Рудольф Гайгер

Рудольф Гайгер
нім. Rudolf Geiger
Народився	19 листопада 1891(1891-11-19) Фридлант, Австро-Угорщина
Помер	14 січня 1972(1972-01-14) (80 років) Вельс, Верхня Австрія, Австрія
Діяльність	офіцер
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди	Золотий німецький хрест Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина) Пам'ятна військова медаль (Австрія) Хрест «За вислугу років» (Австрія) Золотий знак «За заслуги перед Австрійською Республікою» Лицарський хрест ордена Заслуг (Австрія) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу

Рудольф Гайгер (нім. Rudolf Geiger; 19 листопада 1891, Фрідланд — 14 січня 1972, Вельс) — австро-угорський, австрійський і німецький офіцер, генерал-майор вермахту. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія

18 серпня 1912 року вступив в австро-угорську армію. Учасник Першої світової війни, командир взводу, полковий ад'ютант і командир ескадрону 6-го ландверного уланського (потім стрілецького) полку. Після війни продовжив службу в австрійській армії. З 1 квітня 1921 року — командир кулеметної роти, з 7 квітня 1936 року — 4-го батальйону 8-го альпійського єгерського полку. Після аншлюсу 15 березня 1938 року автоматично перейшов у вермахт. З 26 липня 1938 року — командир 2-го батальйону 130-го піхотного полку, з 1 серпня 1938 по 5 червня 1940 року — 3-го батальйону 133-го піхотного полку, з 22 червня 1940 по 18 лютого 1943 року — 289-го піхотного полку, з 13 травня 1943 по 25 травня 1944 року —215-го резервного піхотного полку. В серпні-вересні 1943 року пройшов курс командира дивізії. З 1 червня 1944 року — командир бойового училища і комендант навчального полігону в Броді. З лютого 1945 року — командир 17-го поліцейського батальйону, який бився з югославськими партизанами. В травні 1945 року призначений бойовим комендантом Загреба. 10 травня взятий в полон партизанами. В 1949 році засуджений до 20 років таборів. 15 квітня 1951 року звільнений і повернувся в Австрію.

Звання

• Лейтенант (18 серпня 1912)
• Оберлейтенант (2 серпня 1914)
• Ротмістр (1 листопада 1917)
• Гауптман (1 квітня 1921)
• Штабсгауптман (23 червня 1923)
• Майор (22 січня 1928)
• Оберстлейтенант (1 січня 1938)
• Оберст (1 грудня 1940)
• Генерал-майор (1 грудня 1944)

Нагороди

• 2 срібні і бронзова медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з мечами
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою і мечами
• Військовий Хрест Карла
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (25 років)
• Золотий знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
• Орден Заслуг (Австрія), лицарський хрест
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Німецький хрест в золоті (22 листопада 1941)

Література

• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання

• Біографічні дані.
• Нагороди.