Саакян Гурген Серобович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саакян Гурген Серобович
вірм. Գուրգեն Սերոբի Սահակյան
Народився 10 вересня 1913(1913-09-10)
Sarnaghbyurd, Александропольський повітd, Еріванська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія
Помер 26 березня 2000(2000-03-26) (86 років)
Єреван, Вірменія
Країна  СРСР
 Вірменія
Діяльність фізик-теоретик, астроном, викладач університету
Alma mater Єреванський державний університет (1939)
Фізичний інститут імені П. М. Лебедєва
Галузь теоретична фізика і астрофізика
Заклад Бюраканська астрофізична обсерваторія
Єреванський фізичний інститут
Єреванський державний університет
Посада декан
Вчене звання академік
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук (1963)
Аспіранти, докторанти Чубарян Едуард Варданович
Членство Академія наук Вірменської РСР
Партія КПРС
Війна німецько-радянська війна
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни II ступеня орден Дружби народів орден Червоної Зірки медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
заслужений діяч науки Вірменської РСР

CMNS: Саакян Гурген Серобович у Вікісховищі

Гурген Серобович Саакян (вірм. Գուրգեն Սերոբի Սահակյան; 10 вересня 1913(19130910), Сарнахпюр, Російська імперія — 26 березня 2000, Єреван) — радянський вірменський астрофізик, доктор фізико-математичних наук (1963), професор (1964), академік Академії наук Вірменської РСР (1982), заслужений діяч науки і техніки Вірменської РСР (1970).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селі Сарнахпюр (у той час — Анійський район) Вірменії. У 1939 році закінчив Єреванський університет і від того ж року почав працювати в ньому. Учасник Німецько-радянської війни. Після війни повернувся до роботи в Єреванському університеті, з 1950 — завідувач кафедрою теоретичної фізики, в 1967–1972 — декан фізичного факультету. У 1950–1962 працював в Єреванському інституті фізики, у 1962–1970 — у Бюраканській астрофізичній обсерваторії.

Основні праці в області теорії надщільних небесних тіл. Спільно з В. А. Амбарцумяном вперше провів систематичне дослідження термодинамічних властивостей речовин при щільності порядку і вище ядерної, побудував моделі зірок з виродженого газу баріонів. Ввів в розгляд поняття гіперіонних зірок. Першим став вивчати структуру нуклонів шляхом аналізу кутового розподілу електронів при пружному розсіюванні їх на нуклонах. Вивчив роль π-мезонів у термодинаміці виродженої зоряної речовини. Встановив наявність ефекту піонізаціі замість ефекту нейтронізаціі, що розглядався раніше, а також існування фазового переходу з електронно-ядерної плазми в стан суцільної ядерної речовини, який супроводжується стрибком щільності приблизно в 500 разів.

Публікації[ред. | ред. код]

  • Саакян Г. С. Основы релятивистской теории гравитации (Учебно-вспомогательное пособие). — Ереван: Издательство Ереванского университета, 1987.
  • Саакян Г. С. Пространство — время и гравитация. — Ереван: Издательство Ереванского университета, 1985.
  • Саакян Г. С. Физика нейтронных звезд. — Ереван: Издательство Ереванского университета, 1995.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Саакян Гурген Серобович. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
  • Профіль на сайті Національної академії наук Вірменії [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Профіль на сайті Persons.am