Ростовський комбінат шампанських вин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ростовський комбінат шампанських вин
рос. Ростовский комбинат шампанских вин
Тип бізнес
Галузь харчова промисловість
Засновано 1937
Закриття (ліквідація) січень 2021[1][2]
Штаб-квартира Ростов-на-Дону
Продукція шампанські та ігристі вина
rostovskievina.ru

Ростовський комбінат шампанських вин (рос. Ростовский комбинат шампанских вин) — російське підприємство з виробництва шампанських та ігристих вин[3], що розташоване в Ростові-на-Дону.

Історія[ред. | ред. код]

Ростовський-на-Дону завод шампанських вин був побудований згідно Постанови ЦК ВКП(б) та Раднаркому СРСР від 28 липня 1936 року «Про виробництво Радянського шампанського, десертних і столових вин»[4].

У 1937 році запущена 1-ша черга заводу, змонтована в основному з імпортного французького обладнання. Потужність її становила 500 тисяч пляшок шампанського на рік.

У 1938 році закінчилося будівництво 2-ї черги, в 1939 році — 3-ї, які довели потужність заводу до повної проектної потужності випуску в рік — 3 мільйони пляшок шампанського.

У той час завод виробляв шість сортів шампанського вина: сухе, напівсухе, напівсолодке, солодке, мускатне та цимлянське ігристе. У 1940 році в зв'язку із зростанням виноробної техніки та сировинної бази була досягнута висока продуктивність праці, замість 3 мільйонів завод виробив 4 мільйони 200 тисяч пляшок шампанського.

У період тимчасової окупації Ростова-на-Дону під час Німецько-радянської війни заводу було завдано збитків у 85 мільйонів рублів. У лютому 1943 року, коли ворог знаходився ще в 60 кілометрах від міста, розпочалося відновлення заводу. У кінці 1944 року завод був відновлений на потужність 1 мільйон пляшок і здійснив перший випуск радянського шампанського.

30 вересня 1948 року завод виведений на повну довоєнну потужність випуску у 3 мільйони пляшок шампанського на рік.

У 1961—1964 рр. основною продукцією заводу було Радянське шампанське та Цимлянське ігристе. У 1960-ті роки ростовське шампанське почали експортувати в НДР, Угорщину, Польщу, Чехословаччину, Югославію та інші країни.

31 березня 1970 року Ростовський завод шампанських вин був об'єднаний з Ростовським дослідно-експериментальним винзаводом. Із цього моменту він став називатися Ростовським комбінатом шампанських вин.

У період із 1986 по 1992 роки комбінат випускав: радянське шампанське, рожеве ігристе, Ростовське ігристе, мускат «Донський ігристий», «Херес».

Виробництво[ред. | ред. код]

Потужність комбінату становить 13 мільйонів пляшок на рік[5].

На комбінаті функціонують 3 цехи основного виробництва.

Цех виноматеріалів розрахований на зберігання виноматеріалів, що надходять від виноробних господарств. Шампанські виноматеріали з традиційних сортів винограду Аліготе, Рислінг, Совіньйон, Шардоне комбінат закуповує у виноробних господарствах Дону, Ставропольського та Краснодарського країв, а також країн СНД та Європи.

Цех шампанізації оснащений акратофорами для вторинного бродіння і лініями безперервної шампанізації. На комбінаті вперше в СРСР почали виробляти шампанські й ігристі вина в металевих резервуарах — акратофорах Фролова-Багреєва. У 1964 році запроваджено безперервний метод шампанізації, який і донині використовується на комбінаті. Дозрівання шампанських та ігристих вин відбувається в безперервному потоці у великих ємностях (акратофорах) при постійному тиску (5-6 кгс/см²). У результаті бродіння шампанські та ігристі вина природним чином насичується вуглекислотою.

Цех розливу та обробки оснащений трьома лініями розливу. Продуктивність лінії розливу шампанських та ігристих вин становить10 тисяч пляшок/год

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://rostov.aif.ru/society/details/prekratil_li_rabotu_rostovskiy_kombinat_shampanskih_vin
  2. https://www.rbc.ru/rostov/freenews/600e947e9a7947f8bce62824
  3. Журнал «Профиль» — Лидеры по производству игристых вин в России по итогам 2010 года
  4. Шампанское из СССР. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 4 січня 2021.
  5. Член союза виноградарей и виноделов России. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 12 вересня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]