Садиба М. Я. Макарова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Садиба М. Я. Макарова

51°02′59″ пн. ш. 31°53′05″ сх. д. / 51.04972222224999712° пн. ш. 31.884722222250001522° сх. д. / 51.04972222224999712; 31.884722222250001522Координати: 51°02′59″ пн. ш. 31°53′05″ сх. д. / 51.04972222224999712° пн. ш. 31.884722222250001522° сх. д. / 51.04972222224999712; 31.884722222250001522
Країна  Україна
Розташування Чернігівська область
Ніжинський район
Ніжин
Дата заснування 1820

Садиба М. Я. Макарова. Карта розташування: Україна
Садиба М. Я. Макарова
Садиба М. Я. Макарова
Садиба М. Я. Макарова (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Садиба М. Я. Макарова — Пам'ятка архітектури та історії місцевого значення в Ніжині. Нині тут розміщується художній відділ музею.

Історія[ред. | ред. код]

Рішенням виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів трудящих від 28.06.1989 № 130 надано статус «пам'ятника історії місцевого значення» з охоронним № 6942 під назвою «Садиба Н. Я. Макарова, де у 1827 року М. В. Гоголь читав свої перші твори».

Спочатку два об'єкти було внесено до «списку нововиявлених пам'яток архітектури» під назвами «Садиба Миколи Макарова» та «Флігель у садибі Н. Я. Макарова».

Наказом Міністерства культури і туризму від 21.12.2012 № 1566 надано статус «пам'ятник архітектури» місцевого значення з охоронним № 10031-Чр під назвою «Комплекс садиби І. Макарова».

Опис[ред. | ред. код]

Садиба Н. Я. Макарова — характерний приклад громадянської архітектури Ніжина періоду пізнього класицизму. Садиба розташована між сучасними вулицями Небесної Сотні, Гребінки та Братів Зосим. Комплекс садиби складається з головного будинку та флігеля. Головний будинок був побудований у 1820 році у формах пізнього класицизму.

Будинок належав Миколі Макарову. В 1848 закінчив Ніжинський юридичний ліцей, став керівником Московської казенної палати, часто влітку відвідував Ніжин. Був у дружніх стосунках з Тарасом Шевченком. За переказами, у цьому будинку в 1827 читав свої перші твори Микола Гоголь. Наприкінці ХІХ століття будинок разом із маєтком у Липовому Розі перейшли у власність родича Макарова — генерала Розгонова.

Кам'яний, одноповерховий, прямокутний у плані будинок з коридорним плануванням, головний фасад спрямований на схід до вулиці Небесної Сотні. У третій чверті ХІХ століття було прибудовано ризаліт (з боку двору) і галерею, у результаті план отримав складну конфігурацію. Високі прямокутні віконні отвори оздоблені прямими сандриками на кронштейнах, під вікнами пропущений карниз простого профілю. Завершує фасад вінчаючий карниз, який у формах характерних для Ніжинської архітектури XVIII—XIX століть — цегляний профіль поєднується з дерев'яною підшивною звісою. Дворовий фасад розчленовують пілястри, на які спирається повний антаблемент із багатообломним виносним карнизом. Отвори прикрашені лиштвами, під вікна пропущений фриз, що складається з ніш, ширина яких прив'язана до ширини отворів. Галерея пізніше була закладена з облаштуванням віконних отворів. Ризаліт завершується аттиком, фасад — бічними трикутними фронтонами.

Кам'яний, одноповерховий, прямокутний у плані флігель розташований уздовж вулиці Братів Зосим. Розділений поперечними несучими стінами на кілька компартментів, пов'язаних між собою анфіладою. З боку вулиці облаштований неглибокий 3-осьовий ризаліт, підвіконна площина оброблена суцільним рустом. Віконні прорізи прямокутні, стіни вінчає характерний для Ніжина карниз з великим звисом.

У 1952 році було встановлено меморіальну табличку до 100-річчя від дня смерті Миколи Гоголя (мармур)[1].

У будинку розміщувалися вечірня школа робітничої молоді та філія середньої школи № 1. У 2020 році були проведені ремонтно-реставраційні роботи. Зараз тут розміщуються експозиційний та виставковий зали художнього відділу музею[2]. У 2021 році передбачалося створення «Грецького скверу садиби Макарових».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. с. 174 ГОГОЛЮ М. В. МЕМОРІАЛЬНІ ДОШКИ
  2. Як йде відновлення садиби Макарових у Ніжині?. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022.

Література[ред. | ред. код]

  1. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник, К.: УРЕ і м. М. П. Бажана, 1990. — с. 425 МАКАРОВА М. Я. САДИБА
  2. СТРУКТУРА СЕГМЕНТУ НЕРУХОМИХ ПАМ'ЯТОК ПАМ'ЯТКОМНОЇ СЕРЕДИНИ НІЖИНА С. Ю. Зозуля УДК [930/2](477.51)
  3. ОБЛІКОВА КАРТКА об'єкта культурної спадщини — Директор НДІ історії архітектури та містобудування Юрченко С. Б. — Декабрь 2012 р.