Republic of Germany, the Republic of Estonia, the Hellenic Republic, the Kingdom of Spain, the French Republic, Ireland, the Italian Republic, the Republic of Cyprus, the Republic of Latvia, the Republic of Lithuania, the Grand Duchy of Luxembourg, the Republic of Hungary, the Republic of Malta, the Kingdom of the Netherlands, the Republic of Austria, the Republic of Poland, the Portuguese Republic, the Republic of Slovenia, the Slovak Republic, the Republic of Finland, the Kingdom of Sweden, the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland (Member States of the European Union) and the Republic of Bulgaria and Romania, concerning the Accession of the Republic of Bulgaria and Romania to the European Union (Deposited with the Government of the Italian Republic). Council of the European Union. Архів оригіналу за 5 січня 2015. Процитовано 1 листопада 2014.
  3. ↑ а б Press corner. European Commission - European Commission. Процитовано 2 лютого 2024.
  4. ↑ EC: Bulgaria, Romania to get read-only access to Visa Information System in July. The Sofia Globe (амер.). 18 червня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
  5. ↑ On Progress in Bulgaria under the Cooperation and Verification Mechanism (PDF). European Commission. 22 жовтня 2019. Процитовано 20 липня 2021.
  6. ↑ United Nations General Assembly (9 березня 2015). A/AC.109/2015/13. Gibraltar. Documento de trabajo preparado por la Secretaría. Special Committee on the Situation with regard to the Implementation of the Declaration on the Granting of Independence to Colonial Countries and Peoples.
  7. ↑ UK government highlights areas of concern in the Gibraltar-EU treaty negotiations. www.gbc.gi.
  8. ↑ EUR-Lex - 52021PC0411 - EN - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu.
  9. ↑ Treaty between the Kingdom of Belgium, the Kingdom of Denmark, the Federal Republic of Germany, the Hellenic Republic, the Kingdom of Spain, the French Republic, Ireland, the Italian Republic, the Grand Duchy of Luxembourg, the Kingdom of the Netherlands, the Republic of Austria, the Portuguese Republic, the Republic of Finland, the Kingdom of Sweden, the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland (Member States of the European Union) and the Czech Republic, the Republic of Estonia, the Republic of Cyprus, the Republic of Latvia, the Republic of Lithuania, the Republic of Hungary, the Republic of Malta, the Republic of Poland, the Republic of Slovenia, the Slovak Republic concerning the accession of the Czech Republic, the Republic of Estonia, the Republic of Cyprus, the Republic of Latvia, the Republic of Lithuania, the Republic of Hungary, the Republic of Malta, the Republic of Poland, the Republic of Slovenia and the Slovak Republic to the European Union (Deposited with the Government of the Italian Republic). Рада Європейського Союзу. Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 1 листопада 2014.
  10. ↑ Foreign Minister says Cyprus not to join Schengen before 2010. Embassy of the Republic of Cyprus in Berlin. Архів оригіналу за 10 травня 2009. Процитовано 17 січня 2019.
  11. ↑ EC advocates once more for Romania's Schengen membership. Romania-Insider.com (англ.). 4 червня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
  12. ↑ Croatia begins process of applying for Schengen Area membership. 1 липня 2015. Процитовано 25 листопада 2017.
  13. ↑ Sam Morgan (20 січня 2017). Croatia inches closer to Schengen membership. euractiv.com. Процитовано 25 листопада 2017.
  14. ↑ Council decision (EU) 2017/733 of 25 April 2017 on the application of the provisions of the Schengen acquis relating to the Schengen Information System in the Republic of Croatia Europa.
  15. ↑ Republic of Croatia - Fifth National Communication of the Republic of Croatia under the United Nation Framework Convention on the Climate Change (PDF). United Nations Climate Change. 31 січня 2010. Процитовано 31 січня 2022.
  16. ↑ Balkans Await More Refugees as Germany Exits Schengen. Balkan Insight. 14 вересня 2015.
  17. ↑ Refugees cross Croatia border in search of new route. Al Jazeera. 16 вересня 2015.
  18. ↑ Migrants begin to arrive in Croatia in new route to the Schengen Zone. Euronews. 16 вересня 2015. Процитовано 17 вересня 2015.
  19. ↑ Kroatien fortsätter att transportera flyktingar till Ungern. Vasabladet (швед.). 19 вересня 2015.
  20. ↑ Thomas Escritt (19 вересня 2015). Clelia Oziel (ред.). Hungary could block Croatia's Schengen accession: aide to PM. Reuters. Процитовано 20 вересня 2015.
  21. ↑ Slovenia Ready to Block Croatia's Entry to Schengen. 25 квітня 2018. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018.
  22. ↑ Igor Ilic (16 жовтня 2018). Raissa Kasolowsky (ред.). Croatia on course for Schengen zone entry in 2020 - government official. Reuters.
  23. ↑ Croatia Has Met All Technical Conditions to Join Schengen. Schengen Visa Info. 29 липня 2019. Процитовано 31 серпня 2019.
  24. ↑ Croatia takes another step towards full EU integration with Schengen border-free zone on the horizon. The Dubrovnik Times. Процитовано 28 липня 2019.
  25. ↑ Slovenia Can't Block Croatia's Schengen Entry Indefinitely, Says Plenković. www.total-croatia-news.com (en-gb) . Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
  26. ↑ JUTARNJI DOZNAJE: HRVATSKA JOŠ BAREM DVIJE GODINE NEĆE UĆI U SCHENGEN Diplomatski izvori otkrivaju da se našem ulasku ne protivi samo Slovenija - Jutarnji List. www.jutarnji.hr. 29 вересня 2019. Процитовано 29 вересня 2019.
  27. ↑ Hungarian PM shows strong support for Croatia's Schengen entry - Xinhua. xinhuanet.com. Архів оригіналу за 29 листопада 2019. Процитовано 1 липня 2020.
  28. ↑ EU Commission gives Croatia the greenlight for Schengen. www.euronews.com (en-gb) . 23 жовтня 2019. Процитовано 23 жовтня 2019.
  29. ↑ Croatia completes Schengen evaluation procedure successfully | Croatia Week. Croatia Week | Croatian news portal in English (англ.). 12 березня 2021. Процитовано 16 березня 2021.
  30. ↑ Robinson, Frances (22 вересня 2011). Bulgaria, Romania Blocked From Travel Zone. The Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Процитовано 16 березня 2021.
  31. ↑ POLITICO Brussels Playbook: Catching up with Plenković — German voting spree — Vaccine bazaar. POLITICO (амер.). 15 березня 2021. Процитовано 16 березня 2021.
  32. ↑ Plenković: Croatia Expects to Join Eurozone and Schengen in 3 Years. www.total-croatia-news.com (en-gb) . Архів оригіналу за 17 березня 2021. Процитовано 16 березня 2021.
  33. ↑ Croatia's PM: Croatia to Join Schengen Zone by Second Half of 2024. SchengenVisaInfo.com (англ.). 16 березня 2021. Процитовано 16 березня 2021.
  34. ↑ Slovenia Absolutely Supports Croatia's Schengen Entry. Total Croatia News. 2 липня 2021. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
  35. ↑ European Parliament Confirms that Croatia Meets All Conditions for Schengen. Total Croatia News. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  36. ↑ Von der Leyen: Croatia is ready for Schengen, our task now is to convince the Council. You can be sure I will be working on that. Večernji list.
  37. ↑ Foreign Minister: Austria supports Croatia's Schengen entry. N1.
  38. ↑ Brexit and Croatia: The rules from 1 January 2021. 5 січня 2021.
  39. ↑ We expect to enter Schengen during 2022. 13 липня 2021.
  40. ↑ Macron: Croatia is ready to join Schengen area. 25 листопада 2021.
  41. ↑ Council concludes Croatia has fulfilled the necessary conditions for the full application of the Schengen acquis. 9 грудня 2021.
  42. ↑ Plenković: 2022 Essential Because of Accession to Schengen and Euro Area. 14 грудня 2021. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 24 грудня 2022.
  43. ↑ Robert Golob: Arbitražni sporazum ostaje 'sidro' u politici prema Hrvatskoj. 26 квітня 2022.
  44. ↑ Fajon: Trudim se da Hrvatska što prije uđe u Schengen, ali…. 12 травня 2022.
  45. ↑ Tanja Fajon: "Hrvatska ne štiti dovoljno svoje granice". Deutsche Welle. 1 лютого 2021.
  46. ↑ EP President: Croatia should join Schengen swiftly, all else would be shameful. 10 травня 2022.
  47. ↑ Slovenian gov't statements don't point to Croatia's Schengen blockade, Pahor says. 3 червня 2022.
  48. ↑ Tanja Fajon v intervjuju: Slovenija ne bo blokirala širitev schengna na Hrvaško. 25 червня 2022.
  49. ↑ Govt says Croatia's Schengen entry supported "in principle". 26 жовтня 2022.
  50. ↑ Vstop Hrvaške v schengen ima "načelno podporo" Slovenije, dokončne odločitve še ni. 27 жовтня 2022.
  51. ↑ First State of Schengen Report outlines key priorities and new governance model to [[:Шаблон:As written]] movement rights. 24 травня 2022. {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
  52. ↑ No doubt about Eurozone membership, decision on entry into Schengen area can be expected in autumn. vlada.gov.hr. 22 червня 2022. Процитовано 24 червня 2022.
  53. ↑ Agenda - Index - Wednesday, 9 November 2022 - Thursday, 10 November 2022. www.europarl.europa.eu (англ.). Процитовано 10 листопада 2022.
  54. ↑ EU Formally Begins Process of Croatia's Admission to Schengen Area. Архів оригіналу за 13 липня 2022. Процитовано 24 грудня 2022.
  55. ↑ Proposals of the EU Council: Croatia soon Schengen member?. 7 липня 2022. Процитовано 3 серпня 2022.
  56. ↑ Czechia backs Croatian quick Schengen entry.
  57. ↑ MEPs give green light to Croatia's Schengen accession | News | European Parliament. 25 жовтня 2022.
  58. ↑ MEPs back Croatia's Schengen accession | News | European Parliament. 11 жовтня 2022.
  59. ↑ Croatia moves nearer to Schengen accession.
  60. ↑ Austria backs Schengen for Croatia, not Bulgaria, Romania. 24 листопада 2022.
  61. ↑ Netherlands firmly against Bulgaria entering Schengen, but Romania & Croatia can join. 2 грудня 2022.
  62. ↑ Council decides to lift border controls with Croatia. 8 грудня 2022.
  63. ↑ а б Council decision 29 June 2010 on the application of the provisions of the Schengen acquis relating to the Schengen Information System in the Republic of Bulgaria and Romania (2010/365/EU) Europa
  64. ↑ а б Press corner. European Commission - European Commission.
  65. ↑ а б Schengen zone: Delay for Bulgaria and Romania to join. British Broadcasting Corporation. 9 червня 2011. Процитовано 9 червня 2011.
  66. ↑ а б Castle, Stephen (22 вересня 2011). Europe Denies 2 Nations Entry to Travel Zone. The New York Times. Архів оригіналу за 24 вересня 2011. Процитовано 23 вересня 2011.
  67. ↑ а б в г Robinson, Frances (22 вересня 2011). Bulgaria, Romania Blocked From Travel Zone. The Wall Street Journal. Процитовано 25 вересня 2011.
  68. ↑ а б Sutherland, Joe (22 квітня 2014). Bulgaria made to wait for Schengen access. euroviews.eu. Процитовано 31 липня 2014.
  69. ↑ а б Romania tells EU: 'We are ready for Schengen when you are'. euractiv.com. 5 грудня 2013. Процитовано 31 липня 2014.
  70. ↑ а б в г EP Voted For "Access" of Bulgaria and Romania to the Schengen Visa Information System - Novinite.com - Sofia News Agency. www.novinite.com.
  71. ↑ а б EUR-Lex - 32018D0934 - EN - EUR-Lex.
  72. ↑ а б European Parliament Votes to Admit Bulgaria and Romania to Schengen Area. 11 грудня 2018.
  73. ↑ а б Procedure File: 2018/2092(INI) | Legislative Observatory | European Parliament.
  74. ↑ Ministrul austriac de Interne: „Are sens să includem Croația și să nu includem acum Bulgaria și România” în Schengen. www.digi24.ro (рум.). Процитовано 3 грудня 2022.
  75. ↑ Єврокомісія: Болгарія повністю відповідає вимогам для приєднання до “шенгену”. www.eurointegration.com.ua (укр.). Процитовано 5 грудня 2022.
  76. ↑ Technical Notice (2): Getting ready for the end of the Transition Period (PDF). Government of Gibraltar. 21 вересня 2020. Процитовано 14 січня 2021.
  77. ↑ Judgement of the court in Case C-192/99. In 1982, in view of the entry into force of the British Nationality Act 1981, the United Kingdom Government lodged with the Italian Government, as depositary of the Treaties, the 1982 Declaration, which replaced the 1972 Declaration with effect from 1 January 1983. The 1982 Declaration provides: 'As to the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland, the terms "nationals", "nationals of Member States" or "nationals of Member States and overseas countries and territories", wherever used in the Treaty establishing the European Economic Community, the Treaty establishing the European Atomic Energy Community or the Treaty establishing the European Coal and Steel Community or in any of the Community acts deriving from those Treaties, are to be understood to refer to: (a) British citizens; (b) Persons who are British subjects by virtue of Part IV of the British Nationality Act 1981 and who have the right of abode in the United Kingdom and are therefore exempt from United Kingdom immigration control; (c) British Dependent Territories citizens who acquire their citizenship from a connection with Gibraltar.
  78. ↑ а б Ashifa Kassam; Daniel Boffey (31 грудня 2020). Spain and UK reach draft deal on post-Brexit status of Gibraltar. The Guardian.
  79. ↑ а б в Chief Minister's Statement – The New Year's Eve 'In-Principle' Agreement: A Post Brexit Deal for Gibraltar - 946/2020. Government of Gibraltar. Процитовано 31 грудня 2020.
  80. ↑ Brexit: Gibraltar gets UK-Spain deal to keep open border. BBC News. 31 грудня 2020. Процитовано 31 грудня 2020.
  81. ↑ Press Conference of HM Government of Gibraltar. Government of Gibraltar. 31 грудня 2020. Процитовано 2 січня 2020. We anticipate that residents of Gibraltar of whatever nationality—the residence in Gibraltar is what matters—will have the ability to enter and exit Schengen like Schengen nationals, if you want to express it that way, and that those who are not resident in Gibraltar, or indeed in the rest of the Schengen Area, will then have to go through the third-country national check. [...] They will have to show their passports, as they do today. [...] Today a non-Gibraltar resident who is a British citizen has to show his passport and has to be given entry by the BCA, because they come into Gibraltar. In the future they will be given entry by the BCA and by the Schengen authorities, by Frontex, to be able to enter Gibraltar, and the Schengen zone.
  82. ↑ Press Conference of HM Government of Gibraltar. Government of Gibraltar. 31 грудня 2020. Процитовано 2 січня 2020. They will in effect be looking out for the same things, but they will be dealing with different entry points, in effect, there will be a Gibraltar entry point and a Schengen entry point. The best example I can give you which we have wrestled with—it's slightly different—is the sort of agreement which provided for juxtaposed controls at St Pancras and Paris, but in a very different way, because you haven't got this principle here of those juxtaposed controls; you have two controls to go through. In one control you're given entry into Gibraltar, and in the other control you're given entry into Schengen.
  83. ↑ Post-Brexit talks on Gibraltar's future drag into 2022
  84. ↑ Talks on Gibraltar's future relationship with EU go into fifth round
  85. ↑ Ninth round of treaty negotiations on Gibraltar's future relationship took place in London in past 2 days, Attorney General reveals at Opening of Legal Year. GBC News. Gibraltar. 7 жовтня 2022.
  86. ↑ Foreign Minister says Cyprus not to join Schengen before 2010. Embassy of the Republic of Cyprus in Berlin. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 3 лютого 2010.
  87. ↑ Frequently asked questions. europa.eu. European Commission. 29 березня 2011. Процитовано 15 вересня 2011. When will Cyprus, Romania and Bulgaria join the Schengen area?... These three Member States still have to pass the Schengen evaluation before they can join the Schengen area. The target date for Bulgaria and Romania is 2011.
  88. ↑ Annie Charalambous, ред. (4 листопада 2019). Cyprus submitted application to enter Schengen area in September. In Cyprus. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019.
  89. ↑ Angelica Azadyants, ред. (20 листопада 2019). EU experts due in Cyprus to assess Schengen acquis implementation. In Cyprus. Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 20 листопада 2019.
  90. ↑ Cyprus approved access to Schengen information on people entering the country | Cyprus Mail.
  91. ↑ Question for written answer to the Council E-000901/2022 Rule 138 Eugen Tomac (PPE). Europarl.europa.eu. 3 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022. Given the importance of abolishing EU internal border controls as part of the European integration process, what obstacles remain in the path of Romanian accession to the Schengen area 15 years after joining the EU? Can Council explain why more progress has been made in this direction with Croatia, the newest EU Member State?
  92. ↑ Aderarea României la Schengen va fi stabilită în Consiliul JAI din 8-9 decembrie. CE a anunțat temele de pe agenda reuniunii. www.digi24.ro (рум.). Процитовано 1 грудня 2022.
  93. ↑ Nu intrăm în Schengen. Austria și Olanda au votat împotriva noastră. www.digi24.ro (рум.). Процитовано 8 грудня 2022.
  94. ↑ Ministrul austriac de Interne: "Are sens să includem Croația și să nu includem acum Bulgaria și România" în Schengen. www.digi24.ro (рум.). Процитовано 3 грудня 2022.
  95. ↑ Ernst, Julian (7 грудня 2022). Romania: Austria's objections on Schengen bid are factually incorrect. Romania Insider (англ.). Процитовано 7 грудня 2022.
  96. ↑ Constanda, Ada (7 грудня 2022). Întrebarea pusă de trei ori de presa română prezentă la Viena și la care cancelarul Nehammer n-a răspuns [The question asked three times by the Romanian media present in Vienna and to which Chancellor Nehammer did not answer]. Libertatea (рум.). Процитовано 7 грудня 2022.
  97. ↑ Nu intrăm în Schengen. Austria și Olanda au votat împotriva noastră. www.digi24.ro (рум.). Процитовано 8 грудня 2022.
  98. ↑ Stan, Cosmin; Petcu, Iulia (10 грудня 2022). Protest la cel mai înalt nivel al României față de Austria. Ciucă și Bode se contrazic în declarații (рум.). Pro TV.
  99. ↑ Țaga, Maria (9 грудня 2022). Românii se răzbună pe Austria. Ce companii sunt boicotate după refuzul Vienei de a ne accepta în Schengen. Adevărul (рум.).
  100. ↑ Lică, Ștefan (10 грудня 2022). Inscripție anti-austriacă apărută pe peretele unei sucursale Raiffeisen Bank din Cluj. Reacția polițiștilor. Adevărul (рум.).
  101. ↑ Порошенко хоче, щоб Україна вступила в Шенгенську зону. Українська правда (укр.). Процитовано 24 грудня 2022.
  102. ↑ Порошенко сподівається, що Україна приєднається до Шенгенської зони. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 24 грудня 2022.
Члени ЄС
Прапор Європейського Союзу
Не члени ЄС
Члени ЄС, що не входять до зони: Болгарія • Велика Британія • Ірландія • Кіпр • Румунія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Розширення_Шенгенської_зони&oldid=41679460