Рудаков Олександр Петрович

Рудаков Олександр Петрович
Народився	11 вересня 1910(1910-09-11) Пологи Олександрівського повіту Катеринославської губернії
Помер	10 липня 1966(1966-07-10) (55 років) Москва
Поховання	Некрополь біля Кремлівської стіни
Країна	Російська імперія  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	державний діяч, політик
Alma mater	Ленінградський гірничий інститут
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Олександр Петрович Рудаков (11 вересня 1910(19100911), Пологи Олександрівського повіту Катеринославської губернії, тепер Запорізької області — 10 липня 1966, Москва) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 6—7-го скликань, депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПРС в 1956—1962 роках. Член ЦК КПРС у 1962—1966 роках. Кандидат у члени ЦК КП(б)У в 1949—1952 роках. Член ЦК КПУ в 1952—1956 роках.

Біографія

Народився в родині службовця. Закінчив сім класів неповної середньої школи на Петровському руднику Донбасу.

У 1925 році вступив до комсомолу. З 1927 року працював плакатистом Будинку культури, а з 1928 року — кріпильником, лебідчиком, забійником на шахтах № 1 та № 4—2 Петровського рудника Донбасу.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1930 році відряджений на навчання на робітничий факультет Ленінградського гірничого інституту. У 1932—1937 роках — студент Ленінградського гірничого інституту.

З 1936 року — на комсомольській роботі. У 1937 році закінчив Ленінградський гірничий інститут.

У січні 1938—1942 роках — інструктор, завідувач вугільно-рудного відділу ЦК КП(б)У, заступник завідувача відділу вугільної промисловості ЦК КП(б)У.

Під час німецько-радянської війни у 1941—1942 роках був уповноваженим Військової Ради Південно-Західного фронту. У вересні 1942 — квітні 1944 року — інструктор Управління кадрів ЦК ВКП(б).

З травня 1944 по листопад 1948 року — завідувач відділу вугільної промисловості ЦК КП(б)У. Одночасно в грудні 1946 (затверджений) — листопаді 1948 року — заступник секретаря ЦК КП(б)У по вугільній промисловості.

У грудні 1948 — січні 1953 року — завідувач відділу важкої промисловості ЦК КП(б)У.

У січні 1953 — 1954 року — завідувач відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК КПУ.

З 1954 до 10 липня 1966 року — завідувач відділу важкої промисловості ЦК КПРС.

23 листопада 1962 — 10 липня 1966 року — секретар ЦК КПРС. 23 листопада 1962 — 16 листопада 1964 року — голова Бюро ЦК КПРС по промисловості і будівництву.

Нагороди

• два ордени Леніна
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани»
• медалі

Література

• Депутаты Верховного Совета СССР 6-го созыва. — М., 1962.

Посилання

• (рос.)Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991