Ротань-головешка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ротань-головешка
Головешка в акваріумі
Головешка в акваріумі
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Ряд: Бичкоподібні (Gobiiformes)
Підряд: Бичковидні (Gobioidei)
Родина: Головешкові (Odontobutidae)
Рід: Perccottus
Dybowski, 1877
Вид: Ротань-головешка
Perccottus glenii
Dybowski, 1877
Розповсюдження ротаня-головешки
Розповсюдження ротаня-головешки
Синоніми
  • Eleotris dybowskii Herzenstein & Warpachowski, 1887
  • Eleotris pleskei Warpachowski, 1887
  • Perccottus glehni Dybowski, 1877
  • Percottus glehni Dybowski, 1877
  • Percottus pleskei (Warpachowski, 1888)
Посилання
Вікісховище: Perccottus glenii
Віківиди: Perccottus glenii
EOL: 345056
ITIS: 637837
МСОП: 159715238
NCBI: 284583

Ротань-головешка[1], також відома як головешка амурська[2] (Perccottus glenii) — прісноводна риба, що належить до монотипового роду Perccottus, родини Головешкові (Odontobutidae). Іноді головешку плутають із бичком-ратаном, але це різні види риб.

Характеристика

[ред. | ред. код]
Голова ротаня

Завдовжки до 25 см. Тіло витягнуте, валькувате, товсте біля голови та сплюснуте з боків біля хвоста. Голова дуже велика, з великим ротовим отвором. Нижня щелепа довша за верхню. Губи м'ясисті. Зуби гарно розвинені, багаторядні, зігнуті. Очі великі. Тіло та більша частина голови вкрита досить крупною лускою. Як і всі окунеподібні головешка має 2 спинних плавці. Хвостовий плавець закруглений. Забарвлення самиць зеленувато-сіре з темними плямами, самці зазвичай майже чорні, а у період нересту самці стають повністю чорними.

Ареал

[ред. | ред. код]

Природний ареал охоплює водойми Далекого Сходу (басейн річки Амур: східні райони Сибіру, Маньчжурії та Кореї). У 1912 році потрапив до Європи як акваріумна рибка, а потім був випущений у природні водойми, де гарно пристосувався до нових умов життя та почав розширювати ареал існування. Наразі зустрічається на значній частині європейської території Російської Федерації, в Сибіру, в Казахстані та Узбекистані, поширився країнами Європи, а саме в Польщі та країнах Дунайського басейну[3][4][5][6]. На сьогодні найзахіднішою точкою ареалу цього виду є Баварія, де він відзначений у ставках в басейні Дунаю.[7][8]

Ротань з-під Вінниці

В Україні зустрічається з кінця 1970-х, коли потрапив до водойм західної України разом із рибами-фітофагами. Пізніше був занесений до басейну річки Латориці на Закарпаття.[9] В останні роки поширився басейном верхнього Дністра, Прута,[10][11] і Дніпра[12]. В останні роки відзначений у межах України в нижньому Дунаї в районі Вилкова,[13] а також підтверджений в басейні Південного Бугу, зокрема в річці Гірський Тікич.[14] 2018 року цей вид з'явився в басейні річки Хорол на Полтавщині. Відома одна знахідка у морському середовищі в Ягорлицькій затоці Чорного моря.[15]

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Головешка відрізняється великою витривалістю та екологічною пластичністю. Він може жити у водоймах, які промерзають наскрізь або повністю пересихають, можуть жити у воді з малим вмістом кисню або навіть у болоті. При несприятливих умовах занурюється у мул. Тримається заростей водної рослинності. Головешка — ненажерливий хижак. Він атакує будь-яку здобич, що менше нього за розмірами, включаючи особин свого виду. Нападати на рибу може навіть з повним шлунком. Також живиться ікрою риб та падлом. Тривалість життя головешка у водоймах Європи становить 8 — 10 років.

Розмноження

[ред. | ред. код]

Статевої зрілості досягає у 3-4 роки, будучи завдовжки 5 — 7 см. Розмноження починається у травні, коли температура води прогріється до 15°С. Нереститься біля берегів, ікру відкладає на водну рослинність або інший твердий субстрат. Плодючість до 4,5 тисяч ікринок. Відкладену самицею ікру під час інкубації охороняє самець, він відганяє від кладки риб та забезпечує аерацію, працюючи плавцями.

Значення

[ред. | ред. код]

Є об'єктом лову рибалок-аматорів, м'ясо головешка має гарні смакові якості. Ротань-головешка вважається дуже шкідливою рибою, яка внаслідок своєї ненажерливості може винищити усі види риб у водоймі або суттєво скоротити їх популяції. Навіть відомий факт утворення ротанем-головешкою моновидового угруповання в Латвії.[16]

В Європейському Союзі включено до списку чужорідних інвазійних видів[17].

Література

[ред. | ред. код]
  1. Куцоконь Ю., Квач Ю. Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку // Біологічні студії. — 2012. — Т. 6, №2. — С. 199—220. Архів оригіналу за 23 червня 2013.
  2. Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ: Наук. думка, 1983. — 411 с.
  3. Hegediš A, Lenhardt M, Mićković B, Cvijanović G, Jarić I, Gačić Z (2007) Amur sleeper (Perccottus glenii Dubowski, 1877) spreading in the Danube River Basin. Journal of Applied Ichthyology, 23: 705–706.
  4. Jurajda P, Vassilev M, Polačik M, Trichkova T (2006) A first record of Perccottus glenii (Perciformes: Odontobutidae) in the Danube River in Bulgaria. Acta Zoologica Bulgarica 58: 279–282.
  5. Koščo J, Lusk S, Halačka K, Lusková V (2003) The expansion and occurrence of the Amur sleeper (Perccottus glenii) in eastern Slovakia. Folia Zoologica 52(3): 329–336
  6. Reshetnikov A.N. (2004) The fish Perccottus glenii: history of introduction to western regions of Eurasia. Hydrobiologia, 522: 349–350.
  7. Reshetnikov A.N., Schliewen U.K. (2013) First record of the invasive alien fish rotan Perccottus glenii Dybowski, 1877 (Odontobutidae) in the Upper Danube drainage (Bavaria, Germany) [Архівовано 17 березня 2015 у Wayback Machine.]. Journal of Applied Ichthyology, 29: 1367–1369.
  8. Nehring S., Steinhof J. (2015) First records of the invasive Amur sleeper, Perccottus glenii Dybowski, 1877 in German freshwaters: a need for realization of effective management measures to stop the invasion [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]. BioInv. Rec., 4: 223-232.
  9. Сивохоп Я. М. 1998. Перші знахідки ротана (Perccottus glenii) Dybowski) на Закарпатті // Тези студентської конференції (сер. біологія). Ужгород: Патент № 3, С. 44-45.
  10. Мошу А. Я., Гузун А. А. (2002) Первая находка ротана-головешки — Perccottus glenii (Perciformes, Odontobutidae) в бассейне Днестра. Вестник зоологии, 36(2): 98
  11. Moshu AJ, Davideanu GG, Cebanu AS (2006) Materials on the ichthyofauna diversity of Prut River basin. Acta Ichtiologica Romanica 1: 171–184.
  12. Сабодаш В. М., Ткаченко В. А., Цыба А. А. (2002) Обнаружена популяция ротана Perccottus glenii (Pisces, Odontobutidae) в водоемах Киевской области. Вестник зоологии, 36(2): 90.
  13. Kvach Y. 2012. First record of the Chinese sleeper Perccottus glenii Dybowski, 1877 in the Ukrainian part of the Danube delta [Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.]. BioInvasions Records, 1(1).
  14. Kutsokon Y., Tsyba A., Kvach Y. (2014) The occurrence of the Chinese sleeper Perccottus glenii Dybowski, 1877 in the Southern Bug River Basin, Ukraine [Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.]. BioInvasions Records, 3(1): 45–48.
  15. Kvach Y., Karavanskyi Y., Tkachenko P., Zamorov V. (2021). First record of the invasive Chinese sleeper, Perccottus glenii Dybowski, 1877 (Gobiiformes: Odontobutidae) in the Black Sea. BioInvasions Records. 10 (2): 411—418. doi:10.3391/bir.2021.10.2.19.
  16. Kutsokon I., Tkachenko M., Bondarenko O., Pupins M., Snigirova A., Berezovska V., Čeirāns A., Kvach Y. (2021). The role of invasive Chinese sleeper Perccottus glenii Dybowski, 1877 in the Ilgas Nature Reserve ecosystem: an example of a monospecific fish community. BioInvasions Records. 10 (2): 396—410. doi:10.3391/bir.2021.10.2.18.
  17. Invasive Alien Species of Union concern (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2017. Процитовано 25 лютого 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]