Саватій (Козко)
| Саватій | |
|---|---|
| Народився |
25 вересня 1942 Аджамка, Аджамський район, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер |
8 липня 2016 (73 роки) Кіровоград, Україна |
| Поховання | Бережинка |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | священнослужитель |
| Конфесія | православ'я |
Архієпископ Саватій (у миру — Стефан (Степан) Петрович Козко; 25 вересня 1942, с. Аджамка Кіровоградської області, Україна — 8 липня 2016, Кропивницький) — архієрей Російської Православної старообрядницької Церкви з титулом — архієпископ Київський і всієї України (управляв єпархією з грудня 1993 року; з 17 травня 2005 року — архієпископ)[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 25 вересня 1942 року в с. Аджамка Кіровоградської області в українській родині.[2]
У 1968 році закінчив художнє училище декоративно-прикладного мистецтва в місті Вижниця і текстильний технікум у Кіровограді й почав трудову діяльність дизайнером на камвольно-суконному комбінаті Чернігова.
У 1972 році повертається в Кіровоградську область де самостійно вивчає Святе Письмо, основи богослов'я, статут церковної служби.
На початку 1980-х років приєднався до Російської Православної старообрядницької Церкви.
У 1987 році, давши обітницю безшлюбності, був висвячений на священника храму с. Клинці Кіровоградської області.
Єпископське служіння[ред. | ред. код]
Хіротонізований на єпископа в грудні 1993 року на Київську кафедру.
У 2004 році після смерті митрополита Алімпія (Гусєва) розглядався як один з кандидатів на заміщення Московської кафедри.[3]
17 травня 2005 року зведений у сан архієпископа.[4]
Був головою комісія із діалогу з Російською православною церквою, яка в обхід Освяченого Собору була заснована за розпорядженням митрополита Корнилія. Як духівник митрополита Корнилія заборонив йому анафемствувати ніконіанські єресі на Освяченому Соборі 2007 року.[недоступне посилання з 27.01.2023 — історія]
Захоплювався фотографією. Автор персональної фото-виставки «Ностальгія за прекрасним», що пройшла в серпні 2010 року в обласному художньому музеї в Чернівцях.[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Старообрядництво: Досвід енциклопедичного словника/[Упоряд.] С. Г. Вургафта, І. А. Ушаков. М., 1996. с.248.
- ↑ Езеров А. Ряд примеров вселенскости Древлеправославия - Общие вопросы - История Староверия (по регионам) - Тематический каталог - Самарское староверие. samstar-biblio.ucoz.ru. Процитовано 27 січня 2023.
- ↑ Між альтернативним і древнім православ'ям. Архів оригіналу за 21 липня 2012. Процитовано 7 травня 2011.
- ↑ Ієрархи Російської Православної Старообрядницької Церкви. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 7 травня 2011.
- ↑ Cвітлий погляд владики Савватія – Новини в газеті Версії (укр.). Процитовано 27 січня 2023.
