Рукн ад-Дін II
| Рукн ад-Дін II | |
|---|---|
| Народився |
невідомо Герат |
| Помер |
3 вересня 1305 Хайсар |
| Національність | таджик |
| Титул | малік Герату |
| Термін | 1277—1295 роки |
| Попередник | Шамс ад-Дін Мухаммад |
| Наступник | Фахр ад-Дін |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Курти |
| Батько | Шамс ад-Дін Мухаммад |
| Діти | Гіяс ад-Дін і Фахр ад-Дін |
Рукн ад-Дін II (*д/н — 3 вересня 1305) — 3-й малік Держави Куртів у 1277—1295 роках. Відомий також як Шамс ад-Дін II.
Життєпис[ред. | ред. код]
Син Шамс ад-Діна Мухаммада I. 1277 року останній, вирушаючись до двору ільхана Абаки, передав Рукн ад-Діну владу. Вже у січні 1278 року після отруєння Шамс ад-Діна Мухаммада I за наказом ільхана отримав від останнього підтвердження своєї влади. Прийняв ім'я Шамс ад-Дін.
У 1279—1280 роках брав участь у військовій кампанії Абаки проти Нікудерійської орди, отримавши за це 1281 року Кандагар. Але йому довелося придушити повстання місцевих нікудерійських беїв.
1284 року перебрався до фортеці Хайсар, передавши управління Гератом синові Фахр ад-Діну, оскільки в Державі Хулагуїдів розпочалася політика з централізації влади: у Фарсі було відсторонено Салгуридів, обмежено владу Кутлугханідів в Кермані. Цим скористалися нікудерійські беї, які відвоювали Кандагар, а потім стали вчиняти напад на Гератську область.
1288 року повернувся до влади, поваливши свого сина Фахр ад-Діна. Про керованість володіннями Куртів ще більше погіршилося. До 1294 року торгівельні шляхи стали небезпечні через грабіжників, зросла корупція, сільське господарство скоротилося, а малі села, особливо у віддалених районах, були покинуті. 1295 року офіційно був позбавленим влади ільханом Газаном, затвердивши маліком Фахр ад-Діна.
Перебрався до замку Хайсар, де провів решту життя, померши 1305 року.
Джерела[ред. | ред. код]
- Peter Jackson (1986). The Cambridge History of Iran, Volume Six: The Timurid and Safavid Periods. ISBN 0-521-20094-6