Русінов Петро Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Петро Іванович Русінов, (6 (18) серпня 1897, Тара, Омська область Російської Федерації — 1977, Харків) — радянський архітектор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї техніка, службовця Тарської управи. У 1914 закінчив Омське механіко-технічне училище, в 1925 — архітектурне відділення Омського художньо-промислового технікуму ім. М. О. Врубеля. Працював техніком-архітектором Омськбудтресту та Сібметалтресту.

У 1929 році Русінов разом з архітекторами Олександром Огородніковим та Сергієм Ігнатовичем створив групу архітекторів-конструктивістів. Діяльність групи полягала у пропаганді нового архітектурного напрямку за допомогою публічних лекцій і доповідей. Її члени також прагнули налагодити зв'язок з будівельними організаціями, відстоюючи застосування конструктивізму в будівництві.

В Омську спільно з Ігнатовичем побудував будівлі клубу «Металіст» (1929), клініки ветеринарного інституту (1931), житловий будинок-комбінат Сібметалтресту (1931). Викладав курс «Основи архітектури» на архітектурному відділенні Художньо-промислового технікуму ім. М. О. Врубеля.

Після розформування технікуму в 1930 році Русінов виїхав з Омська.

У 1934 вступив до Союзу архітекторів.

Наприкінці 1940-х років опинився в Харкові, де побудував низку будівель.

Реалізовані проекти[ред. | ред. код]

В Омську[ред. | ред. код]

  • Клуб «Металіст» на Лісовій вулиці (1928, нині вул. Вавілова, 45, не збереглося)[1];
  • Житловий комбінат для робітників заводу «Сібметаллтрест» (1931, у співавт. з С. М. Ігнатовичем, на розі вулиці Маяковського і проспекту К. Маркса, сучасна адреса — пр. К. Маркса, 33)[2];
  • Клініка ветеринарного інституту (1931, у співавт. з С. М. Ігнатовичем, вул. Орджоникидзе, 47А).[3]

У Харкові[ред. | ред. код]

  • Житловий будинок (разом з В. І. Ліфшицем, пр. Московський, 27)[4];
  • Сквер на майдані Свободи (1963—1965, разом з В. І. Коржем)[5];

Джерела[ред. | ред. код]

  • Русинов Петр Иванович (1897—1977) // Поэзия знакомого ландшафта. — Омск, 2000. — С. 227 (рос.)
  • Мысливцева Г. Хранят память дома // Вечерний Омск. — 1991. — 8 янв. (рос.)
  • Знаменательные и памятные даты Омского Прииртышья, 2017 // Омская гос. обл. науч. б-ка им. А. С. Пушкина. — Омск, 2016. — 284 с. (рос.)
  • Панасенков В. Дом эпохи конструктивизма // Строй-газета [Омск]. — 2006. — 18 сент. (№ 37). — С. 24—25: ил. (рос.)
  • Лебедева Н. И. Русинов Пётр Иванович // Энциклопедия города Омска. — Омск, 2011. — Т. 3, кн. 2. — С. 333 (рос.)
  • Мысливцева Г. Ю. Омские конструктивисты: из истории архитектуры Омска 1920-х гг. // Территория мечты: сб. тр. Г. Ю. Мысливцевой. — Омск, 2014. — С. 10—11 (рос.)
  • Мысливцева Г. Ю. Архитектурное отделение Омского художественно-промышленного техникума им. М. А. Врубеля // Территория мечты: сб. тр. Г. Ю. Мысливцевой. — Омск, 2014. — С. 53—58 (рос.)
  • Мысливцева Г. Ю. Отражение социокультурных воззрений раннего социализма в практике архитекторов-преподавателей Сибирского художественно-промышленного техникума им. М. А. Врубеля // Территория мечты: сб. тр. Г. Ю. Мысливцевой. — Омск, 2014. — С. 59—64. (рос.)
  • Попова Н.С. Стилевые тенденции в архитектуре Омска в 1920-1930-е годы // Вестник Кемеровского государственного университета культуры и искусств : журнал. — 2011. — № 16. — С. 70-76. Архівовано з джерела 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
  • Шкодовский Ю.М., Лаврентьев И.Н., Лейбфрейд И.Н., Полякова Ю.Ю.; Худож.-оформитель Юхтман А.С. Харьков вчера, сегодня, завтра. — Харьков : Фолио, 2002. — С. 110, 130. — 206 с. — 5000 прим. — ISBN 966-03-1743-3.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дом культуры «Металлист». theconstructivistproject.com (рос.). Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
  2. Дом-комбинат для рабочих обозостроительного завода. theconstructivistproject.com (рос.). Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
  3. Клиника ветеринарного института. theconstructivistproject.com (рос.). Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
  4. Харьков вчера, сегодня, завтра, 2002, с. 110.
  5. Харьков вчера, сегодня, завтра, 2002, с. 130.