Рудольф Кніч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рудольф Теофіл Кніч
нім. Rudolf Knietsch
Народився 13 грудня 1854(1854-12-13)[1]
Ополе, Оппельн[d], Сілезія, Королівство Пруссія, Німецький союз
Помер 28 травня 1906(1906-05-28)[1] (51 рік)
Людвігсгафен-на-Рейні, Німеччина
Поховання Берґфрідгофd
Країна  Німецька імперія
Діяльність хімік
Alma mater Королівська промислова академія у Берліні
Галузь промислова хімія
Відомий завдяки: розробка синтезу сульфатної кислоти, зрідження хлору
Нагороди

CMNS: Рудольф Кніч у Вікісховищі

Рудо́льф Теофі́л Кніч (нім. Rudolf Knietsch; 13 грудня 1854 — 28 травня 1906) — німецький хімік.

Рудольф Кніч народився 19 грудня 1854 року в містечку Оппельн (нині Ополе, Польща) у сім'я коваля. Через малий статок сім'ї він не зміг закінчити гімназії, тому отримав робочу спеціальність і працював слюсарем на залізниці. Пізніше Кніч навчався у ремісничих школах міст Бріг та Гливиці, став студентом промислової академії у Берліні, згодом захистив докторську дисертацію в Єнському університеті.

У 1880—1884 роках Рудольф працював асистентом в університеті, а також консультантом на деяких підприємствах. З 1884 року він працював у компанії «Баденська анілінова і содова фабрика» (BASF).

На фабриці BASF Кнічу вдалося розробити ефективний метод синтезу сульфатної кислоти, завдяки чому фабрика стала світовим лідером з виробництва кислоти[2].

Ще одним досягненням Кніча є успішне зрідження хлору, так з'явилася можливість його зберігання та транспортування. Пізніше ця розробка була використана Німеччиною для створення першої хімічної зброї.

За великі досягнення у сфері розробок хімічних апаратів в 1904 році радою акціонерів BASF Кніча було обрано директором компанії. Він обіймав цю посаду два роки, до своєї смерті 26 травня 1906 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Енциклопедія Брокгауз
  2. BASF Historical Milestones. Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 2 квітня 2012.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Биографии великих химиков. Перевод с нем. под ред. Быкова Г. В. — М.: Мир, 1981. 320 с.