Ріхард Томберґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ріхард Томберґ
ест. Richard Tomberg
Народився 6 вересня 1897(1897-09-06)
Simuna parishd, Везенберзький повіт, Естляндська губернія, Російська імперія
Помер 25 травня 1982(1982-05-25) (84 роки)
Таллінн, Естонська РСР, СРСР
Поховання Метсакальмісту
Країна  Естонія
Діяльність військовослужбовець
Alma mater Віленське військове училищеd
Учасник Друга світова війна
Військове звання генерал-майор
Нагороди
орден Червоної Зірки

Ріхард Томберґ (ест. Richard Tomberg, 6 вересня 1897, д. Мандавере, Естляндська губернія — 25 травня 1982, Таллін) — естонський і радянський військовий діяч, командувач Військово-повітряними силами Естонії, генерал-майор (29.12.1940).

Життєпис[ред. | ред. код]

Ріхард Томберг народився 6 вересня 1897 року в селі Мандавере[et] (Везенберзький повіт Естляндської губернії) у селянській родині Йюгана та Марії Томберґ. Старший брат Ріхарда, Густав, працював учителем у Таммікусській сільській школі. Початкову освіту Ріхард здобув у Салласській сільській школі, Сімунаській 3-класній школі та Уудекюласській міністерській школі. У 1912 році вступив до Везенберзької вчительської семінарії, яку закінчив у 1915 році і відразу вступив до Російсько-імператорської армії.

Того ж року вступив на юнкера до Віленського військового училища (евакуйоване в цей час до Полтави), після закінчення 4-місячного курсу якого 1 січня 1916 року був проведений у прапорщики і направлений до 30-го запасного піхотного батальйону. Навесні 1916 переведений в 10-й стрілецький полк, в рядах якого отримав бойове хрещення під Якобштадтом. У червні 1917 року отримав під свою команду 1 роту полку. У грудні 1917 року отримав відпустку та поїхав додому.

Саме тоді йшло формування естонських національних частин. У Везенберзі Томберг вступив молодшим офіцером до 4-го Естонського піхотного полку. 30 квітня 1919 року зарахований до офіцерського резерву Естонської армії, а 10 травня того ж року призначений у розпорядження командувача 2-ї дивізії. У тому ж році переведений до 8-го піхотного полку, де призначений командиром роти. За заслуги у Визвольній війні здійснено 15 жовтня 1919 року в поручики, а 22 жовтня того ж року — у штабс-капітани.

У 1921—1923 роках Ріхард Томберґ пройшов навчання на Загальновійськових офіцерських курсах і Курсах Генерального штабу, після закінчення яких 20 лютого 1923 зарахований в управління Генерального штабу, а 22 лютого того ж року проведений в капітани. 15 березня 1924 призначений начальником відділення «А» I (оперативного) відділу Генерального штабу. 1 серпня того ж року призначено помічником начальника I (оперативного) відділу, але вже 25 серпня звільнено з посади для відрядження до Франції.

У 1924—1926 роках Томберг навчався у Франції у Вищій військовій школі (фр. École supérieure de guerre). 26 листопада 1924 року отримав звання майора. Після повернення з Франції 25 вересня 1926 призначений офіцером для доручень Генерального штабу, а 31 грудня того ж року — виконувачем обов'язків начальника I (оперативного) відділу Генерального штабу. 1 лютого 1927 року затверджений на посаді начальника відділу і 22 лютого був проведений у підполковники. Читав лекції з тактики та історії військового мистецтва у Вищій військовій школі Естонської армії.

Навесні 1929 року Ріхард Томберг відряджено до Великої Британії для навчання льотній справі. Після проходження курсу навчання у листопаді 1929 року отримав свідоцтво на звання британського військового льотчика. Після повернення до Естонії 1 липня 1930 призначений командувачем Естонськими Військово-повітряними силами. 18 лютого 1931 року був став полковником. Читав лекції з авіаційної справи у Вищій військовій школі. 7 жовтня 1939 призначений першим помічником начальника штабу Збройних сил Естонії, але вже 8 листопада знову призначений командувачем ВПС. 24 лютого 1940 року отримав звання генерал-майора.

Влітку 1940 року, після окупації Естонії СРСР і перетворення її армії на 22-й Естонський територіальний стрілецький корпус РСЧА, Ріхард Томберг призначений начальником 180-ї стрілецької дивізії. У червні 1941 року викликаний до Москви для проходження курсу навчання у Військовій академії Генерального штабу РСЧА імені К. Ворошилова, який він закінчив у грудні того ж року. Незабаром призначений викладачем, а згодом заступником начальника кафедри загальної тактики Військової академії імені М. В. Фрунзе.

26 лютого 1944 року Ріхард Томберґ був заарештований за звинуваченням у шпигунстві на користь Великої Британії, 8 років утримувався в камері попереднього ув'язнення. Також йому ставилася в провину наслідком і антирадянська агітація: «Радянський уряд відірваний від народу, не знає стану справ», «народ у СРСР голодує», «вихваляння порядків у буржуазних країнах». Винним себе не визнав[1]. Навесні 1952 засуджений до 25 років виправно-трудових таборів, відбував покарання в Ангарську. 18 червня 1956 року звільнений за амністією як «необґрунтовано засуджений». Надалі проживав у Таллінні, з 1957 по 1962 рік працював у Таллінському територіальному будівельному тресті, а з 1962 року — завідувачем відділу кадрів, праці та зарплати Республіканської ради міжколгоспних будівельних організацій Естонської РСР.

Ріхард Томберґ помер 25 травня 1982 року в Таллінні, похований на Лісовому цвинтарі (Метсакальміст).

Родина[ред. | ред. код]

У травні 1918 року Ріхард Томберґ одружився з Ольгою Селетниковою (пом. 22 серпня 1982), церемонія пройшла в Єввеській православній церкві. У грудні того ж року народилася дочка Клаудія. У липні 1934 року народився син Іло.

У березні 1939 року Клаудія Томберґ вийшла заміж за офіцера Вільяма Лаанекірба (ест. William Laanekõrb; пом. 2004). У них народилися два сини та дочка. У вересні 1944 року, незадовго до вступу в Таллінн Червоної армії, сім'я Лаанекирбів поїхала до Німеччини, де деякий час перебувала в таборі біженців. Після закінчення війни вони емігрували до Австралії.

Іло Томберґ у 1944 році залишився з матір'ю в Таллінні. У 1966 році він одружився з Ене Пау, у них народилися двоє синів. Проживають у Естонії.

Нагороди[ред. | ред. код]

За час служби Ріхард Томберґ був відзначений наступними нагородами[2]:

Пам'ять[ред. | ред. код]

6 вересня 2002 року біля села Мийзамаа, на місці мизи, де народився Ріхард Томберґ, було відкрито пам'ятний камінь. На церемонії були присутні син і двоє онуків Ріхарда Томберґа, а також представники Військово-повітряних сил Естонії.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Решин Л. В., Степанов В. С. Судьбы генеральские… // Военно-исторический журнал. — 1992. — № 12. — С.12-20.
  2. Meenutusi Eesti Vabariigi õhukaitse ülemast kindralmajor Richard Tomberg'ist / I. Tomberg. — Tallinn: Alfapress, 2007. — P. 13.
  3. Teenetemärkide kavalerid: Richard Tomberg (Kotkaristi II klassi teenetemärk) (ест.). Сайт Президента Эстонской Республики. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 28 червня 2018.
  4. Teenetemärkide kavalerid: Richard Tomberg (Kotkaristi III klassi teenetemärk) (ест.). Сайт Президента Эстонской Республики. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 28 червня 2018.
  5. Наградной лист на награждение Р. И. Томберга орденом Красной Звезды. // ОБД «Память народа».

Література[ред. | ред. код]

  • Meenutusi Eesti Vabariigi õhukaitse ülemast kindralmajor Richard Tomberg'ist / I. Tomberg. — Tallinn: Alfapress, 2007. — 23, [1] lk. koos kaanega: ill., portr.
  • Õun, M. Eesti Vabariigi kindralid ja admiralid. — Tallinn: Tammiskilp, 2001. — L. 116—117. — ISBN 9985-78-198-8
  • Kadi Kangur. Richard Tomberg — Eesti õhukaitse ülesehitaja // Sõdur [ajakiri] — № 2 (95), 2017. — L. 55—57.

Джерела[ред. | ред. код]