Русско-малороссійскій словарь
 Титульна сторінка «Русско-малороссійского словаря» | |
| Автор | Тимченко Євген Костянтинович |
|---|---|
| Мова | Українська |
| Місце | Київ |
| Видано | 1897-1899 |
«Ру́сско-малороссі́йскій слова́рь» — двотомний російсько-український словник, надрукований у Києві протягом 1897—1899 року Євгеном Тимченком.
Джерела[ред. | ред. код]
Джерелами для російської частини словника, яка містить близько 50 тисяч слів, були:
- «Словарь церковнославянского и русского языка» АН 1867;
- «Толковый словарь живого великорусского языка» В. Даля 1887.
Джерелами для української частини словника, яка містить близько 70 тисяч слів, були:
- «Малоруско-нїмецкий словар» Є. Желехівського та С. Недільського, залежність від якого цілком очевида;
- «Словарь росийсько-український» М. Уманця й А. Спілки, т. І, ІІ;
- «Опыт южнорусского словаря» Шейковського К. В. + 35 інших джерел, передусім, опубліковані записи народної творчості й твори деяких українських письменників.
При доборі українських синонімів упорядник словника віддавав перевагу загальнонародному лексичному матеріалу, уникаючи маловідомих провінціалізмів, а з декількох одночасно наявних форм одного й того самого слова передусім подавав найпоширенішу. Проте були й винятки.
Сутність[ред. | ред. код]
У передмові до словника автор каже, що не мав наміру подати повний російсько-український словник. У російській частині подано тільки слів, загальновживаних у російській літературній мові, а подробиці ж наукової термінології, вислови обласні та архаїзми пропущено. Кожне російське слово перекладено одним або декількома українськими словами, усюди позначено наголос, але без наведення ілюстративних речень і посилань на джерело, окрім хіба що маловідомих український слів. Вряди-годи позначено ще й місцевість, як-от: «счетчик, m. лічи́льник. Харьк. губ.». До термінологічної та виробничої лексики подано вказівок на те, у якій саме науці чи виробництві вживано.
| Російський переклад | Словник | ||
|---|---|---|---|
| Тимченка | М. Уманця й А. Спілки | АН 1948 | |
| Водовоз | m. вози́вода | водово́з, вози́вода | водово́з |
| Водолаз | m. норе́ць | водола́з, норе́ць | водола́з |
| Гражданин | m. обива́тель, громадя́нин | горожа́нин, -ка; громадя́нин, -ка | громадя́нин |
| Разлитие | n. розли́ва, ви́лив | розлиття́, розлива́ння | розлиття́ |
| Самодур | m. своеу́м | самово́лець, бісну́ватий | самоду́р, -ра |
| Самообладание | n. прито́мність, у́мислу, повстри́мність | самовладання | |
| Тамошний | adj. тамте́шній, тукрайо́вий | та́мошній, тамте́йший, тамте́шній | разг. тамте́шній |
| Толщина | f. грубі́нь, грубі́сть, товсті́нь | то́вща, товщина́, товщиня́, товщі́нь | товщина́, (разг. — еще) грубина́ |
| Узаконение | n. упра́внення, устано́ва, постано́ва, ухва́ла; (уста́ва), пра́во |
|
|
| Хладнокровие | n. зимнокро́вність | байду́жість | холоднокро́вність; спо́кій; байду́жість |
Критика[ред. | ред. код]
За словами Б. Д. Грінченка, головними хибами є:
- бідність матеріалу (нема Г. Квітки, П. Гулака-Артемовського, Макаровського, Гребінки, Руданського, Левицького, П. Мирного), із Чубинського нема 7 тому, місцевих словників теж нема;
- самовільно повикидано з російської абетки не подробиці наукової термінології, слів місцевих або архаїчних, але й загальновживаних російських (наприклад, немає слів: водохранилиище, древонасаждение, зарубежье, заутра);
- переклади окремих слів часто неякісні (як-от: водружение — зведення), фразеологія досить бідна;
- багато недоладних неологізмів, бозна-звідки взятих: воздухоплаватель — літач, маловременность — недовгочасність, малосочность — мала сочність, обличитель — виявляч, относительность — поглядність, разборчивость — читальність;
- при укладанні словника майже не показано джерел.
Радянський мовознавець Петро Горецький, який зокрема безпідставно критикував низку українських мовознавців за «націоналістичні перекручення» та ухиляння від збігів подібних явищ в російській та українській мовах[1], даний словник є малоцінної працею через відсутність прикладів і наявність полонізованих і вигаданих слів. На думку Горецького, Тимченко не виконав своєї обіцянки — не використовувати провінціалізмів. Орієнтація упорядника на вузькодіалектну лексику, зумовлену шкідливою націоналістичною тенденцією показати лексичну відмінність української від російської, знизила наукову вартість словника.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ГОРЕ́ЦЬКИЙ Петро Йосипович в Енциклопедії сучасної України. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 24 жовтня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- «Русско-малороссійскій словарь» Є. Тимченка // Артем Москаленко. Нарис історії української лексикографії. — Київ : Радянська школа, 1961. — С. 86—90.
Посилання[ред. | ред. код]
- Е. Тимченко. Русско-Малороссійскій словарь. Томъ 1. (А—О). — Кіевъ: тип. Императорскаго Университета Св. Владиміра, 1897. — 307 с.