Рудик Володимир Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Володимирович Рудик
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження 20 березня 1989(1989-03-20)
с. Золотники, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Смерть 22 серпня 2020(2020-08-22) (31 рік)
Схід України
Громадянство  УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Військова служба
Вид ЗС Сухопутні війська
Формування
Війни / битви російсько-українська війна
Командування
Командир роти

Володи́мир Володи́мирович Ру́дик (20 березня 1989, с. Золотники, Тернопільська область — 22 серпня 2020, Схід України) — український військовик, командир роти 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.

Життєпис[ред. | ред. код]

Володимир Рудик народився 20 березня 1989 року в селі Золотниках, нині Золотниківської громади Тернопільського району Тернопільської области України.

Закінчив інженерно-педагогічний факультет Тернопільського національного педагогічного університету.

З перших днів добровольцем пішов на фронт. Пройшов бойовий шлях від солдата до старшого лейтенанта, отримав при цьому шість державних нагород. Командував ротою 14-тої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Загинув 21 серпня 2020 року на Сході України[1].

22-24 серпня 2020 року було оголошено Днем жалоби в Золотниківській громаді[2].

Залишилися батьки, сестра. Похований в рідному селі[3].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

На честь Володимира Рудика відкрито пам'ятну дошку[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. "Хочемо знати правду", – родич загиблого бійця з Тернопільщини звернувся до Президента. Новини Тернополя і області - За Збручем (ua) . 26 серпня 2020. Процитовано 29 березня 2024.
  2. РУДИК Володимир Володимирович. Тернопільщина (укр.). 24 серпня 2020. Процитовано 29 березня 2024.
  3. На Тернопільщині провели в останню путь бійця, котрий загинув на Луганщині. Новини Тернополя і області - За Збручем (ua) . 24 серпня 2020. Процитовано 29 березня 2024.
  4. Книга Пам'яті.

Джерела[ред. | ред. код]