Русак Петро Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Петро Русак
Особисті дані
Повне ім'я Петро Романович Русак
Народження 20 листопада 1970(1970-11-20) (53 роки)
  Івано-Франківськ, УРСР
Зріст 190 см
Вага 80 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція нападник
Юнацькі клуби
СРСР СДЮШОР «Прикарпаття»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1989—1995 СРСР/Україна «Прикарпаття» 146 (36)
1993—1996  Україна «Хутровик» 12 (6)
1996 Україна «Динамо» (К) 0 (0)
1996—1997 Росія «Чорноморець» (Н) 21 (3)
1997—1999 Україна «Прикарпаття» 45 (10)
1999  Україна «Енергетик» (Б) 1 (0)
1999—2001 Латвія «Дінабург» 26 (5)
2002—2003 Україна «Енергетик» (Б) 25 (7)
2011 Україна «Прикарпаття» 0 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Петро Романович Русак (нар. 20 листопада 1970, Івано-Франківськ[1], УРСР) — радянський та український футболіст, виступав на позиції нападника.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Вихованець СДЮШОР «Прикарпаття». Перші тренери: Іван Краснецький, Борис Пазухін[1].

Футбольну кар'єру розпочав у 1989 році в складі «Прикарпаття» з Івано-Франківська. Наступний сезон провів в івано-франківському «Автомобілісті», після чого повернувся до «Прикарпаття». У 1996 році виступав за «Хутровик». Того ж року отримав запрошення від київського «Динамо», але через високу конкуренцію за місце в стартовій 11-ці київського клубу так і не зіграв жодного офіційного поєдинку за «Динамо» й вирішив змінити команду. У 1996 році перебрався в російський «Чорноморець» з Новоросійська, за який в чемпіонаті Росії дебютував 27 липня того року в домашньому матчі проти нижньогородського «Локомотива», в якому відзначився двома забитими м'ячами[2]. Після чого кар'єра в клубі складалася невдало, в решті 20 матчах він вразив ворота суперників лише одного разу й влітку 1998 року повернувся в «Прикарпаття». У 1999 році провів 1 матч за «Енергетик» з Бурштина й незабаром перебрався в латвійський «Дінабург», де грав до завершення 2001 року[3]. У 2002 році повернувся в «Енергетик», де й завершив професіональну кар'єру гравця у віці 33 років. Надалі грав за аматорські клуби «Прикарпаття», «Прикарпаття-2», «Карпати» (Яремче) та «Галичина-Табак» (Івано-Франківськ)[4]. Рекордсмен «Прикарпаття» за кількістю забитих м'ячів у Вищій лізі — 26 голів. У 1996 та 1998 роках (разом з Павлом Іричуком) був найкращим бомбардиром «Прикарпаття».

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

По завершенні кар'єри професіонального футболіста розпочав тренерську діяльність. Працював з дітьми тренером у СДЮШОР «Прикарпаття» (Івано-Франківськ).

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Петро РУСАК: «Забив м'яч „Вентспілсу“, який став „золотим“ для...„Сконто“» / Петро БЕЛЕЙ, Ігор КОСТЮК // Газета «Український футбол». — 2001. — Вип. 180 (943) (15 грудня). — С. 7.
  2. Протокол матча «Черноморец» — «Локомотив» НН [Архівовано 21 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Латвия. Чемпионат. [Архівовано 20 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Громадсько політичний тижневик Доба. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 20 червня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]