Роман Малиновський (письменник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Малиновський.
Роман Малиновський
Народився 14 липня 1985(1985-07-14) (38 років)
Івано-Франківськ
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність письменник, видавець
Alma mater Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Мова творів українська

Роман Малиновський (14 липня 1985, Івано-Франківськ) — український письменник. Автор збірки оповідань «Солодке життя». Співзасновник, головний редактор та артдиректор видавництва «Вавилонська бібліотека».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1985 року в Івано-Франківську. Дитинство провів у спальному мікрорайоні «Позитрон», середню освіту отримав у школі № 10. У 2007-му закінчив Юридичний інститут Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника з дипломом «Спеціаліст права». Працював кореспондентом місцевих та регіональних видань.

У 2003 році став співзасновником літературного альманаху «Парова зозуля» (спільно з Міреком Боднарем та Віктором Мухіним). Перший номер альманаху, який зібрав під обкладинкою прозові та поетичні твори молодих українських письменників, вийшов друком у 2006 році.

У 2005-2007 роках був членом редколегії та журналістом молодіжного видання «Пластилін».

У 2007 році працював у відділі маркетинґу Івано-Франківської філії «Райффайзен Банк Аваль».

У 2008 — менеджером проєктів «Благодійної фундації Короля Юрія» де був керівником і автором проєкту «Виборче право України для незрячих» — книжки, надрукованої шрифтом Брайля та фестивалю короткометражних фільмів «Процедура 1503», присвячених темі прав людини.

У 2008-2012 був куратором літературної програми фестивалю «Потяг до Яремчого».

У 2010-му працював в арт-відділі «Холдингу емоцій ФЕСТ!» (Львів).

Із 2014-го був куратором напрямку розвитку візуального мистецтва у громадській організації «Тепле місто», де був співорганізатором резиденції для художників. З час роботи у «Теплому місті» провів резиденції Павела Альтгамера (проєкт «Конгрес рисувальників», куратор — Євген Самборський), Славоміра Збьока Чайковського (проєкт «Свіжа фарба», співкуратори — Євген Самборський та Лілія Гоголь), Сергія Радкевича (проєкт «Фраґменти візуальної маніпуляції», куратор — Віталій Грех).

У 2013 році разом з партнерами заснував видавництво «Вавилонська бібліотека» яке очолює досі. Видавництво спеціалізується на виданнях перекладної інтелектуальної прози XX та XXI століть.

У 2015 році був стипендіатом програми Ґауде Полонія польського Міністра культури та національної спадщини. У рамках стипендії створив проєкт «MONO», збірку інтерв'ю з українськими перекладачами творів Станіслава Вінценза, Бруно Шульца та Зиґмунта Гаупта, а також есеями, присвяченими цим авторам. MONO вийшов під логотипом проєкту «Цивілізація» обмеженим накладом —100 примірників — у 2019 році. 2021 року у видавництві «Крок» вийшов другий номер проєкту присвячений Корнелю Філіповичу.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Книжки:

  • «Солодке життя», збірка оповідань — Чернівці: Meridian Czernowitz, 2021. — 176 с.

Журнальні публікації:

  • «Дві лінії», журнал REPORTERS, №2, 2021.
  • «Останній сеанс в кінотеатрі „Меланхолія“», журнал Harper's Bazaar Ukraine, липень-серпень, 2019.
  • «Двадцять п'ять днів», журнал Київ, № 1-2, 2018.
  • «Програма», журнал Березіль № 7-9, 2017.
  • «Програма», інтернет-видання TekstOver № 12, 2017.
  • «Східний ліс», інтернет-видання Gazeta.ua, 2017.
  • «Тераріум», інтернет-видання Inspired, 2017.
  • «Goodbye blue sky…», «Конверт із заголовком», «Гармонія», «Вміння літати», «Сповідь одного предмету», альманах «Паперова зозуля», 2006.

Оповідання «Східний ліс» увійшло в короткий список номінантів конкурсу української новели журналу «Країна».

Книжкові публікації іноземними мовами:

  • «Солодке життя», збірка оповідань у перекладіпольською Богдана Задури / «Słodkie życiei» — Częstochowa: Galeria Literacka, 2022. — 148.
  • «Порахувати війни» есей в перекладі німецькою в складі збірки / «Ukraine mon amour: voices of a free nation» — Wien: Passagen Verlag, 2022. —160.

Журнальні публікації іноземними мовами:

Англійською:

  • «За дві хвилини до півночі» в перекладі Домініки Гоффман / «Two Minutes to Midnight», журнал Mayday, травень 2022.
  • «Порахувати війни» в перекладі Кейт Цуркан / «Count the Wars», видання New England Review, 2022.
  • «Дві лінії» в перекладі Микити Москалюка / «Two Lines», есей, видання Apofenie, 2021.
  • «Споглядаючи Годара» в перекладі Тетяни Михе / «Contemplating Godard», видання Versopolis, 2020.

Польською (в перекладах Богдана Задури):

  • «Порахувати війни» / «Policzyć wojny», журнал Czas literatury №2 (18), 2022.
  • «Бенкет» / «Bankiet», журнал Galeria, 2022.
  • «Останній сеанс в кінотеатрі “Меланхолія”» / «Ostatni seans w kinie „Melancholia”», журнал Akcent №1, 2022.
  • «За дві хвилини до півночі» / «Za dwie minuty północ», видання Aktualnik, 2022
  • «Каїрський експрес» / «Kairski ekspres», журнал Акцент № 4, 2020.
  • «Тераріум» / Pokój 66", czasopismo Пулавська тека № 13, 2015.

Інтерв'ю[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роман_Малиновський_(письменник)&oldid=38036855