Салка (аеродром)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Салка
ІАТА: немає  • ICAO: немає  • LID: ЬССН
Загальні дані
57°59′18″ пн. ш. 60°14′06″ сх. д. / 57.9883333333607780° пн. ш. 60.23500000002777455° сх. д. / 57.9883333333607780; 60.23500000002777455Координати: 57°59′18″ пн. ш. 60°14′06″ сх. д. / 57.9883333333607780° пн. ш. 60.23500000002777455° сх. д. / 57.9883333333607780; 60.23500000002777455
Тип експериментальний
Розташування
Росія Росія
Свердловська область
7 км на північний схід від г. Нижнього Тагілу
Висота над р. м. 275 м /  фт
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
08/26 2500x42 бетон
Салка (аеродром). Карта розташування: Росія
Салка (аеродром)
Мапа
CMNS: Салка у Вікісховищі

Салка — аеродром експериментальної авіації Федерального казенного підприємства «Нижньотагільський інститут випробування металів» (ФКП «НТІВМ») у Свердловській області, за 7 кілометрів на північний схід від міста Нижнього Тагіла, поблизу села Покровського. Військове містечко мало номер 40 і назву «Сокіл» (нині Покровське-1).[1]

Колишній військовий аеродром.

Аеродром класу В, здатний приймати літаки Іл-76, Ту-134, Ту-204, Як-42, Ан-12 і всі більш легкі, а також гелікоптери всіх типів.

Історія

[ред. | ред. код]

На аеродромі з 1953 по 1994 роки базувався 765-й винищувальний авіаполк (військова частина 40374) 20-го корпусу ППО 4-ї окремої армії ППО. На озброєнні полку стояли винищувачі МіГ-23П (раніше винищувачі-перехоплювачі Су-9).

Спочатку аеродром мав металеве покриття, в 1960 було здійснено реконструкцію, металеве покриття було замінено на бетонне.

У 1959 році на аеродромі створено льотно-випробувальну базу (ЛІБ) підприємства п/с: А-3628 (нині філія «НТІВМ» ФКП "НДВ «ГБІП Росії») для випробування авіаційних боєприпасів та систем озброєння. ЛІБ у різний час мала великий авіапарк: літаки МіГ-15, МіГ-17, МіГ-21, Ту-16, Іл-28, Су-7Б, Су-17, Су-24, Су-25, МіГ-29. ЛІБ мала також транспортні літаки та вертольоти Лі-2, Як-12, Іл-14, Ан-12, Ан-24, Мі-4, Мі-8, Мі-17, Мі-24. ЛІБ продовжує проводити льотні випробування.

У 1967 році було створено 806-й авіаремонтний завод (військова частина 48742) для капітального ремонту літаків Су-9, а пізніше МіГ-23УБ та МіГ-23П.

З 1979[2] по 1983 на східній стороні аеродрому розташовувалася 225-а окрема вертолітна ескадрилья (в/ч 19980) для обслуговування 42-ї ракетної дивізії РВСН (в/ч 34103), яка була передислокована в ЗАТО Свобода.

У 1994 році на основі полку створено єдину 1454 базу резерву авіаційної техніки (на ній містилися літаки МіГ-23П і МіГ-25), яка проіснувала до 2004 року. Паралельно на основі 806-го АРЗ було створено 1627 базу зберігання та оброблення, яка була ліквідована у 2006 році.

За історію аеродрому Салка сюди прилітали найрізноманітніші літаки та вертольоти. Найяскравіші події — приліт 7 липня 1988 з ОКБ Антонова літака Ан-124 «Руслан» і приліт 26 квітня 1990 урядової делегації на чолі з М. С. Горбачовим на літаку Іл-62М.[3] З 1977 по 2005 роки на аеродромі працював заслужений військовий льотчик-випробувач Росії, Почесний громадянин Свердловської області Левіт Юрій Олександрович.

Сучасність

[ред. | ред. код]

21 квітня 2005 року аеродром Салка було передано з відання Міністерства оборони Російської Федерації у власність ФКП «НТІВМ» та отримав статус аеродрому експериментальної авіації. У перспективі на його основі можливе створення аеропорту Нижній Тагіл, припущення щодо цього періодично висловлюються в ЗМІ з 2007 року.[4] Необхідність реконструкції аеродрому пов'язується зі створенням у регіоні особливої економічної зони «Титанова долина».[5]

З 2015 року на базі аеродрому формується центр льотних випробувань новостворених безпілотних літальних апаратів.[6]

Аварії

[ред. | ред. код]
  • Наприкінці 1960-х катастрофа Су-9, льотчик — командир 765-го вап полковник Авдєєв Борис Костянтинович. Сталося зіткнення із землею після проходу БПРМ при попаданні в сніговий заряд під час заходу на посадку вночі.[7]
  • Наприкінці 1960-х катастрофа Як-28 штурман — курсант Закіров загинув внаслідок пожежі під час заходу на посадку через приземлення поза ЗПС. Командиру екіпажу Сафронову вдалося врятувати.[7]
  • 4 червня 1969 року розбився Міг-15УТІ під час розвідки погоди. Загинув екіпаж у складі командира ланки 3-ї ескадрильї майора Лєвшина Ю. І. та старшого лейтенанта Ілюшкіна Н. В.[8]
  • 13 червня 1978 р. катастрофа Су-7 У, екіпаж: підполковник Панов Сергій Романов загинув. Пригода сталася під час розвідки погоди — заміряли нижній край хмарності, зіткнулися з сопкою.[7]
  • У 1970-х роках у другій половині зазнав катастрофи літак, загинули льотчики Клановець та Герасименко.
  • У 1970-х роках у першій половині зазнав катастрофи Су-9У через неприбирання закрилків зі злітного положення за швидкості понад 600 км/год і крен, що стався на малій висоті, загинув льотчик Шевченко Борис, оператор встиг катапультуватися із задньої кабіни за командою Шевченка і залишився живим.
  • У 1970-х роках у середині зазнав катастрофи літак Су-9, падіння на аеродром при виході з низьких хмар, загинув льотчик Карасьов.
  • У 1979 році в районі станції Іва (ЗАТО Свободний), розбився Су-9, що належав авіаремонтному заводу, льотчик залишився живим.
  • У 1970-х роках у польоті вибухнула бомба на борту Іл-28, 2 члени екіпажу загинули, в живих залишився льотчик Акімов А. В.
  • У 1990 році на стоянці згорів Ту-16.
  • На початку 1990-х капітан Смирнов Валерій Олексійович посадив несправний МіГ-23П, за що був представлений до урядової нагороди.
  • 15.07.1991 — зазнав катастрофи МіГ-23П, загинув капітан Хохлов Олександр Іванович.[9]
  • 21.01.1992 — під час післяремонтного обльоту МіГ-23П, на 7-й хвилині польоту відбулася відмова двигуна, льотчик Мар'їн Валерій Миколайович катапультувався і залишився живим[9]
  • 29.09.1992 — зазнав катастрофи Су-24М, загинув льотчик Капкаєв Алім Абубекерович.
  • 17.04.1996 — у навчальному польоті з відпрацюванням посадки при вимкненому двигуні зазнав катастрофи Су-17УМ (Су-22), загинули льотчик Топоров Сергій Віталійович[10] і льотчик-інструктор Даниленко Володимир Михайлович.[11]

Див. також

[ред. | ред. код]

Список аеродромів експериментальної авіації Росії

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Распоряжение Правительства РФ от 18.01.2002 N 42-р <О внесении изменений и дополнений в Перечень имеющих жилищный фонд закрытых военных городков Вооруженных Сил Российской Федерации, Пограничной службы Российской Федерации и органов ФСБ России>. ЗАКОНЫ, КОДЕКСЫ И НОРМАТИВНО-ПРАВОВЫЕ АКТЫ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ.
  2. ↑ Вышла военная биография Нижнего Тагила | Все новости Нижнего Тагила. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 4 лютого 2016.
  3. ↑ С. И. Пудовкин Мой Тагил. Исторические очерки. Том II. Город в военной шинели, Нижний Тагил: Книжный дом «ХлопотовЪ», 2015
  4. ↑ Аэропорт Нижнего Тагила может быть реконструирован. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 6 лютого 2011.
  5. ↑ Аэропорт для «Титановой долины». Архів оригіналу за 22 червня 2011. Процитовано 6 лютого 2011.
  6. ↑ ИСПЫТАТЕЛИ АВИАЦИОННОГО ОРУЖИЯ ИЗ НИЖНЕГО ТАГИЛА (PDF). http://www.ntiim.ru/. ООО "Аэромедиа". декабрь 2015. Архів (PDF) оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 30 березня 2017.
  7. ↑ а б в Владимир Ивашкевич. (2012). 60 лет на страже уральского неба (рос.) . Пермь. с. 96.
  8. ↑ Олег ГАЛИМОВ | Сайт «Комсомольской правды» (4 червня 2019). «Пилотов собирали пинцетами»: полвека назад истребитель МиГ-15, чуть не разрушил поселок на Урале (рос.). KP.RU — сайт «Комсомольской правды». Архів оригіналу за 20 серпня 2019. Процитовано 8 лютого 2020.
  9. ↑ а б Память (1990 год, 1991 год, 1992 год) - АВВАКУЛ. avvakul.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 лютого 2020.
  10. ↑ Топоров С. В. в энциклопедии испытателей. Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 14 червня 2014.
  11. ↑ Даниленко В. М. в энциклопедии испытателей. Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 14 червня 2014.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Салка_(аеродром)&oldid=40392598