Рідина Клерічі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рідина Клерічі (або розчин Клерічі) — водний розчин, що містить рівні частки форміату талію HCOOTl і малонату талію Tl2[OOCCH2COO]. Названий ім'ям італійського геолога Енріко Клерічі, який вперше отримав його у 1907 році. Являє собою прозору рідину, зовсім слабо забарвлену в коричневий колір.

Однією з унікальних властивостей цієї рідини є густина, яка, в залежності від температури і розведення, може варіюватися в широких межах — від 1 до 5 г/см3. Вона може бути настільки високою, що в ній можуть плавати шпінель, гранат, алмаз і корунд.[1] Ця властивість використовується в мінералогії для визначення густини досліджуваного мінералу. Показник заломлення практично лінійно залежить від густини, завдяки чому можна легко обчислити густину досліджуваного мінералу за оптичними характеристиками розчину.

Як і всі сполуки талію, розчин дуже токсичний[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Peter G. Read (1999). Gemmology. Butterworth-Heinemann. с. 63—64. ISBN 0-7506-4411-7.
  2. Гужва И., Ильченко А. (09.07.2009). Двенадцать главных отравлений Украины. Сегодня.ua. Архів оригіналу за 07.01.2013. Процитовано 25 листопада 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)

Див. також[ред. | ред. код]